Відродження традицій: як у Львові великодні писанки розписували

Відома майстриня Віра Манько організувала майстер-клас із писанкарства.

Мирослави Бзікадзе

До Великодня залишилися лічені дні. Вже незабаром господині випікатимуть запашні паски та фарбуватимуть яйця. Зазвичай, ми обмежуємося традиційними крашанками чи прикрашаємо великодні яйця магазинними наклейками. А от як написати справжню писанку - один з елементів обрядової традиції Воскресіння Христового, знає і вміє далеко не кожен. У Львові, в "Пороховій вежі", народна майстриня з писанкарства Віра Манько навчала усіх охочих, як правильно це робити. Долучилися до майстер-класу і кореспонденти KP.UA.

Найменшим учасникам шість років

Віра Манько - знана у Львові, та й не тільки, майстриня писанкарства. Писанки вона пише з 1986 року, і в її колекції вже більше 3,5 тисячі писанок, які не схожі одна на одну. І цього дня вона навчала своїй майстерності львівських школярів.

У львівському Будинку архітектора, більше відомому як "Порохова вежа", - ніде яблуку впасти. Охочих навчитися писати писанки значно більше, ніж може вмістити зал. Тож організаторам довелося доставляти додаткові столи та стільці, облаштовувати робочі місця.

На майстер-клас до Віри Манько прийшли школярі із різних навчальних закладів Львова та читачі обласної бібліотеки, яким по 6-7 рочків. Попри свій вік, малюки дуже активно взялися до роботи і намагалися вправно тримати писачки (інструмент для написання воском по яйцю. - Ред.). А якщо щось не виходило - допомагали дорослі.

Шестикласниця Наталя вперше на такому навчанні. Каже, завжди прагнула навчитися майстерності розписувати великодні яйця, спочатку пробувала сама, дивилася уроки в інтернеті, та виходило не дуже.

- Я була в музеї писанкового розпису в Коломиї з батьками, там просто очі розбігаються від краси, і завжди хотілося спробувати самій, - каже KP.UA дівчинка. - Але не виходило, думаю, тут розкажуть основи цього мистецтва, і вже буду набивати руку.

Усім необхідним учасників заходу забезпечили організатори - яйця, фарби, писачки, свічки. Майстриня Віра Манько розповідає, що писанки завжди писали на сирих яйцях, бо це символ життя. Лише крашанки робили із варених яєць і потім використовували їх у їжу.

- Бажано, щоб там був ще й зародок, бо в давнину вважалося, що ніби з мертвого холодного яйця на світ з'являється нове життя. Люди так собі пояснювали, що шкарлупка яйця - це земля, шкірочка - хмаринки, білок - вода, а всередині - сонце, жовток - це сонце. І тому на тому загадковому яйці, з якого з’являється наступне життя, писали певні знаки, які були молитвами для людей, наших пращурів, про добро, про плідність, про добрий врожай, про здоров’я, - розповідає майстриня.

Віра Манько каже, що для заходу вона підібрала прості зразки українських писанок, щоб діти навчились малювати писачком з воском по поверхні яйця. Це львівські та пряшівські візерунки.

- Це не є просто - накладати віск на яйце, а потім фарби одна на одну. Коли писанка буде готова, покажемо, як зняти з неї віск, як народжується писанка, - каже майстриня. - Одна писанка буде представляти Львівщину, а інша - Пряшівщину. Я вибрала нескладні для дітей візерунки, і на них можна навчитися вести лінію. Одна називається "вітрячок" - це таке стилізоване зображення сварги - сонячного знаку, а інша називається "конвалія".

Повертати потрібно лише яйце

Технологія написання писанки досить складна, на перший погляд. Проте якщо звикнути, то процес йде значно легше.

Малюють писанки спеціальним інструментом - писачком. Тож для виготовлення писанки знадобляться яйця з білою шкарлупою, писачок, віск, свічка, олівець та гумка, декілька м'яких ганчірок, одноразові тарілки, банки з фарбою, ложки. Стіл варто не забути застелити папером, щоб вберегти від крапель воску та фарби.

Спочатку майстриня радить олівцем нанести на яйце майбутній орнамент писанки. Причому руку з олівцем слід тримати на місці, повертати треба лише яйце.

