Тварин, які постраждали від війни, рятують і в Україні, і за кордоном. Найскладніше, звичайно, з хижаками – не кролик, у сумці не відвезеш і у квартирі не поселиш. Так, наприклад, левів із харківського "Фельдман-екопарку" вивезли аж до Іспанії, а ось ведмеді залишилися в Україні, близько року тому їх прихистив реабілітаційний центр - парк хижаків «Арден» у Хмельницькій області.
Щодо цих п'ятьох клишоногих добре спрацювало прислів'я – «не було б щастя, та нещастя допомогло», адже живуть вони тепер в умовах, максимально схожих з ареалом проживання диких звірів – справжній ліс і свобода. Хочеш - релаксуй у басейні, хочеш – лазь по деревах, сиди на пеньках під сонечком, качайся на траві, грайся з іншими ведмедями, а хочеш – впадай у зимову сплячку у спеціально створеному барлозі. Загалом, чи то курорт, чи санаторій.
Звісно, шлях до «Ардену» був нелегким. П'ятьох клишоногих хижаків вивозили з-під обстрілів, наляканих і розгублених спершу відправили на карантин. Але вже незабаром на них чекала справжня свобода. До гарного звикаєш швидко, і ось уже ведмедики із задоволенням, як на курорті, насолоджуються природою, ласують грибами, ягодами, личинками, видобуваючи їх з-під кори дерев. Та й співробітники не забувають підгодовувати підопічних.
Про те, як пройшов цей рік для ведмедів, яких евакуювали з Харкова, що обстрілюється, а також про унікальність парку хижаків «Арден», KP.UA розповів керівник екскурсійного підрозділу Петро Кравцов.
Вареник, Голка, Ілля, Микита та Мотря впали в сплячку раніше за всіх
– Історія з ведмедями, яких рятують з-під обстрілів, нагадує якийсь пригодницький фільм. Але, на жаль, це жорстока реальність. Ви пам'ятаєте, як прибули клишоногі?
- Рік тому ми привезли п'ять харківських ведмедів, щоб у лихоліття допомогти потерпілим від війни звірам зі сходу України. У нас були свої ведмеді, але ми трохи потіснилися. Відгукнулися на ситуацію в країні, допомогли харківським друзям, забрали з міста тварин.
Вони залишаються у нас і зараз, почуваються чудово! Одні ще сплять, інші не сплять. 2021 року ми розпочинали свою діяльність із 14 ведмедів, а зараз їх уже 28.
За минулий рік наші переселенці звикли до лісу, нових умов. Лазають по деревах, купаються в басейнах, шукають, чим поживитись під корінням дерев. Думаю, почуваються набагато краще, ніж там, де жили раніше. Навіть до війни.
- Як назвали ведмедів-переселенців?
– Вони приїхали до нас уже з іменами. Імена у них дивакуваті - Вареник, Голка, Ілля, Микита, Мотря. Характери у всіх різні. Це бурі ведмеді та два гімалайських.
- У якому стані були ведмедики, коли до вас приїхали?
- У стресовому. У Харкові їм доводилось жити під обстрілом. Та й дорогу до нас простою не назвеш. Наші співробітники ведмедів забирали через кілька пересилочних пунктів. Спершу їм треба було потрапити до одного місця, потім до іншого… Дісталися до нас лише у травні.
- Як лікували стрес у клишоногих?
- Добротою, природою та диким лісом. І, звісно, за ними спостерігали ветеринари.
- Якщо ведмедям у вас так добре, то чи є шанс, що тут вони й залишаться?
- Поки що вони залишаються у нас, на перетримці. Подальша їхня доля залежить від рішення власника.
- Зима цього року видалася тепла, та й перенервували звірі знатно. Чи впадали харківські ведмедики у сплячку цього року?
- Звичайно! Одними з перших. Заснули ще у листопаді. Тільки зараз почали виходити із сплячки. А дехто спить досі. Для ведмедів у нас облаштовані штучні барлоги.
Від повітряних тривог не ховаються
- Якщо ведмедики так легко заснули, це говорить про те, то з їхнім фізичним та психічним здоров'ям усе гаразд?
– Якщо вірити біологам, то так.
- Проте повітряні тривоги продовжуються. Чи не нервує сирена звірів?
- Загалом реагують нормально. Тільки вовки виють. Для ведмедів повітряна тривога проходить непомітно. У нас, як і у всій країні, тривоги бувають приблизно через день – звірі вже звикли. Щодо обстрілів, тут їх, на щастя, не було.
- До речі, про обстріли. Для таких небезпек передбачені у вас якісь бункери, де можна сховати звірів?
- Ні, наші звірі утримуються в природних умовах. За законодавством вони мешкають у лісі. У нас великі вольєри. Площа території парку займає 32 гектари, а деякі вольєри – один-два гектари. Звірі живуть усюди: мають свої барлоги, басейни. Їм є де проводити вільний час. Можете уявити собі цю територію... Загнати їх кудись зовсім неможливо.
- Немає зараз проблем із харчуванням, медикаментами та іншим?
