У ніч на неділю, 27 березня, Україна перейде на « літній час ». О 3.00 стрілки годинника потрібно перевести на годину вперед. Втім, сучасні гаджети переведуть стрілки без нас. Нам залишається найскладніше – пристосуватися до нового графіка.
У зв'язку з цим – дві новини. Хороша та погана. Погана: спати доведеться на годину менше. Хороша: роботу закінчуватимемо не затемно, а засвітло. Хоча ні, це теж погана новина, враховуючи ті стреси, яким піддасться наш організм у перші дні після переведення стрілок.
Справа в тому, що наш біологічний годинник збивається. Як наслідок - виникає дратівливість, порушення сну, псується настрій. І здоровим не позаздриш, а уявіть, як людям із хронічними та серцево-судинними захворюваннями?
KP.UA вкотре нагадує, як додаткова година чи її недолік впливає на самопочуття та як мінімізувати ризики для здоров'я під час переходу на «літній час».
"Переведення стрілок - це стрес"
Наші добові ритми підлаштовуються під режим, до якого ми звикаємо. І здавалося б, ну подумаєш, годину туди, годину сюди – але ні. Згадайте хоча б оці «ще п'ять хвилин!» під час дзвінка будильника.
Мимоволі виходить недосип. Як наслідок – нервозність, підвищення апетиту (причому тягне на солодке чи інше шкідливе), зниження концентрації уваги, прикрі промахи на роботі, втома тощо.
- Переведення стрілок на годиннику наш організм сприймає як звичайний стрес, - каже KP.UA доктор медичних наук, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО імені П.Л. Шупика, лікар-алерголог Віктор Іванович Літус. - Підготуватися до переведення стрілок непросто. Можна переконати себе, що нічого страшного у цьому немає. Але фактично за зміною часу йде недосипання, адже вставати доводиться раніше.
Чим небезпечне переведення стрілок:
- стрибки тиску;
- погіршення настрою;
- активуються хронічні стресозалежні хвороби;
- прискорене серцебиття;
- зниження імунітету;
- підвищений ризик розвитку ГРВІ;
- збої в роботі серця, судин та головного мозку.
Як відомо, стрес - результат змін у будь-якій сфері життя. Це може бути переїзд, зміна роботи, сварки та інше. Стрес буває адаптивним і неадаптивним. На щастя, переведення стрілок для більшості з нас буде адаптивним стресом.
Дітям та молодим людям переведення стрілок не подобається: вони люблять поспати. Люди похилого віку сприймуть нововведення простіше: вони й так мало сплять і прокидаються рано. Багато в чому самопочуття людини залежить від того, «сова» вона чи «жайворонок».
Водночас стрес від переведення стрілок не буде надто великим - людина менше спить лише на годину. Хоча якийсь час недосипання буде хронічним. Проте організм загалом здорової людини за тиждень-два адаптується до змін.
Як підготуватися до переходу на інший час
То як швидше адаптуватися до нового графіку? На це в середньому йде від 3 до 10 днів.
Перший спосіб. Все, що потрібно для якнайшвидшої адаптації до нового часу, щодня змінювати годинник сну та пробудження на 15-20 хвилин.
Другий спосіб. Перед днем Х лягти спати на годину раніше. В цьому випадку проблем з дефіцитом сну та його наслідками не виникне, адаптація пройде м'яко та ледь помітно.
Але для більшості заснути на годину раніше не менш складно, ніж прокинутися. Тому лікарі часто рекомендують за тиждень до переведення стрілок лягати спати раніше, але не на годину, а на ті ж 15-20 хвилин.
- Перед переходом на весняний час варто лягти спати раніше, щоб компенсувати годину, яку у нас забирають із переходом на «літній час». Якщо із засинанням виникають складності, краще не пити на ніч чай-каву, відмовитися від алкоголю, гострої та солодкої їжі. І, звичайно, не варто брати у ліжко гаджети: вони сильно заважають сну, – нагадує Віктор Іванович.
Слід також переносити і режим харчування. Якщо ви, звичайно, їли у певний час. Прийоми їжі, як і сон, можна змінювати на час, який буде актуальним з наступного тижня. Цей нехитрий спосіб дозволить уникнути дискомфорту у шлунку.
По можливості, не плануйте на перші дні після переведення годинника нічого важливого: можуть виникати складності із концентрацією уваги. Постарайтеся не поспішати і не нервувати через це. Щоб мінімізувати стрес – більше відпочивайте.
Піде на користь вечірня прогулянка. Не забудьте провітрювати в будинку, зменшіть освітлення перед сном, відкладіть комп'ютер. За пів години до сну краще почитати книгу.
- Якщо повернути свою годину сну – цього буде достатньо для швидкої адаптації, – упевнений лікар.
Актуальне питання
Навіщо ми переводимо годинник?
Щороку в Україні та країнах ЄС відбуваються дві зміни часу – восени та навесні. В останню неділю березня на «літній» час, в останню неділю жовтня — на «зимовий». Сьогодні перенесення «години туди – години сюди» відбувається приблизно у 70 країнах світу, хоча сенс цього давно застарів.
Спочатку сезонне переведення годинника замислювалось як можливість більш раціонально використовувати світлий час доби і, таким чином, економити на електроенергії.
Вперше переведення годинника з цією метою провели у Великобританії 1908 року. Хоча ідеї економії - не електрики, а свічок - звучали ще в одного з батьків-засновників США, винахідника та вченого Бенджаміна Франкліна (1706-1790).
У США переводити годинник почали з 1918 року.
У більшості європейських країн ця практика запровадилася у 1970-х роках. У СРСР відбувався регулярний бардак з переведенням годинника – то скасовували, то вводили знову, то у свої дати, то в ті, що збігаються з європейськими. У результаті після розвалу Союзу багато колишніх республік почали вводити свої варіанти переходу.
В Україні у 2011 році ухвалою Верховної Ради було вирішено залишити "літній час" і не переходити на "зимовий". Але це викликало невдоволення у жителів заходу України, де сонячний час дуже відрізняється від східної частини. Тому, щоб нікому з регіонів не було прикро, перехід на "літній" та "зимовий" час запровадили знову.
В останні десятиліття все частіше звучать думки, що економія виходить мізерною, а ось шкода людському здоров'ю є дуже відчутною.
У 2019 році Європейський Союз провів законодавчу роботу щодо відмови від сезонного переведення часу. Але оскільки розбушувалася епідемія коронавірусу, не всі країни погодилися відмовитися від переведення стрілок, було ухвалено рішення нічого не змінювати. На даний момент вирішили, що стрілки переводитимуть як мінімум до 2026 року.
В Україні востаннє намагалися порушити питання скасування переходу на "літній" час у 2021 році, але Кабмін відмовився його розглядати. Так що поки продовжуємо страждати кожну останню неділю березня і кожну останню неділю жовтня.