- Візьміть яйце у ліву руку, а в праву - олівець, на гострому кінчику яйця поставте хрестик, щоб умовно поділити його на чотири частини, після чого прикладіть до яйця олівець і мізинець правої руки. Обертайте яйце навколо осі від себе, залишаючи олівцем слід. Це дозволить отримати рівну лінію і довести її до початкової точки. Після того, як перші чотири лінії готові, яйце ділиться по екватору. Одну з ліній поділіть навпіл, і обертаючи яйце, як і попереднього разу, нанесіть поперечну лінію. Також олівцем можна намітити основні елементи малюнку. Усі ці розмітки зітруться з писанки разом із воском, і готова писанка не матиме жодних слідів від олівця, - каже майстриня.

Потім писачком із воском на яйце наноситься орнамент.

- Покладіть маленький шматочок воску у писачок та нагрійте його над полум'ям свічки протягом декількох секунд, - продовжує Віра Манько. - Для початку варто провести пару ліній на папері, щоб перевірити, чи добре писачок малює. Потім починайте наносити малюнок на писанку, пильнуючи, щоб отвір писачка був щільно прикладений до майбутньої писанки, а голівка була перпендикулярно до його поверхні.

Фарби слід використовувати від найсвітліших до найтемніших

Віск застигає і захищає поверхню писанки від фарби. Таким чином, лінії, нанесені на біле яйце, будуть на готовій писанці білими, на жовте - жовтими і так далі, від найсвітлішого кольору до чорного. Після фарбування яйця у новий колір воском замальовуються саме ті частини, які мають мати таку фарбу у кінцевому варіанті.

Причому використовувати потрібно саме віск, а не парафін. Парафін є крихким та не таким пластичним і відпадає від писанки.

Після замальовування в останню фарбу з писанки слід зняти віск - прогріти її над свічкою і протерти ганчіркою.

У давнину, каже Віра Манько, використовували лише натуральні барвники. Так, наприклад, червоний колір отримували з лушпиння цибулі, з конопляного насіння отримували зелений колір, а з гречаної полови - бурий. Тепер писанки, які не споживаються, радять фарбувати кислотними аніліновими барвниками для фарбування вовни, щоб максимально довго зберегти візерунок.

Ті, хто захоплюється розписуванням писанок, зазвичай мають декілька писачків з отворами різного діаметру, оскільки орнамент писанок може мати лінії різної товщини, залежно від регіону. Наприклад, буковинські та гуцульські писанки зазвичай розписують тонкими лініями, поліські, подільські та наддніпрянські - широкими. А ще писачком з великим отвором дуже зручно та швидко покривати воском великі ділянки орнаменту писанки.

Візерунки, яким тисячі років

Віра Манько розповідає, що знаки, які є на писанках, можуть мати дві-три, а то й десять тисяч років. Адже вони присутні в дуже багатьох первісних культурах.

- Сьогодні вже дослідили, що вони несуть. Вони є на писанках, у вишивці, на килимах. Їх почали досліджувати в другій половині позаминулого століття. Тому ми не можемо знати, скільки років пишуть писанки. Писанка в давнину була одним із атрибутів приходу весни, потім стала атрибутом християнства, Великодня, і означає, що Ісус Христос помер, а потім воскрес, - розповідає писанкарка.

За словами Віри Манько, візерунки на писанках - це своєрідні молитви для людей про добро, про плідність, про добрий врожай, про здоров’я. Тому кожна жінка чи дівчина, розписуючи писанку, наперед знала, кому її подарує і кому що побажає.

Загалом майстер-клас тривав у Львові понад 2,5 години. Дітлахи хоч і дещо втомилися, проте виходили із зали у захваті, сповнені емоцій.

- Так, трохи втомилася, це досить складно - іноді віск розтікається, рука тремтить, але дуже цікаво. Обов'язково спробую ще вдома, - каже одна із учасниць.

Окрім майстер-класу, у "Пороховій вежі" можна було також оглянути великодню виставку майстрів народного мистецтва із писанкарства, виготовлення вербових букетів, які освячують на Вербну неділю, та великодніх віночків.