Виїхав і не повернувся: як українці зникають у Польщі

Більшість зниклих безвісти знаходять живими. Але трапляються і трагедії.

Lars Plougmann / Flickr​

Міграція за кордон пов'язана із ризиками. У перші місяці війни правозахисники попереджали, що біженки з України можуть стати жертвами торгівлі людьми. Але виявилося, що не лише жінки та діти у зоні небезпеки. Безвісти пропадають також дорослі чоловіки. Одна з таких історій про Сергія Мухіна з Одеси, який приїхав до Польщі відвідати свою родину та зник за загадкових обставин.

Що робити і хто може допомогти, якщо за кордоном зникла рідна людина, дізнавалася KP.UA.

З поліції зателефонували: "А що, він ще не повернувся?"

Сергія Мухіна за станом здоров'я звільнено від армії. На початку війни він відправив свою родину до польського міста Вроцлава, а сам мотався між Польщою та Україною. 22 грудня він знову приїхав до своїх рідних, чекав на польську адресу посилки з Китаю, але всі плани зненацька зруйнувалися.

- Коли Сергій приїхав, ми говорили з ним про роботу, про дітей, але не про якісь сторонні справи. Потім він поїхав, нічого особливо не пояснивши, - згадує дружина Мухіна Алла. - Тільки обмовився нашому синові, що його попросили перевезти якихось людей з одного кордону на інший. Імовірно, з польського на німецький. Планував повернутися в понеділок увечері чи вночі, але вже вдень з ним зник зв'язок.

Наступного дня після зникнення чоловіка Алла подала заяву до поліції Вроцлава.

- Її прийняли, але в мене склалося враження, що мої тривоги поліцейські не сприйняли. За весь час вони лише раз подзвонили, щоб запитати: «А що, він ще не повернувся?». Коли запитувала я, мені казали, що чоловіка шукають, але не можуть знайти – ні за телефоном, ні за номером машини.

Окрім поліції Вроцлава, Алла подала заяву в Україні – до поліції за місцем прописки.

- Вчора з Одеси зателефонував слідчий, сказав: не хвилюйтеся, ми шукаємо, до всіх звертаємось. Додав, що буквально годину тому у Польщі знайшли хлопця, якого шукали 25 днів. Він теж когось кудись перевозив і заблукав. Це дало мені надію, але поки що вона не виправдалася.

«Чоловік теж міг не туди заїхати»

Зверталася Алла і до Консульського відділу Посольства України у Польщі. Там також пообіцяли робити запити, оптимістично сказали, що зазвичай упродовж місяця людина знаходиться.

- Сьогодні у консульстві нам запропонували подати дані про чоловіка до Інтерполу. Це робиться через поліцію, але мені знову здається, що поліція у розшуку не зацікавлена. Тільки коли ми буквально силою почали випитувати, що ще можна зробити, нам дозволили розмістити оголошення на телебаченні. У поліції кажуть: ваш чоловік тричі до Польщі заїжджав, але не виїжджав – це, мовляв, підозріло. Але насправді нічого дивного немає. У перший його приїзд ми вилетіли з Польщі до Відня, потім до Молдови, а потім повернулися в Україну. Другого разу поверталися за схожих обставин.

У консульстві у мене взяли фотографії чоловіка, його телефони та дані про машину. Знають, якими картками користувався.

Алла каже, що поліцейські у Вроцлаві просять принести дані про останні дзвінки чоловіка.

– Але ми вже надали багато інформації. В тому числі IMEI телефона та VIN-код машини. Крім того, дані про машину чоловіка ми залишили у консульстві. Щодо дзвінків, їх можуть дізнатися українські поліцейські, але реагують вони на наше прохання також мляво. Ще ми звернулися до знайомих у Німеччині. Вони сказали, що Сергія ніде в поліції не зафіксовано. Мабуть, він навіть не доїхав до німецького кордону. У консульстві казали, що останнього зниклого хлопця, який мав перебувати у Польщі, виявили у Литві. Так і Сергій міг не туди заїхати.

«У більшості випадків знаходимо людей неушкодженими»

Окрім поліції та консульства, Алла звернулася до Центру з пошуку зниклих людей у Польщі ITAKA. Ми зв'язалися з його керівницею Агатою Вовасткою.

- Агато, чи часто українці пропадають безвісти на території Польщі?

– За останні 11 місяців, починаючи від військового вторгнення РФ в Україну, до нас надійшли заявки про зникнення 80 осіб. Це люди різного віку та статі. Але насправді випадків більше. Часто родичі зниклих обмежуються дзвінками до нас, щоб спитати поради, але не залишають заявки.

Ситуації можуть бути різні. Наприклад, мама виїхала з України з дитиною, не маючи нагоди повідомити про це чоловіка, і він розшукує свою родину.

Наш фонд співпрацює з іншими європейськими організаціями, зокрема з Missing Children Europe, Службою розшуку дітей Всеукраїнської громадської організації «Магнолія». Щотижня ми зустрічаємось онлайн, щоб обговорити нові випадки зникнення українських дітей по всій Європі. До пошуку приєднується поліція із різних країн.

