У Чернівцях помер буковинський композитор та засновник ВІА “Смерічка” Левко Дутківський. Як розповів на своїй сторінці у фейсбуці журналіст Михайло Маслій, здоров'я композитора підірвали коронавірус та інфаркт.
- У рідних Чернівцях, в кардіологічному центрі, після перенесеного інфаркту і коронавірусу, 16 травня воєнного 2023 року близько 20 години помер один із основоположників української естрадної пісні, великий вчитель, композитор, музикант і стратег Левко Дутковський. До 80 повних літ додалося лише 37 мучених і хворобливих днів. Легенда української естради, засновник славнозвісного на весь світ ВІА «Смерічка», - наголосив Маслій.
Левко Дутківський у 1966 році перший почав поєднувати тогочасні ритми, гармонію поп– та рок–музики з народним гуцульським, буковинським, загальноукраїнським мелосом і фольклором, виробляючи таким чином свій власний стиль. Він створив біг-біт групу «Смерічка», яка, вперше використавши електроінструменти, стала одним із перших ВІА в СРСР. Дутківський був не лише художнім керівником та композитором ВІА, але й грав на клавішних.
У кінці 1968-го у ансамблі з'явився співак-початківець Василь Зінкевич, у листопаді 1969-го - Назарій Яремчук (через 13 років він очолить колектив замість Дутківського). З 1970 року з ансамблем почав співпрацювати молодий композитор Володимир Івасюк. Свої перші твори "Червона рута" та "Водограй" Івасюк приніс саме Дутківському, вони завдяки «Смерічці» стали популярними у світі.
У 1968 році Дутківський одружився з модельєром Аллою Дегтяр. Йому було 25, а їй — 18. Саме вона шили унікальні костюми для ВІА "Смерічка". Алла Дутківська стала першою модельєркою, яка вбрала українських виконавців в етно, у тому числі Софію Ротару. Етностиль для радянської естради був дивиною, але згодом ініціативу підхопили інші відомі гурти - "Пісняри", "Сябри", "Кобза". Пара була разом аж до смерті Алли Дутківської у 2004 році.
Дутківський написав для "Смерічки" шлягери "Незрівнянний світ краси", "Горянка", "У Карпатах ходить осінь". Після того, як Дутківський покинув колектив 1975 року, він зацікавився чернівецьким гуртом "Жива вода", у якому співали Лілія Сандулеса та Іво Бобул. У 1983 році на фірмі “Мелодія” вийшла платівка-міньйон з чотирма піснями Левка Дутківського («Зоряна ніч», «Якщо любиш, кохай», «Я побачив гори», «Краю мій, край»), де Іво Бобул був єдиним солістом. Тому злетом своєї популярності Іво Бобул завдячує саме Дутківському.
1979 року Дутківський реорганізував ВІА "Смерічка" на прохання Чернівецької філармонії і залишив у складі ансамблю лише Назарія Яремчука та Павла Дворського. 1982 року Дутківський пішов на підвищення і став режисером-постановником філармонії.
Останні роки Левко Дутківський брав участь у різноманітних фестивалях, був членом журі вокальних конкурсів, а також керував естрадним ансамблем у складі Чернівецької філармонії. Планував написати мемуари про "Смерічку" та українську естраду тих часів, але не встиг. В одному із останніх інтерв'ю Дутківський із сумом говорив: "Хотілося би, щоби ці діти, крім, “Червоної рути” (їх не вчать нашої музичної історії вчителі співів, і це не вина дітей), знали більше. Пам’ятаю, був концерт до 60-річчя Назарія Яремчука. Повний зал дітей. Ведуча запитує, хто такий Яремчук. Три руки у залі. “Він був поетом”, – звучить відповідь…".
ТОП-3 ЕСТРАДНІ ШЛЯГЕРИ ДУТКІВСЬКОГО
"Незрівнянний світ краси", 1971 - виконує Назарій Яремчук
"Горянка", 1975 - виконує ВІА "Смерічка"
"Якщо любиш, кохай", 1981 - виконує Іво Бобул у складі "Живої води"