Польський волонтер: Майже всі позашляховики відвозимо в район Бахмута і Соледара

Керуючий перекладацької компанії допомагає ЗСУ, передаючи з Польщі пікапи.

особистий архів Матеуша Воджінського

Війна в Україні вже давно стала явищем народним. Захищати Україну пішли зіркові спортсмени, політики, айтішники, бізнесмени і навіть іноземці. Те ж відбувається і з волонтерським рухом – він набирає все більше обертів і є однією з опор, на яких і стоїть українська армія вже майже 9 років. Величезний внесок у цей рух роблять й іноземні громадяни.

Керуючий однієї з перекладацьких компаній у Польщі Матеуш Воджінський спостерігав за російською агресією і перебігом війни ще з 2014 року, але після повномасштабного вторгнення не зміг залишатись осторонь – і почав допомагати нашим хлопцям з ЗСУ ледь не найголовнішим, що зараз треба на фронті, – машинами.

Передав на фронт більше пів сотні пікапів

Матеуш передав на фронт вже 56 автомобілів і каже, що обов’язково зробить все, щоб передати ще – допоки Україна не переможе. Чоловік завжди розумів, що загроза, яку представляє собою Росія, велика і страшна, і вона шириться не лише на Україну, а й інші країни Сходу і Центру Європи.

- Насправді я стежу за вторгненням Росії в Україну з моменту захоплення Криму в 2014 році, хоча в наступні роки, принаймні в Польщі, ця тема дещо стихла. Тому початок повномасштабної війни минулого року став для мене величезним шоком. І я зрозумів, якби росіянам вдалося окупувати всю Україну, як вони планували, ситуація для Польщі, а особливо для мешканців східного прикордоння, де я й сам живу, була б неймовірно складною, - каже Матеуш Воджінський.

Поштовхом до активних дій для Матеуша стало те, що українці не дали захопити столицю.

- Українці зуміли відстояти Київ і з часом сконцентрували бойові дії на сході країни. Саме тоді я зрозумів, що ми можемо виграти цю війну. Я кажу "ми", бо вважаю, що це також і моя війна - як за Україну, так і за східну стіну Польщі, - пояснює чоловік.

Зрозумів, що мобільність має ключове значення

В кінці лютого - березні 2022 року російські окупанти стягнули до Києва з усіх боків тисячі одиниць техніки, що загрожувало початком штурму української столиці. Матеуш уважно спостерігав за перебігом подій і мимохіть визначав слабкі місця ворога.

- Досить швидко, ще під час "облоги" Києва в березні минулого року, я зрозумів, що мобільність на місцях матиме вирішальне значення. Думаю, ми всі пам'ятаємо гігантську російську колону, яка кілька днів стояла на дорозі до Києва, фактично під відкритим небом. Зрештою, я зрозумів чому - бо не могли з'їхати з асфальту, щоб не загрузнути у весняній багнюці. Такий самий грунт, як в Україні, у нас на Підляшші, і знаю, що пробратись через нього можна лише на позашляховику.

Поляк вирішив віддати захисникам України свій особистий Suzuki Grand Vitara. Паралельно кинув клич в інтернеті, гадаючи, що це допоможе зібрати кошти ще на два чи три автомобілі.

А далі, як то кажуть, пішло-поїхало. З червня 2022 по кінець лютого 2023 Воджінський вже передав українським військовим 56 позашляховиків.

- Ще 11 позашляховиків перебувають на стадії підготовки. Це було б неможливо без моєї невеликої, але дуже згуртованої і професійної команди, а також без тисяч людей - переважно з Польщі, які взяли участь у моїй акції, - говорить Матеуш Воджінський.

Бійці просять машини самі

Перший позашляховик Матеуш відвіз із сусідом 10 червня минулого року.

- Мій особистий Suzuki Grand Vitara поїхав до полку Кастуся Каліновського, білоруських добровольців. Я обрав цей підрозділ, тому що живу на кордоні з Білоруссю і, як і вони, теж хочу "повалити "Лукашенка, тому наші цілі дуже схожі. Так все і почалося, - говорить волонтер.

Зараз до волонтера звертаються вже самі військові.

- Найчастіше бійці самі звертаються до мене за машинами. Звичайно, таких прохань дуже багато, набагато більше, ніж є машин, але ми робимо, що можемо. За кілька днів їдемо в Херсонську та Запорізьку області, щоб доставити шість автомобілів військовим, які там воюють. Машини везу в тому числі і я особисто, - пояснює Матеуш Воджінський.

Окрема тема – перетин кордону. Там, за словами польського волонтера, буває по-різному. Іноді це швидко і безпроблемно, а іноді - не дуже.

- На українській стороні зазвичай все добре, хоча можна було б організувати трохи краще. Звичайно, на кожну машину армія видає лист українським митникам, і автомобіль закріплюють за конкретним підрозділом, - говорить волонтер.

Останнім часом багато машин йде на Бахмут і Соледар

Машини, які Матеуш передає українським військовим, відправляються одразу на найскладніші ділянки фронту.

- Машини їдуть до багатьох різних підрозділів - як професійних, територіальних, так і волонтерських. Останнім часом майже всі машини ми відвозимо в район Бахмута і Соледара, адже вони там найбільш потрібні. Наші всюдиходи використовуються, в першу чергу, для швидкого пересування солдатів, техніки та евакуації поранених, але чимало з них виконують і бойові функції, - каже волонтер.

 За словами нашого співрозмовника, деякі машини зазнають серйозної модифікації, вже коли потрапляють до українців. Так, на пікапи встановлюють кулемети, автоматичні гранатомети, а віднедавна навіть міні-ракетну установку. А для команди польських медиків волонтери готують броньований автомобіль для евакуації поранених з поля бою на базі Mercedes Sprinter.

Зазвичай на фронті машини – розхідний матеріал, і знищують їх дуже швидко. Але деяким вдається прожити і кілька місяців у таких надважких умовах експлуатації.

- Військові часто інформують мене про долю цих автомобілів. Чимало вже знищено, найшвидше після тижня на фронті. Але більшість ще їздять. Деякі воюють до шести-семи місяців, що в тих умовах є сенсаційним результатом. Наскільки мені відомо, Suzuki Grand Vitara в 93-й механізованій бригаді та Nissan Patrol в легіоні "Грузія" їздять найдовше - з липня минулого року, - говорить Матеуш Воджінський.

За той час, що Матеуш допомагає ЗСУ, він вже і сам бачить, які машини показують себе краще в умовах фронту.

- Виходячи з досвіду останніх дев'яти місяців, найкращими автомобілями для фронту є Mitsubishi L200 старшого покоління та Toyota Land Cruiser 120. Також добре себе зарекомендували Nissan Navara, Toyota Hilux, Ford Ranger, Mitsubishi Pajero, Nissan Patrol або Isuzu D-Max. З дешевших популярністю користуються Kia Sorento, Hyundai SantaFe, Mitsubishi Outlander, Mercedes ML, - резюмує волонтер.

До речі

Актуальний список усіх переданих автомобілів та їхніх користувачів, а також як долучитись до збору можна дізнатись на сайті проєкту.