На картах Бєлгородської області в Google на магазинах однієї російської мережі вже прикріплені фотографії іншої торгової мережі - української. Яка, як жартують українці, заходить у звільнені міста та села разом із відомою поштовою службою. Жарти жартами, але те, що відбувається у прикордонних районах Росії, нагадує вже якщо не цирк, то якийсь фарс. Військові експерти намагаються пояснити все серйозно, але здебільшого українці стежать за розвитком подій якщо не з усмішкою, то з відчуттям кармічної справедливості.
Росіян на росіян ще не обмінювали
Коротко: ось уже більше тижня бєлгородські ліси та прикордонні селища РФ «кошмарять» російські ж легіонери зі «Свободи Росії» та представники добровольчого корпусу, які не згодні з політикою президента своєї країни і мають інший погляд на війну з Україною. Українців серед них немає, а жовті пов'язки на рукавах легіонерів та добровольців – лише символ тієї сторони, яку вони вважають правою.
У ЗМІ про них пишуть неохоче, називають то диверсантами, то ВСУшниками, повідомляють про десятки вбитих та поранених, про безліч знищеної техніки. Але «диверсанти» виходять у прямий ефір, демонструючи чи то чудеса виживання, чи рівень того, як забрехалися російські пропагандисти.
«Диверсанти» беруть у полон нещасних російських солдатів, пропонують їх губернатору Бєлгородської області в обмін на «дві хвилини спілкування у храмі» (у свято Трійці), але губернатор Гладков дає задню, мямлить про інше місце зустрічі і не з'являється на «стрілку». У результаті полонених передають українській стороні в обмінний фонд. На цю тему висловлюється "вагнерівець" Пригожин, ремствуючи на «проблему з яйцями» в Росії, а колишній командир «донбаських» бойовиків Стрєлков-Гіркін характеризує губернатора Гладкова одним словом «Дебіл». І всім зрозуміло, що жодної взаємодії між губернатором та Кремлем, чи хоча б із міністерством оборони, немає. Чи є – і губернатора просто списали ?
Поки що, схоже, полонених передадуть «Вагнеру» - замість взятого ними в полон командира 72-ї бригади ЗС РФ підполковника Вінівітіна. Його звинувачують у тому, що він мінував шляхи відходу "Вагнера" з-під Бахмута, розстріляв автомобіль "вагнерів" і забрав у них зброю. І поки російський та світовий публікум намагаються розібратися, що взагалі відбувається, хто кого взяв у полон і з якого приводу, легіон «Свобода Росії» запропонував Пригожину поміняти одного підполковника на кілька солдатиків, «взятих у полон під час визвольних боїв у Бєлгородській області». Чекаємо на кульмінацію, бо обмін російських солдатів на… російських солдатів – такого в нас ще не було.
«Ви можете собі уявити, щоб наша РДГ, посилена танками, спокійно зайшла до Сумської області, постріляла місцевих прикордонників та СБУшників, а потім вальяжно викликала б на переговори місцевого губернатора? Навряд, так? Але у нас, виявляється, такий ганебний кейс цілком можливий, про що вчора радісно рознесли ВСІ держмедіа», - схлипнув у соцмережах один із головних пропагандистів РФ Скурлатов.
Діпфейк на чолі країни
Тим часом російська влада істерично мовчить, а на ток-шоу вже звучать пропозиції про референдум у прикордонних областях – мовляв, нехай люди самі вирішують, з ким їм жити – з Росією чи з Україною. Уявити таке рік тому було немислимо, адже тими ж ротами спікери говорили про «Київ за три дні» та «Та що там із тією Україною розбиратися!» Депутат Держдуми, він же перший заступник голови у справах СНД Костянтин Затулін прямо говорить про провал «СВО» - мовляв, цілей не досягнуто, а деякі з них «перестали мати всякий сенс». Прессекретар президента клянеться, що Путіну щодня доповідають про рейди корпусів та легіонів бєлгородськими лісами, але глава держави мовчить – мабуть, все справді йде за планом і додати нічого.
