Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Рєпіна у музеї мистецтв «Метрополітен» в Нью-Йорку тепер називають українськими. Музей мистецтв «Метрополітен» раніше підписував їх як російських художників – так було зазначено ще у грудні минулого року.
Першим у цьому списку, кого американські мистецтвознавці стали маркувати як "український художник", став Архип Куїнджі.
- З опису прибрали слова artist celebrating both in Russia and Ukraine (англ. – художник, визнаний у Росії та Україні), - зазначають у Міністерстві культури України.
Новину про Куїнджі розмістила у себе в фейсбуці історик мистецтва Оксана Семеник і зазначила, що до дня народження художника (Архип Куїнджі народився 27 січня 1841 року. – Авт.) відправила до музею «Метрополітен» розгорнутий лист із біографією художника та поясненнями.
– Я не знаю, на що саме вони звернули увагу: на пости у Твіттері, теги чи листи з біографією та поясненнями, чи постійні обговорення колег, – додала Оксана Семеник. – Це неймовірні новини.
Також на сайті «Метрополітен» додали, що у березні 2022 року музей Архипа Куїнджі в Маріуполі, батьківщині художника, зруйнований російським авіаударом.
Айвазовський вчити Куїнджі відмовився
Архип Куїнджі, майстер пейзажного живопису, народився у селі Карасівка Донецької області – сьогодні це вулиця Карасівська у Маріуполі. Хлопчик народився в сім'ї приазовських греків. Батько його працював шевцем. Сім'я жила бідно – з дитинства Архипу доводилося працювати.
Якось роботодавець побачив малюнки 14-річного Куїнджі - і порадив поїхати до Криму до Івана Айвазовського (що працював тоді у рідній Феодосії), попроситися в учні. Куїнджі так і зробив – правда, Айвазовський відмовився бути його наставником. Наголосив, що той може повчитися художньому мистецтву в Одесі чи Петербурзі. Того ж року Архип зайнявся ретушуванням в Одесі. Студентом-вільнослухачем Академії мистецтв у Петербурзі йому вдалося стати лише з третьої спроби. На той момент йому виповнилося 29 років, він уже мав звання вільного художника (рівень кваліфікації художника Російської імперії). Приблизно в цей період Архип Куїнджі знайомиться з Іллею Рєпіним. У цей час починається розквіт його творчості.
Малював Крим та Дніпро
Картину «Червоний захід сонця», що знаходиться у постійній експозиції музею «Метрополітен», Архип Куїнджі створив уже в похилому віці – за кілька років до смерті (1910 р.). Більшість картин Куїнджі осіло в музеях РФ - його твори виставлені в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, Третьяковській галереї в Москві, в музеях Смоленська, Таганрога, Тули, Вологди, Ростова, Пермі та інших російських міст. Також роботи художника зберігаються у галереях та музеях у Єревані, Мінську, Баку.
В Україні творів Куїнджі залишилося небагато. Вони є у Київській картинній галереї, де можна побачити картину «Вечір», у Харківському художньому музеї – тут зберігають «Ранню весну», та у Сумському художньому музеї, де знаходяться картина «Сосна» та ескіз «Після бурі». От і все. Хоча багато його картин пов'язані з Україною – Куїнджі не раз звертався до теми Криму (кажуть, у його сім'ї спілкувалися кримськотатарською мовою. – Авт.), малював Дніпро – пам'ятаєте картину «Місячна ніч на Дніпрі»? А один із творів так і називається – «Україна».
- Усі ми родом із дитинства – те, що оточує дитину, мову, пісні, все інше – це відображається потім протягом усього життя, - зазначає KP.UA мистецтвознавець, заслужений працівник культури, директорка Харківського художнього музею Валентина Мизгіна. - Десь у душі це дитинство залишається. Куїнджі - грек, але виріс в українському середовищі.
Художник повертався до української теми протягом усього життя. Частка від дитинства та оточення залишається в людині назавжди.
Рєпін танцював гопак та співав українські пісні
Таким же був і Ілля Юхимович Рєпін. Незважаючи на те, що жив у Петербурзі, а потім майже 30 років у Фінляндії, наприкінці життя він писав українських козаків, український танець. Та й за спогадами його друзів, Рєпін і сам дуже гарно співав українських пісень і так танцював гопак - що ой-ой-ой!
- Мені доводилося робити виставку творів Рєпіна у Фінляндії у Гельсінкі – я ніколи не бачила таких черг, – ділиться Валентина Мизгіна. - Це було у 90-х роках. Тоді збирали твори Рєпіна з усієї України та везли до Гельсінкі. Там на всіх білбордах, на всіх телеканалах повідомлялося – «ось це наш художник!».
Щодо Куїнджі, у Харківському художньому музеї зберігаються лише дві його невеликі роботи. І ті, за словами директорки, маловідомі картини.
– Це не ті роботи, де видно його особливу стилістику, його індивідуальний почерк – просто твори, які створила ця унікальна людина, – зазначає Валентина Василівна.
Останні картини Куїнджі нагадують його ранні роботи.
ДО РЕЧІ
Картини з Маріупольського музею вкрали та перевезли до Донецька
Трагічно склалася і доля Художнього музею імені Куїнджі у Маріуполі. Практично нова експозиція (відкрита для відвідувачів у 2010 році), де було зібрано експонати, так чи інакше пов'язані з життям майстра, двічі потрапляла під обстріл ворожої авіації та була суттєво пошкоджена. Більшість експонатів або були знищені, або розграбовані. Тут же зберігалися три роботи Архипа Куїнджі: ескіз “Червоний захід сонця” та етюди “Ельбрус” і “Осінь. Крим”. На щастя, вони вціліли. Співробітники музею, які не мали можливості вивезти роботи на необстрілювану територію, сховали їх у схованку на цокольному поверсі. Вже після окупації міста картини передали до Донецького художнього музею «ДНР» на тимчасове зберігання. Де вони зараз, невідомо.
В ТЕМУ
Гаршин з-під Бахмута
Все в тому ж таки «Метрополітені» виставляється одна з найвідоміших картин Іллі Рєпіна – портрет письменника Всеволода Гаршина. Довгий час ця робота зберігалася у Києві у колекції Івана Терещенка. Більше того, вважалася перлиною колекції мецената.
Після подій 1917 року робота зникла і кілька десятиліть вважалася безповоротно втраченою. Потім її сліди знайшлися за океаном. До речі, письменник, у якого з Рєпіним були дружні стосунки (крім усього іншого, він позував при написанні «Не чекали» та «Іван Грозний і син його Іван 16 листопада 1581 року»), народився та виріс під Бахмутом у селі Переїзне.
Ще одна робота, що вийшла з-під пера майстра - «Українська хата», досі зберігається у Києві. На ній дарчий напис «Всеволоду Михайловичу Гаршину...»