- Усі питання у нас вирішуються у робочому порядку. Критичних нюансів немає. У нас є партнери, ветеринарний догляд, спілкуємося з колегами з інших екопарків, обмінюємося інформацією з керівниками зоопарків, ділимося своїми думками щодо покращення умов утримання звірів.
За життям диких звірів можна спостерігати з мосту-галереї
У парку розповідають, що клишоногі вже примудрилися обзавестися друзями. Коли наприкінці травня гімалайський ведмедик Вареник тільки-но вийшов з карантину в ліс, довго принюхувався, придивлявся і навіть поглядав через паркан на шляхетних оленів по сусідству. Вже освоївшись, завів подружку – вовчицю Багіру. Але із родичами теж спілкується.
Співробітники зворушливо описують зустріч Вареника та Голки, які до евакуації жили разом 7 років, а потім опинилися у різних місцях. А коли нарешті побачилися, вже на природі, – то обіймалися, притискалися один до одного, обнюхувалися, цілувалися, наче справжня пара.
Троє бурих ведмедів мешкають разом. Микита та Ілля – потужні такі хлопці та дуже харизматичні, хоч і з різними характерами. Ілля - міцний, з похмурими бровами, серйозний товариш. Микита – повна протилежність, добряк. А Мотря – жінка рішуча. Якось навіть побігла рознімати цих двох, які вирішили поборотися. Щоправда, чим справа закінчилася, історія замовчує. Але до кого ведмедиця небайдужа – вже не секрет. Екскурсоводи називають Микиту та Мотрю «солодкою парочкою», ці двоє симпатизують одне одному.
KP.UA поцікавилася, чи не чекають через такі ніжності поповнення? Але на жаль…
– Ми не ставимо такої мети. Якщо це станеться, добре, але поки що інформації про поповнення у нас немає, - каже Петро Кравцов.
Спостерігати за клишоногими (та й іншими мешканцями парку «Арден») в природних умовах – одне задоволення. Петро Кравцов каже, що парк працює щодня і сюди приїжджають гості з Києва, Вінниці, Одеси, Харкова та інших міст України. Люди гуляють парком, милуються природою та тваринами.
- Яких ще мешканців можна побачити?
- У нас є не лише ведмеді, а й вовки, копитні, благородні олені, муфлони, лані, лисиці, хижі птахи: яструби, лелеки, орлани, дрозди. Дітям тут дуже цікаво. Люди можуть побачити, як поводяться хижаки. Не в клітці десь у зоопарку, а у природних умовах. Людина не втручається у життя звірів, вони живуть у лісі.
Для людей такі прогулянки, як ковток свіжого повітря. Вони нам вдячні: у такий час для психологічного розвантаження корисно пройтися лісом, почути співи птахів, подивитися, як грають ведмеді в басейні. Загалом, прогулянка парком займає близько півтори години.
- А як можна спостерігати за життям диких звірів, якщо вони не в клітці? Очевидно, що лісом з ними не погуляєш.
- У нашому парку є міст-галерея завдовжки близько кілометра. Він три метри завширшки і знаходиться на висоті п'ять метрів над землею. Людина спокійно ходить за руку з дитиною по цьому мосту, спостерігаючи за лісом. Це ніби ви йшли бульваром, тільки ліворуч, праворуч і внизу можна спостерігати за життям звірів.
Це унікальний проєкт в Україні, і, наскільки нам відомо, такий лісовий міст є лише у нас. Знаю, в одній із країн Балтії будують подібне.
- Ваші звірі якось контактують із людиною?
- Ми намагаємося створити такі умови, щоби хижаки відчували себе максимально природно. Людина не може ні погладити, ні наблизитися до тварини, тільки подивитися на неї на безпечній відстані.
Зрозуміло, що до ветеринарів це не стосується: якщо виникла потреба, звіра знерухомлюють дистанційно, проводять огляд та процедури.
Довідка KP.UA
"Подільські Товтри" - найбільший Національний природний парк у Європі. На його території серед буково-грабового лісу знаходиться реабілітаційний центр - парк хижаків «Арден», він поділений на 8 сегментів, у кожному мешкають хижаки.
«Парк хижаків «Арден» створювався з метою збереження популяцій тварин та екотуризму. В «Ардені» є тут карантинні вольєри та ізолятори: сюди на лікування, операції та щеплення привозять слабких та хворих хижаків. Багатьох звірів врятували з неволі та адаптували до життя у лісі. Після реабілітації хижаки живуть у природних умовах.
Як записатися на екскурсію
Парк "Арден" відкритий для відвідувачів. Записатися на екскурсію слід за 1 день до відвідування.
Адреса: смт Сатанів, Хмельницька обл., вул. Курортна, 40/1. GPS координати: 49.235684, 26.212052
Перша екскурсія починається о 10.00, проводяться щогодини, остання – о 17.00. Тривалість екскурсії – 60 хвилин.
Ціна дорослого квитка – 150 грн; дитячого (6-14 років у супроводі дорослих) – 100 грн.
Дітям віком до 6 років вхід безкоштовний.
Телефон для зв'язку: (067) 313-44-00.