Скандал навколо розслідування психотерапевтом Іллею Полуденним діянь його колеги Спартака (Олександра) Суботи залишив неприємний післясмак. Міцним вийшов коктейль із авантюри, політики, сексу та банальної боротьби за клієнтів. Більшість із нас, грішних і слабких, були впевнені, що цілителі душ вищі за такі речі. А виявилося, що ні, вони такі самі, як усі – «людини».
Тим часом тема психологічної допомоги не втрачає актуальності. Війна, стреси, розбрати з близькими, відчуття втраченості та постійна тривожна напруга. Як правильно вибрати фахівця, щоб йому можна було довіритись, з'ясовувала KP.UA.
Курс із сексології бонусом
Ринок психологічних послуг такий широкий, що може конкурувати з ринком менеджерів. На одному лише сайті, а таких чи не з десяток, ми знайшли 350 пропозицій від психологів у Києві. І всі називають себе лікарями вищої категорії, хоч про медичну освіту ніде не згадується. Отже, Спартак, він же Олександр, Субота не так уже й грішив, коли називав себе психотерапевтом. Категорію собі він точно не присвоював.
Прошерстивши інтернет, ми також переконалися, що стати «душезнавцем» не так і складно. Базовий курс практичної психології плюс уміння працювати з посттравматичним досвідом можна освоїти за 11 занять по 3 години протягом 11 тижнів. На виході ви отримаєте сертифікат організатора курсів та – увага – сертифікат державного зразка Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. За 100-відсоткової передоплати курсів (6800 гривень) бонусом додається… базовий курс із сексології. Ось і професія в руках.
- Кожна людина має право навчатися та підвищувати кваліфікацію. Але я не вважаю за нормальну ситуацію, коли сертифікати видають усім підряд. У будь-якому разі має бути базова освіта психолога, – каже кандидат психологічних наук, практикуючий психолог Ілона Рашковська. – Багато хто каже: нам читали психологію в інституті. "Читали" - для цього мало. Справжніх психологів навчають чотири роки, плюс магістратура. А далі – будь-які курси, і це треба лише заохочувати, бо наука не стоїть на місці, з'являються нові техніки, інструментарії. Оновлювати та поповнювати свої знання дипломованому психологу просто необхідно.
Правильний направить, неправильний – налякає
Перше, що радить фахівець, це перевірити диплом вибраного вами психолога. Саме диплом про закінчення профільного факультету, а не сертифікат державного зразка.
- Клієнт має право вимагати від психолога показати будь-які документи та отримувати відповіді на будь-які питання. Єдине табу – це бійка у кабінеті, - зазначає Ілона Рашковська.
Вибрати свого психолога із 350 кандидатів непросто. Можна орієнтуватися на зовнішність, можна – на ціни. Але ми більше звикли запитувати поради у друзів.
– Можна спиратися на рекомендації знайомих вам людей, не зайве почитати про спеціаліста відгуки в інтернеті. Але насправді це дуже тонке питання. Всі люди різні, і техніка, яка допомогла одній людині, може виявитися марною для іншої. У будь-якому випадку необхідна особиста зустріч із психологом, щоб зрозуміти, чи можете ви довіритися цій людині або щось у ній відштовхує.
Відразу нагадаємо, що особиста зустріч – це не знайомство за чашкою кави. Це – консультація за гроші. Вартість годинного сеансу у психолога в середньому коливається від 800 до 2000 гривень та вище. І він, як будь-який бажаючий заробити, може бути зацікавлений у тому, щоб утримати клієнта. Наприклад, за першої зустрічі психолог може розповісти, як у вас усе запущено, і пообіцяти, що не менше ніж за 10 сеансів він усе відкоригує.
– Відразу укладати договір на тривалий курс лікування не найвдаліший варіант, – каже Ілона Рашковська. – Я особисто на першій зустрічі запитую клієнта, на що він сам розраховує – тривале консультування чи швидке. Залежно від відповіді використовую технологію. Але ніхто не може сказати, коли настане стабілізація. Одній людині достатньо кількох консультацій, щоб вона прийшла в норму, в іншої настає небажання працювати із психологом через те, що вона надто близько підійшла до своєї проблеми і боїться в неї заглядати.
У той же час Ілона Рашковська нагадує, що 70% людей можуть справитися зі своїми проблемами самі, просто не всі це усвідомлюють. Правильний психолог спрямовуватиме людину саме в це русло, неправильний – переконуватиме, що без нього клієнт пропаде.
Базова вимога – «не нашкодити»
На необхідності вищої спеціальної освіти наполягає і кандидат психологічних наук, практик із 27-річним стажем Олена Рихальська, знайома українцям як експерт у багатьох медіапроєктах.
– Психологія – це дуже точна наука. Тільки в інститутах та університетах є курс «Основи психічних властивостей і процесів», який вчить тому, щоб психолог не просто розбирався в методиках, а й розумів, що відбувається з людиною всередині його мозку. Щоб знав усі основи сприйняттів, відчуттів, уявлень, емоцій. На жодних курсах, навіть річних, цьому не можуть навчити. А ще базова вимога до психолога – «не нашкодити». Бо нашкодити можуть. Кожен третій, хто приходить до мене, побував перед цим у якогось авантюриста.
