На останньому засіданні Кабінету міністрів прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що, окрім ударів по енергетичній системі України, росіяни прагнуть погіршити ситуацію з водопостачанням. Йдеться про надзвичайну подію на Каховському водосховищі, де на початку року були пошкоджені шлюзи, через що у море щодня зливаються тисячі кубометрів води з Дніпра.
Чим і кому це загрожує, з’ясовувала KP.UA.
Наслідки помічені навіть вище самої ГЕС
Новини про зниження рівня води у Каховському водосховищі почали надходити з перших днів 2023 року. Але місцеві ЗМІ говорили про проблему ще в листопаді 2022-го, коли, власне, росіяни й зруйнували одну з ділянок греблі. Вони досі не збираються ремонтувати пошкоджені шлюзи і не допускають українських фахівців. Є також думка, що вони навмисне спускають воду. Наслідки вже помічені навіть у Запоріжжі, хоча воно знаходиться вище Каховської ГЕС.
- В обласному центрі ми бачимо, що рівень води впав на півтора – два метри. На грунті в різних місцях вода відступила на 10 – 20 метрів, - говорить голова громадської організації «Екосенс» Тетяна Жавжарова.
Зневоднення запоріжцям не загрожує, водозабір у місті з Дніпровського водосховища. А от люди на територіях, що живляться від Каховської “чаші”, уже починають потерпати.
В коментарі «Новинам Приазов’я» міський голова окупованої Нової Каховки Віталій Немерець сказав, що на берегах Дніпра є села зі спустілими колодязями, а насоси й водозабірні механізми не дістають до води.
Не зможуть виростити врожай
- Рівень грунтових вод у районі Каховського водосховища дійсно впав, - каже Тетяна Жавжарова. – І навесні та влітку це може перетворитися на справжню продовольчу проблему для тамтешніх мешканців. На берегах Каховського водосховища до війни проживали близько трьох мільйонів чоловік, які садили городи, вели фермерський бізнес. Через бойові дії логістика порушена, люди розраховують на свої господарства. Якщо навесні та влітку вони не зможуть організувати полив, то не виростять урожай. Власне, Каховське водосховище і було створене для того, щоб на цих маловодних землях можна було вести сільське господарство.
Стільки води, яка скидається зараз, з Каховської “чаші” ніколи не витікало. Крім побутових виникли очевидні екологічні проблеми.
- Мешканці Запорізької, Дніпропетровської, Херсонської, Миколаївської областей, які живуть біля водосховища, кажуть, що на березі лежить багато загиблої риби, зів’ялих водоростей. А це означає, що загинули всі маленькі тваринки, всі комахи, які жили біля води, - констатує Тетяна Жавжарова.
Снаряди і брудні стоки
Еколог звертає увагу, що війна впливає і на якість води у Дніпрі.
- Це мало стосується Києва чи Запоріжжя, а от у зоні бойових дій багато снарядів упало у воду, багато побитої техніки, з якої витікало пальне. Моніторити стан води в тих районах зараз не має змоги, але коли ситуація була трохи спокійнішою і екологи брали проби з Азовського моря, то говорили про високий рівень забруднення. А ще згадаємо, що підвищився рівень забруднення стоків у Дніпро, бо багато очисних споруд зруйновані. На територіях Василівки, Дніпрорудного, інших населених пунктів централізована каналізація була пошкоджена ще у березні минулого року.
На думку Тетяни Жавжарової, на відновлення екосистеми може знадобитися кілька десятиліть.
В той же час директор Київського екологічного центру Володимир Борейко вважає, що скид води з Каховського водосховища - це локальна проблема.
- Річки швидко відновлюються і страждають від війни значно менше, ніж ліси, грунти, повітря. Так і з Дніпром, - каже еколог.
За подіями на Каховській ГЕС прокурорами Спеціалізованої екологічної прокуратури Запорізької обласної прокуратури порушена кримінальна справа.
Факт
За 11 місяців війни російська агресія завдала збитків довкіллю на суму понад 1 трильйон 743 мільярди гривень – такі дані в кінці січня оприлюднила Державна екологічна інспекція.
- 280 904 м2 грунтів забруднено небезпечними речовинами.
- 12 277 512 м2 земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів.
- 686 816 т нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши повітря небезпечними речовинами.
- 33 132 га лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами.
- 1 063 947 м2 об'єктів, у тому числі критичної інфраструктури, знищено, їхні залишки спричинили шкоду довкіллю.
- 1597 т забруднюючих речовин потрапили у водні об'єкти.
- 2 903 513 кг сторонніх предметів, матеріалів, відходів, інших речовин потрапили у водні об’єкти.
- 410 150 000,000 м3 - обсяг забраної/використаної води самовільно.