- Чи багато історій із благополучним кінцем?

- На щастя, здебільшого вдається знайти людей цілими та неушкодженими. Бувало, що людина втратила телефон, забула номери своїх рідних, не мала доступу до інтернету. Іноді розшукуваний виявляється у лікарні.

Нам вдавалося знаходити підлітків, які тікали з дому через конфлікти. Батьки місця собі не знаходили, а діти були живі та здорові.

На жаль, було кілька випадків, коли ми знаходили людей, але вже мертвими. Вони з якихось причин потрапляли до шпиталю, а лікарям не вдавалося врятувати.

- За вашими спостереженнями, хто частіше пропадає: чоловіки, жінки чи діти?

- Нині приблизно однаково. Діти та підлітки все-таки рідше губляться, а от чоловіки – частіше. Багато хто свідомо йде з дому, щоб відпочити від сім'ї. Навіть самі дзвонять нам чи до поліції, щоб не розпочинали розшук.

Буває, що зникнення пов'язане із психічними розладами – депресією, шизофренією, залежностями. Часом ці люди виходять із дому і не розуміють, де опинилися. Те саме може відбуватися з людьми похилого віку, які страждають на хворобу Альцгеймера або деменцію. Такі випадки ризиковані: хворі не можуть самі собі допомогти.

- А буває, що українці стають жертвами викрадачів?

- Наша фундація не працювала зі зникненням людей з цієї причини. Рідко стикалися і з торгівлею людьми, з випадками, коли людей змушували працювати без оплати праці. Ситуаціями, коли за викраденого вимагають викуп, займається поліція, і такі розслідування не бувають публічними. Але можу запевнити, що подібне у Польщі трапляється вкрай рідко.

- Порадьте, що робити, якщо людина зникла?

- Насамперед ідіть у поліцію. Не потрібно чекати 24 або 48 годин, щоб повідомити про зникнення. Поліцейські зобов'язані відразу взяти заяву та розпочати пошуки. Наш фонд також допомагає шукати людей після того, як було подано заяву до поліції. На нашій сторінці є окрема адреса для українців. Якщо виникають труднощі чи запитання, до нас завжди можна звернутися.

На жаль, у нас поки немає людини, яка б говорила українською, але ми відкриті до комунікацій – можна писати на електронну адресу, ми перекладаємо листи та відповідаємо.

"Війна принесла свої трагедії"

Слова Агати Вовасткої підтверджує президент Фонду Na Tropie імені Януша Шостака Олександр Шостак, який також шукає зниклих людей. І не лише у Польщі, а й у всьому світі.

За словами Олександра, причини зникнення людей за кордоном схожі на подібні випадки в Україні. І деякі історії не знайшли розгадки протягом кількох років. Так, у 2020 році зник безвісти 23-річний Влад Щур, який займався маркетингом у Польщі. Хлопець пішов на вечірку, і з того часу ніхто його не бачив. Поліція вважає, що він потонув у річці, а батьки відмовляються в це вірити.

– За час війни нам доводилося стикатися з трагічними випадками, пов'язаними з російською агресією, – каже Олександр Шостак. – Наприклад, родичі розшукували родину, вважаючи, що вона виїхала за кордон, а виявилося, що чоловік та дружина загинули. На щастя, їхня дитина залишилася живою, і близькі дійсно вивезли її до Польщі.

Фонд Na Tropie імені Януша Шостака брав участь також у розшуку 4-річного Сашка з Києва. Коли почалася війна, він був у бабусі у Вишгородському районі. Рятуючись від окупантів, пенсіонерка разом із онуком сіла в човен, щоби переплисти на інший берег річки. Суденце перекинулося (за однією з версій, його розстріляли росіяни), тіло жінки швидко знайшли, а хлопчик зник. Була надія, що його врятували та вивезли у безпечне місце, але через три тижні дитину знайшли мертвою.

На тему

Генеральний секретар ОБСЄ Хельга Марія Шмід заявила, що з початку повномасштабного вторгнення РФ почастішали випадки торгівлі людьми, які опинилися у складних життєвих обставинах через війну.

Зникнення людини далеко не завжди пов'язане з якоюсь трагедією, нещасним випадком чи смертю. Найчастіше люди зникають свідомо, і в майбутньому їх знаходять.

Якщо людину знайшли, про її місцезнаходження родичам повідомляють лише за згодою зниклого.

До речі

Куди звертатись за допомогою у Польщі?

Головне управління поліції Республіки Польща: +48 47 72 123 07.

Інформацію про зникнення громадян України надсилайте на адресу: cpozkgp@policja.gov.pl

Повідомити про торгівлю людьми та сексуальні злочини можна за номером: +48 47 72 56 502 або на пошту: handelludzmibsk@policja.gov.pl

Лінія підтримки фонду ITAKA: 22 654 70 70. Працює цілодобово та без вихідних.

Фонд Na Tropie імені Януша Шостака: 96-500 Сохачов, вул. Жеромського, 29г.

 

Як убезпечити себе за кордоном

Що робити родичам, якщо зникла близька людина

Що раніше поліції стане відомо про зникнення людини, то краще.

 

Що можна зробити самостійно?