В історії зі Спартаком Суботою є цікавий момент: Ілля Полуденний звинуватив Суботу в інтимній близькості з клієнтками, а потім психолог Ганна Гопкало розповіла, що була клієнткою і епізодичним сексуальним партнером Полуденного. Цікавий момент не у тому, хто з ким спав. А в тому, що психологи та психотерапевти, виявляється, самі потребують послуг колег по цеху.
– Це абсолютно природно, – каже Олена Рихальська. – Психологи такі ж люди, у них є свої проблеми і своє несвідоме. Психолог повинен пропрацювати себе зі сторонньою допомогою.
Якщо цього не станеться, він мимоволі переноситиме на клієнта свої проблеми. Наприклад, бажання інтимного контакту з клієнтками одразу говорить про непрофесіоналізм. Такі психологи не лікують, а задовольняють потреби свого нереалізованого чоловічого інстинкту.
З тієї ж причини психологи не можуть допомагати своїм рідним, з якими перебувають в одному зв'язку. Максимум - простою порадою, але не методиками. Якщо психолог почне хвалитися, що після отримання сертифіката налагодив проблеми у своїй сім'ї, допоміг брату, сватові, мамі з татом, то це дурниця.
Чистий аркуш паперу
- Хороший психолог не рекламуватиме себе в соцмережах, бо до нього стоїть черга. Не записуватиме «лікувальних» відеороликів, бо в нього на це просто немає часу, - продовжує Олена Рихальська. – Треба знати, що психолог не має права транслювати перед клієнтом свої емоції, демонструвати свою особистість: я така людина, у мене крутий характер тощо. Справжній психолог - це чистий аркуш паперу, на який клієнт проєктує свої проблеми, і він їх вирішує. Дуже важливим є охайний зовнішній вигляд, затишний кабінет, де клієнт може розслабитися.
Щоправда, кабінети вже потроху йдуть у минуле. Більшість психологів, як платні, так і волонтери, пропонують онлайн-консультації.
- До війни я відмовлялася від усіх варіантів дистанційного спілкування з клієнтами, скільки б грошей не пропонували. Я вважала, що так неможливо працювати, – ділиться Олена. - Свою думку змінила, коли вдалося онлайн допомогти жінці, яка пережила сильний стрес через вибух біля її будинку і втратила здатність ковтати тверду їжу. Я допомогла їй повернутися в колишній стан і зрозуміла, що онлайн-консультації - це така ж робота. Зараз здебільшого консультую через скайп.
Психолог попереджає, що для отримання ефекту потрібен візуальний контакт.
- Психолог повинен бачити, як звужуються та розширюються зіниці клієнта, оцінювати його міміку, жести. Розмова телефоном – це просто розмова. Хоча якоїсь миті вона може принести полегшення.
А може, краще до психіатра?
За старих часів професія психолога вважалася інтелігентною, але мало затребуваною. Звернення до психолога трактувалося, що «є проблеми», а у чесного радянського трудівника їх не могло бути. Страшніше звернення до психолога був лише похід до психіатра.
Сьогодні ставлення до психологів змінилося, і консультації навіть стали модними серед людей, здатних заплатити. Упередження до психіатрії збереглося. Лікарі кажуть, що це нам лише на шкоду.
- Якщо людина вважає, що їй потрібна допомога психолога, вона має спочатку проконсультуватися у психіатра, - упевнений генеральний директор Київського обласного психіатрично-наркологічного медоб'єднання, заслужений лікар України Геннадій Зільберблат. – Тому що межа між розладами дуже тонка. Коли я був молодим спеціалістом, психотерапевтом міг працювати лише лікар-психіатр, а сьогодні психотерапевтом спокійно називає себе будь-який психолог без медичної освіти.
Лікар наголошує, що деякі фахівці мають на це право, оскільки застосовують спеціальні психологічні методики.
- Але справжніх спеціалістів небагато. А психологів багато, і рівень підготовки їхній досить низький. Як переконатися, що такий психолог-психотерапевт не взяв на себе надмірну відповідальність? У людини хвороба може тільки починатися, або вже бути розлад психіки, і їй потрібна допомога лікаря, а не методики, розраховані на здорових людей.
Геннадій Зільберблат зазначає, що в практиці їхньої клініки є випадки, коли пацієнти ходили до психологів, а потім зверталися до психіатрів, скаржачись, що допомоги не отримали і стан лише погіршився.
Альтернатива
Психологічну чи психіатричну консультацію та допомогу можна отримати безкоштовно у комунальних медичних закладах.
При цьому направлення від сімейного лікаря не потрібне.
У Департаменті охорони здоров'я Київської міськдержадміністрації радять звертатися:
- до клінічної лікарні «Психіатрія» (Кирилівська, 103, телефон для довідок 468-61-64). Не варто боятися назви, окрім психіатрів та психотерапевтів там працюють психологи,
- міська установа з надання психіатричної допомоги, при якій діє відділення медико-психологічної реабілітації (вулиця Миропільська, 8, з 9.00 до 16.00, телефон: 290-42-54; 093-651-83-40),
- міський Кризовий центр «Соціотерапія», де надають різні види допомоги, у тому числі діє спеціальна програма з подолання страхів, тривог, фобій, хронічного стресу та емоційних проблем (вул. Качалова, 5а, телефон для консультацій щодо вибору спеціаліста: 353-67- 72, 096-274-59-54).
Безкоштовну телефонну консультацію психолога цілодобово можна отримати за номером 0-800-50-12-12.