Пріоритети Мінфіну на 2023 рік: набрати боргів та забезпечити стабільну роботу чиновників

Економісти вважають, що співпраця з МВФ нам зараз не потрібна, але її й не буде.

УНІАН

Підбиваючи підсумки 2022 року, Мінфін озвучив основні пріоритети на 2023-й, які вийшли у нього досить показовими. У чому ж полягають плани міністерства і чого не вистачає? Ці питання KP.UA обговорила із українськими економістами.

Чотири мети

Міністерство фінансів України «під ялинку» опублікувало підсумки своєї роботи 2022-го та основні пріоритети на 2023 рік. У пріоритетах всього чотири пункти:

  1. Продовження співпраці з міжнародними партнерами у сфері залучення додаткових коштів для фінансування бюджету у 2023 році в обсязі 38 млрд доларів (зокрема, від США – 10 млрд доларів, від ЄС – 18 млрд євро) та ін.
  2. Навесні очікується запуск повноцінної програми співпраці з МВФ (Upper-Credit Tranche), що передбачає залучення фінансування потреб бюджету.
  3. Забезпечення фінансування всіх пріоритетних витрат вчасно та в повному обсязі.
  4. Створення умов для стабільної роботи податкових та митних органів, казначейської служби.

Як бачимо, половина пунктів із усіх завдань, що ставить собі Мінфін, стосуються того, щоб набрати чергові борги. Наскільки такі цілі є адекватними? Це питання ми поставили економістам.

«Плани відповідають реальним можливостям»

Економіст Олександр Гаврутенко вважає, що пріоритети Мінфіну цілком відповідають реальним можливостям та умовам, у яких існує держава.

– Мінфін на відміну від інших відомств, які можуть іноді дозволити собі будувати нездійсненні грандіозні плани, має спиратися лише на реалістичні дані та розраховувати на більш-менш гарантовані джерела доходів, – каже економіст. - Тому так: в умовах тривалої та руйнівної війни на нашій території головним пріоритетом для виконання соціальних зобов'язань держави залишатиметься співпраця з міжнародними фінансовими партнерами. Особливо за програмами, які вже розроблені.

Президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко також зазначає: ці цілі - це звичайна риторика Мінфіну, і загалом все правильно.

- Озвучені пріоритети цілком нормальні, - каже аналітик Данило Монін. – Там запланованы дешеві гроші замість дорогих гривневих ОВДП під 19% у гривні. Але є два уточнення. По-перше, від США має бути не 10 млрд, а 18 млрд доларів грантів. Взагалі всі витрати цього року будуть профінансовані через гранти і кредити, і оскільки частину ми отримуватимемо грантами, держборг зростатиме помірними темпами. По-друге, я вважаю, що співпраця з МВФ нам зараз точно не потрібна.

Співробітництва з МВФ не буде

Данило Монін пояснює: у той час як США дають нам не кредити, а гранти, Євросоюз надає гроші без будь-яких додаткових умов, МВФ завжди ставить умови, що призводять до погіршення бізнесу в Україні.

- Думаю, що в період війни програми МВФ не буде, проте наші чиновники її «організовуватимуть» будь-якими способами, навіть без грошей, - зазначає Монін. – Складається враження, що вони всіма силами хочуть зберегти довоєнний статус-кво – країни, яка залежить від міжнародних фінансових організацій.

- Якщо ЄС та США рішення щодо грошей вже ухвалили, то МВФ грошей у 2023 році не дасть, - погоджується Олександр Охріменко. – Що стосується податків, то справді зараз буде важко, а з 1 липня 2023 року всі пільги, які були під час війни, скасують. Є ініціативи від МВФ взагалі заборонити другу та третю групу спрощенців, залишивши лише першу групу. За задумом фонду, це дозволить суттєво збільшити доходи держбюджету. І оскільки до планів Мінфіну не входить суперечити МВФ, можна з упевненістю говорити, що всі вказівки та побажання Міжнародного валютного фонду будуть виконані.

"Це максимально зручно для чиновників"

Незважаючи на таке досить лояльне ставлення українських експертів до пріоритетів Мінфіну, виникає закономірне питання: можливо, до цілей фінансового міністерства можна було б внести ще щось, крім збільшення боргів?

Не перший місяць економісти говорять про те, що в поточних умовах Мінфін має не збільшувати, а скорочувати борги. У період такого повномасштабного форс-мажору – війни – цілком реально списати щонайменше половину боргу, провести довгострокову реструктуризацію щонайменше на 10 років, а також зменшення ставки обслуговування до 1-2%. Але натомість ми продовжуємо слухати казки нашого Мінфіну, що Україна не має жодних проблем із виплатою боргів.

Водночас чиновники не турбують себе поясненнями, як так виходить: борги країна може профінансувати, а власну економіку – ні? Адже у бюджеті на 2023 рік уперше за всю історію витрати вдвічі перевищують доходи.

Аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ зазначає: складається враження, що у нас зараз базова економічна модель полягає у простому плані: залучити зовнішні кредити та купити імпортні товари. І якщо для чиновників така модель є максимально зручною (є гроші і є, куди їх витратити), то для економіки все виглядає не так ідеально.

- Із чотирьох пріоритетів, озвучених Мінфіном, два стосуються того, де взяти гроші у борг, - звертає увагу Кущ. - Один – це розмите «фінансування видатків», що є законодавчо встановленим обов'язком Мінфіну: він просто не може не фінансувати затверджений кошторис бюджету на поточний рік. І, зрештою, четвертий пріоритет – це стабільна робота самих чиновників.

На жаль, продовжує експерт, він не побачив у пріоритетах Мінфіну ні створення умов для стабільної роботи вітчизняного бізнесу, ні впровадження держпрограм з ефективним внутрішнім мультиплікатором зростання, ні держпрограм гарантії праці та замовлень, ні інвестицій у соціальний капітал, мінімізації катастрофічного падіння доходів населення та безробіття... Нічого цього нема. Замість того, щоб створювати реальні механізми підтримки бізнесу та населення, чиновникам простіше вкотре нагадати, що у нас війна, і створювати видимість роботи.​