Попри те що Антарктида асоціюється із вічною мерзлотою, там, як виявилося, теж є своє "латаття". Щоправда, лілій серед нього не знайдеш. Насправді офіційна назва цього явища - млинцевий лід. Його діаметр може коливатися від 30 см до кількох метрів, а товщина сягає 10 см. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр.
Такі "млинці" можуть утворюватися кількома способами, кажуть полярники. Коли вода починає замерзати, в ній з’являються крижані голки або пластинки. Згодом вони скупчуються в крижане "сало" (густа крижана каша). Також на поверхні водойми може формуватися сніжник - скупчення снігу, який падає в холодну морську воду з температурою нижче 0 і тому не тане. Власне, із крижаного "сала" або сніжників й "печуться" крижані "млинці".
- Для їхнього "приготування" має бути нестабільна температура в районі 0 градусів, а також невеликий вітер та хвилі. За таких умов лід замерзає не суцільною корою, а окремими шматочками. Вони обточуюються одне об одного, отримуючи круглу форму та підняті краї, - пояснюють науковці.
Потім залежно від температури "млинці" або тануть, або застигають в еластичну льодову кору, що має назву нілас.
- Інший варіант – це коли на поверхні води одразу утворюється нілас, але потім з’являються сильні дрібні хвилі, під дією яких кора ламається і перетворюється на млинцевий лід. Цей процес може відбуватися не лише з ніласом (товщина - до 10 см), а й з наступною за віком молодою сірою кригою (товщина - 10-15 см), - йдеться у повідомленні.
Цікаво, що млинцевий лід зустрічається не лише в Антарктиці чи Арктиці, але й у інших морях та прісних водоймах, зокрема в Україні (хоча набагато рідше). Так, на початку лютого минулого року це явище спостерігали на березі Азовського моря у Бердянську. Щоправда, там його назвали "крижаними медузами".
Полярники розповіли про найбільших із пінгвінів - імператорських та королівських. Проте, виявляється, зустріти їх біля антарктичної станції ім. академіка Вернадського, що розташована на острові Галіндез, не так і просто.