Російська агресія у центрі Європи змусила деякі європейські країни кардинально переглянути свої військові доктрини. Найближчі сусіди Росії, такі як Польща та Фінляндія, дуже серйозно поставилися до цієї загрози, а от «серце» Європи – Німеччина та Франція – не дуже. KP.UA розбиралася, скільки грошей на військові потреби витрачають сьогодні країни Європи.
Польща мілітаризується
Лідер правлячої польської партії «Право і справедливість» Ярослав Качиньський заявив, що його країна має намір створити одну з найефективніших армій у Європі.
- Злочинний напад, скоєний Росією, та непередбачуваний характер диктатора Путіна означають, що нам необхідно ще більше прискорити модернізацію. Для Польщі дуже важливо якнайшвидше підвищити рівень безпеки. Ми можемо це зробити, лише створивши сильну армію, – заявив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак.
І події в Україні справді стали сигналом та потужним каталізатором реформ військової сфери для цієї країни. Польща збільшує чисельність власних збройних сил із 160 000 до 300 000 – 250 000 професійних солдатів та 50 тисяч співробітників цивільної оборони. Польща почала витрачати на оборону замість 2% ВВП, як це заведено в інших європейських країнах, удвічі більше – 4%.
Розкрита міністерством національної оборони Польщі програма переозброєння польської армії, розрахована до 2035 року, вимагає, щоб Польща щорічно виділяла на військові потреби найбільшу серед країн НАТО частку національного бюджету. Для цього у 2022 році сейм навіть ухвалив спеціальний закон «Про оборону Батьківщини». Таким чином, польський бюджет стає найбільш мілітарним у Північноатлантичному альянсі. За військовими витратами населення Польща також опиняється на першому місці серед країн НАТО.
Нинішній оборонний бюджет становить рекордні 20,4 мільярди євро. І вже з урахуванням позабюджетних коштів ця сума зростає до 25 мільярдів євро. Загалом у наступні 10 років Польща планує витратити на переозброєння приблизно 90 мільярдів євро.
США передадуть Польщі на заміну МіГів свої 24 винищувачі F-22 Raptor за символічну плату. Також США надають Варшаві величезну фінансову допомогу для стримування та захисту від загрози з боку Росії.
Польща має контракт на 1000 танків K2 ("Чорна пантера") в Республіці Корея (спочатку контракт передбачав лише 400 танків). Крім того, поляки оновлюють власну артилерію 600 корейськими САУ K9s Thunder та 288 реактивними артилерійськими системами MRL K239 Chunmoo. Також Республіка Корея має поставити 48 бойових літаків FA-50.
Також Польща купує у США додатково 18 пускових установок HIMARS із 9000 ракет (насправді цих РСЗВ буде значно більше), 250 танків M1A2 SEPv3 Abrams та 96 вертольотів AH-64E Apache.
Окрім цього, сучасну зброю Польща купує не лише за кордоном. Країна має потужний ВПК, здатний самостійно виробляти широку номенклатуру зброї та військової техніки. Йдеться про замовлення понад 1000 БМП Borsuk для польської армії, а також про недавнє замовлення від ЗСУ – 100 БТР Rosomak.
- У Польщі, можливо, найбоєздатніша армія в Європі. І її можливості в найближчому майбутньому лише посилюватимуться, - дійшло такого висновку американське видання Politico.
- Польща розпочала наймасштабнішу за останні 50 років кампанію з переозброєння своєї армії, прагнучи зробити її найсильнішою на європейському континенті, - повідомляє видання The Telegraph.
Фінляндія – курс на переозброєння
Війна в Україні також підштовхнула Фінляндію до швидкої модернізації своєї армії. Ця країна вже виконує військові критерії для членства в НАТО, включаючи оборонні витрати, які становлять необхідні 2% ВВП.
Населення Фінляндії - всього 5,5 млн чоловік, але в неї більше артилерії, ніж у Франції та Німеччини разом узятих, і під час війни вона може призвати до 280 тис. солдатів. Більшість із них є навченими резервістами, їх більше, ніж у Великій Британії.
Парк фінських літаків F/A-18 Hornet незабаром буде замінено 64 винищувачами Lockheed Martin F-35A. На морі є розвинена берегова оборона та мілководний флот, пристосований для боїв біля скелястих берегів Балтійського моря. Також у країни є можливості для бойових дій в Арктиці та Лапландії.
Державний департамент США схвалив продаж ракет класу "повітря-повітря" та "повітря-поверхня" на суму $323 млн для використання на фінських винищувачах.
Війна в Україні також показала важливість артилерії, і Фінляндія нарощує свій і так великий арсенал. США підписали угоду на суму до $535 млн на постачання боєприпасів для фінського парку реактивних систем залпового вогню М-270, більшої гусеничної версії колісних систем HIMARS, які довели свою ефективність в Україні. Країна також поповнює свій парк 155-міліметровими самохідними гаубицями.
Німеччина та Франція «пасуть задніх»
Як йдеться у публікації Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу (SIPRI), у 2022 році загальні світові військові витрати зросли на 3,7% - до нового рекорду 2,24 трлн доларів.
Різке зростання витрат (+13%) спостерігалося у Європі. Це найстрімкіше зростання у річному обчисленні щонайменше за 30 років.
Найбільше зростання спостерігалося у Фінляндії (+36%), Литві (+27%), Швеції (+12%) та Польщі (+11%). Зазначається, що багато колишніх країн Східного блоку збільшили свої військові витрати більш ніж удвічі з 2014 року, коли Росія анексувала український Крим. А ось «центр старої Європи» – Німеччина та Франція, що називається, «пасуть задніх». Їхні витрати на військову справу збільшилися всього на 2,4-2,5%.
На відміну від них, Британія мала найвищі військові витрати в Центральній та Західній Європі - 68,5 млрд доларів, з яких приблизно 2,5 млрд доларів (3,6%) складає фінансова військова допомога Україні.
2% видатків на оборону – це консенсусна вимога, затверджена на саміті НАТО в Чикаго ще у 2012 році.