Звичайно, це мало статися: карма, бумеранг, дзеркальне відображення минулого… Те, що відбувається в ці дні в Бєлгородській області, реально повторює як 2022 рік, так і 2014-й, тільки тепер усі російські тези і наративи повертаються РФ сторицею. Не будемо зловтішатися, просто нагадаємо: у цю «гру» грають як мінімум дві сторони…
"Их там нет"
Так влада Росії говорила в 2014 році про російських військовослужбовців. Вона стверджувала, що те, що відбувається на Донбасі, – справа рук мешканців регіону та місцевих «ополченців», хоча численні свідчення про появу росіян і людей у російській військовій формі, знайдені військові квитки та інше говорили протилежне. «Іхтамнєтами» російських військових прозвали українські гострослови.
Нині ж, коли в Росії кричать про те, що ЗСУ обстрілюють Бєлгородську область та засилають туди диверсійні групи, Україна відповідає – "нас (українських військовослужбовців) там немає". Все це - справа рук росіян. Та й Російський добровольчий корпус і Легіон "Свобода Росії" це підтверджують - вони росіяни.
«Військову форму можна купити у будь-якому воєнторзі»
Ще 22 травня радник глави Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що ЗСУ не мають відношення до операції:
- Як відомо, танки продаються в будь-якому російському воєнторзі, а підпільні партизанські загони складаються з громадян Росії.
Якби пам'ять у російського народу була трохи довготриваліша, вони б згадали, що саме цю цитату виголосив їхній лідер під час захоплення Криму.
"Війська, які захопили частини в Криму, не є російськими, а форму можна купити у будь-якому воєнторзі», - сказав він тоді.
Нині це ж ми можемо сказати і про «диверсантів», яких у бєлгородських лісах, схоже, більше, ніж білок та зайців. Це громадяни РФ, які купили форму у воєнторзі.
«Відпускники або заблукали»
Під час війни на Донбасі (з 2014 року) в полон до українців неодноразово потрапляли саме російські військовослужбовці, у виданій формі і конкретно громадяни РФ. Російське командування заявляло, що ці військові були або у відпустці, або раніше звільнилися зі збройних сил, або вони заблукали на території України. Це було б смішно, якби не було так бридко: взагалі-то «відпускники» катували і вбивали людей, перш ніж їх брали в полон і змушували відповідати за вчинене.
Хто зараз гуляє бєлгородськими лісами – достовірно сказати неможливо. Хоча можна припустити, що українці вирішили провести відпустку у зеленому масиві та випадково перетнули кордон. Хоча навряд – українські ліси більш гостинні, і в нашій країні взагалі є безліч чудових місць, куди можна поїхати відпочити. Тож ні, це все-таки не ми.
«Це внутрішній конфлікт»
А ще – громадянська війна, в якій українці з Києва прийшли вбивати українців із Донбасу. Хоча українці із Донбасу вважають себе росіянами, навіть на референдумі голосували. Саме так Росія дев'ять років тому намагалася вдовбати у голову всьому світу, що на сході України – виключно внутрішні розбірки. І, відповідно, всіляко заперечувала свою присутність (див. вище).
Отже, зараз у Росії йде громадянська війна, внутрішній конфлікт, міжусобиця – називайте, як хочете. Україна не має до цього жодного відношення. А якщо щось вказує на причетність нашої країни – так це випадковість, яка не варта уваги. У «легіонерів» та РДК – російські паспорти, тож жодних претензій до України.
«Прості шахтарі та трактористи, які дістали зброю із шахт»
У 2017 році на засіданні Міжнародного суду ООН у Гаазі представник МЗС Росії Ілля Рогачов заявив: «Головне джерело озброєння, яке опинилося у повстанців, - це запаси радянських часів, які були на території України. Більшість цих запасів було залишено в шахтах Донбасу і опинилося у повстанців».
Справді, саме шахтарі у 2014 році взяли до рук зброю, звично поправивши ремінь автоматів і за лічені години опанувавши мистецтво стрілянини з гранатометів та мінометів. Потрібно негайно закрити військові училища за профнепридатність – чому вони стільки часу вчать людей?! У Донецьку та Луганську трактористи за один-два місяці освоїли танк, літак і артилерійські установки… Ну а те, що у них цікаві татуювання, шрами та спогади про «дві Чечні», то це фантазія у мужиків розігралася…
«Трактористи» Донбасу стали прикладом для аграріїв Бєлгородщини – і ті також миттєво навчилися воювати. І зараз їздять на танках рідними місцями, вибирають місце для оранки земель, чи не так?
