Дипломатичний корпус України досі відчуває гостру нестачу кваліфікованих фахівців. Через "кадровий голод" в українському МЗС на початку березня запустили відкритий пошук послів України. Тоді у розділі вакансій значилася 21 країна Європи, Латинської Америки, Африки, Близького Сходу, Південного Кавказу та Південно-Східної Азії.
Послів беруть зі сторони
І ось тепер глава зовнішньополітичного відомства Дмитро Кулеба прозвітував про цей процес.
– Ми знайшли майже тридцять найсильніших кандидатів на посади послів. Наразі вони вже проходять тести та отримують запрошення на співбесіду від HR-служби МЗС. На тих, хто пройде цей етап, чекає перевірка та співбесіда зі мною. Після цього я сформую фінальний список кандидатів та запропоную президенту розглянути ці кандидатури, - повідомив він у фейсбуці.
Кулеба повідомив, що всього за цей час МЗС отримало та опрацювало 1038 звернень. "75 діючих та колишніх дипломатів. 126 науковців та викладачів. 387 підприємців та представників ділових кіл. 56 держслужбовців та працівників державних підприємств. 77 кандидатів із сектору безпеки та оборони. 38 представників громадянського суспільства. 44 юристи. Медійники, студенти, медики, місцеві депутати та багато інших категорій", - розповів глава відомства.
За словами міністра, близько сотні мотивованих та сильних кандидатів не дотягують до посади посла, але можуть працювати на інших дипломатичних посадах. Цим людям на рівних умовах з іншими потенційними кандидатами буде запропоновано взяти участь у відкритих конкурсах МЗС на посади у Києві та за кордоном.
- Якщо з тисячі заявок ми знайдемо понад 50 нових мотивованих дипломатів від посла і нижче по вертикалі, цю революцію слід було розпочинати, - додав Кулеба.
Українські посли «перевинайшли» дипломатію та підвищили свій рівень
Втім, незважаючи на кадровий голод, нові призначення до українських посольств за кордоном таки відбувалися. Так, президент Володимир Зеленський нарешті призначив посла України в Китаї, яким став колишній міністр зі стратегічних галузей промисловості Павло Рябікін.
Перед цим президент України Володимир Зеленський призначив послів України у Латвії, Болгарії, Ліхтенштейні, Перу, Аргентині, Нігерії, Португалії, Гвінеї-Бісау, Судані та Королівстві Бахрейн. А днями Україна отримала нового посла у Нідерландах.
Дмитро Кулеба у своєму останньому інтерв'ю ВВС підтвердив, що українські дипломати налагоджують співпрацю з різними країнами світу, збільшуючи кількість держав, які нас підтримують. А міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок сказала про нинішніх українських дипломатів, що вони «перевинайшли дипломатію», маючи на увазі створення у світі потужного проукраїнського лобі.
- Якість української дипломатії значно покращилась як у якісному, так і кількісному вимірах. У нас почали звертати увагу та призначати послів, де раніше їх не було – Африка, Азія, Латинська Америка. А про покращення якості нашої дипломатії говорять обсяги військової допомоги, що збільшуються, які отримує Україна. Причому це роблять країни, які раніше були пасивними у цьому питанні, наприклад, Німеччина, Франція, Ізраїль. Тобто наша дипломатія суттєво зросла, і сподіватимемося, що це зростання продовжиться і надалі, – розповів KP.UA політолог-міжнародник Ігор Рейтерович.
Але посли поки що є навіть не у всіх країнах Європи
На сьогодні, однак, посла України ще немає в багатьох країнах світу. З деякими державами розірвані дипломатичні відносини (Росія, Сирія, Північна Корея), у деяких немає дипломатичної місії або її рівень нижчий за посла. Окрім того, один посол може працювати на кілька держав.
Немає посла в таких важливих країнах, як, наприклад, Індія та Бразилія. Хоча МЗС уже внесло на розгляд Володимира Зеленського кандидатури послів у цих країнах.
Послів України немає навіть у Бельгії, Грузії, Вірменії, Люксембурзі, Норвегії, Угорщині, Чехії. У більшості цих країн є лише тимчасово повірений у справах. З країн Азії та Океанії українського посла немає в таких державах, як Афганістан, Бангладеш, Ємен, Казахстан, Малайзія, Мальдіви, Таїланд, Філіппіни, Шрі-Ланка.
На Близькому Сході українських послів немає в Іраку, Ірані, Лівані, Омані. У Південній Америці їх немає у Болівії, Еквадорі, Колумбії, Парагваї, Чилі, Уругваї.