Втім, хтось постарався і видав в ефір фейкове звернення президента до народу, в якому він оголосив воєнний стан у Бєлгородській, Брянській та Курській областях, а також загальну мобілізацію. І закликав жителів зазначених областей евакуюватися вглиб території Росії, дотримуючись порядку та спокою. Поки розібралися, що це дипфейк – чимало літрів корвалолу випили росіяни. В Україні, як кажуть коментарі під цими новинами, почав закінчуватися попкорн – і це вони ще «всерйоз не починали».
Що ж до евакуації, то про це можуть докладно розповісти мешканці злощасного Шебекіно, яких нарешті евакуювали з-під обстрілу. Можливо, вони навіть обійдуться без матюка, адже «це Росія, синку». З людей брали гроші за вивіз до Бєлгорода та Калуги, причому дітей розселили у таборах Калузької області та інтернатах, не пристосованих для перебування там людей у принципі. Частину евакуйованих розмістили у гуртожитках БДТУ та БєлДУ, випроводивши звідти студентів та буквально викинувши речі тих, кого в ті дні не було у гуртожитку. Студіозуси, що залишилися, з жахом спостерігали, як евакуйовані відпочили, отямилися, збігали в найближчі кіоски – і ось уже зазвучав на поверхах п'яний сміх, потягнуло тютюновим димом, а студентки намагалися не виходити з кімнат, надійно забарикадувавшись, бо непрохані гості ломилися в двері. Про це студенти докладно розповіли в соцмережах, викликавши несхвалення ректора та подив у широкої аудиторії, якій кілька днів розповідали, як поважно-шляхетно евакуювали мешканців Шебекіна.
Масла у вогонь підлив головний лікар станції ШМД Бєлгородської області Олексій Жиров, який, розповідаючи про вивезення шебекинського санітарного автотранспорту та медобладнання, згадав, що не встигли машини від'їхати, як у будівлю підстанції через вікно спробували проникнути якісь люди. Цілком можливо, що це були запізнілі пацієнти. Мародери розносили закритий торговий центр і невеликі магазинчики, які не встигли сховати товар.
Поки що мовчить Кремль
І навіть після такого, після чудо-евакуації, стрілянини та незрозумілої тепер уже територіальної приналежності Шебекіно, там залишилися люди, які відмовилися їхати. Здебільшого, це пенсіонери, які бажають дожити відведений їм вік у рідних стінах. Журналістам, які проникли в Шебекіно, вони поділилися, як виживали на російську пенсію в 9000 рублів (4100 грн за курсом НБУ), як волонтери не можуть їм привезти навіть буханець хліба. Ось так розвалився міф про «величезні» російські пенсії, адже на цей гачок упіймали сотні донбаських пенсіонерів у 2014-му році!
Тим часом у Білгороді почали масово роздавати повістки. Як пишуть місцеві жителі, їх вручають чоловікам різного віку, наполегливо пропонуючи вступити до місцевої «тероборони», щоб захищати батьківщину від настання ЗСУ. Куди поділися солдати регулярної армії та мобілізовані – рекрутери не кажуть. Як і не повідомляють про те, що місцева тероборона існує лише в уяві влади, оскільки її зброю «учасникам» не видається.
Кремль мовчить, міноборони мовчить, зрідка повідомляючи про знищення сотень літаків, танків і тисяч голів противника, український глядач мовчки спостерігає за тим, що відбувається, легіон «Свобода Росії» та Російський добровольчий корпус контролюють уже чотири села на Білгородщині (за їхніми словами), Курськ, Брянськ і, про всяк випадок, Воронеж готуються. Паноптикум набуває масштабності, і якби Росія не кидала в передсмертних судомах ракети по житлових будинках в Україні – на нову російську смуту можна було б дивитися з набагато більшим інтересом та веселощами.