«Повстання місцевого населення»
Захоплення будівель міліції, СБУ, прокуратури тощо, вилучення зброї зі збройових кімнат у армійських казармах навесні 2014-го – все це виключно «повстання місцевого населення», як стверджували російські пропагандисти. Той факт, що місцеве населення навіть не підходило ні до міліції, ні до СБУ, геть-чисто ігнорувався. Туди йшли росіяни, та й місцеві маргінали, куди ж без них.
Тож якщо жителі південного заходу Росії раптом побачать, як із місцевих поліцейських дільниць виносять зброю чи викидають співробітників, нехай не переймаються – це повстання місцевого населення, а не захоплення «диверсантами». Все за планом, як і обіцяно.
«Введи війська!»
Хто тільки не кричав це у бік Путіна з Донбасу у 2014 році – від провокаторів та напівбожевільних старих людей до самого президента України, їхнього земляка. Внутрішній конфлікт, розуміти треба, без чужих військ ніяк…
Наразі жителі Бєлгородської та Курської областей звертаються у соцмережах із таким же закликом до президента України Володимира Зеленського. Мовляв, давайте щось вирішувати, бо російська влада нічого не вирішує і замість порятунку мешканців збирається влаштувати в середині літа фестиваль грилю (не жарт!).
«Українська армія ховається у житлових масивах, прикриваючись цивільним населенням»
Донеччани, що застали початок війни дев'ять років тому, можуть пальцем показати, де серед будинків стояли танки на Путилівці, як стріляли в Піски та аеропорт, як розміщувалися гармати на териконах шахт, оточені нескінченним приватним сектором, як бойовики відстрілювалися через будинки Петрівки чи з багатоповерхівок Київського проспекту, а потім тікали, знаючи, що можуть отримати відповідь.
Запитайте донеччан, чи зараз можна зайти в посадку, прогулятися біля Мотеля, вокзалу чи ХБК, заглянути в магазин біля м'ясокомбінату? Все це місця, де знаходиться озброєння та особовий склад бойовиків в межах міста, прикриті тими ж житловими масивами.
Особливо сумна розповідь буде у мешканців 9-поверхівки на вулиці Взльотній. У ній 2014-го обладнали вогневі позиції бойовики «командирів» Мотороли та Гіві, які намагалися знищити українських «кіборгів» у донецькому аеропорту. Усіх мешканців багатоповерхівки «командири» дуже переконливо попросили пошукати собі нове місце проживання.
І знову питання: хто прикривається цивільним населенням, якщо у Бєлгородській області навіть не організували нормальну евакуацію мирних жителів? Втім, це внутрішня справа РФ, усі претензії – до російського міноборони та «Спортлото», звідки дадуть відповідь швидше.
«Наша мета – денацифікація та демілітаризація»
А це вже із нового словника 2022 року. Слова, вимовити які міг далеко не кожен росіянин, позначили мету СВО (читай – війни). У розумінні міністра закордонних справ РФ Лаврова денацифікація – це «скасування законів, які заохочують нацистську ідеологію та практику… будь-якого законодавства, яке дискримінує російськомовне населення та всі права російськомовного населення. Вони зазнавали фантастичної дискримінації в Україні, їх дуже ображали».
Російськомовний автор цього матеріалу жодного разу не був скривджений в жодній частині України, проте доводити це Лаврову вважав би марнуванням часу. Поки фантастичну дискримінацію зазнає російськомовне населення деяких областей Росії: палає Шебекіно, а у Москві п'ють каву і ліниво цікавляться - а що, власне, відбувається? Ну а демілітаризацію проводять Російський добровольчий корпус та Легіон «Свобода Росії» - правда, чомусь Росії не подобається, як вони її проводять.
Але що ми можемо вдіяти – це внутрішній конфлікт у Росії, і нас там немає. Ми можемо тільки спостерігати, попутно потихеньку відвойовуючи Бахмут із «відпускниками, що заблукали» і готуючись до контрнаступу – на прохання жителів російської глибинки до українського президента ввести війська…