Онлайн-навчання у бостонських хірургів, аналіз процесу від передопераційної підготовки до накладання швів, створення мультидисциплінарної команди з ортопедів, травматологів, хірургів і нейрохірургів, анестезіологів, психіатрів.
Потім семигодинна операція, яка розбита на два етапи і проходила завдяки телемедичній «присутності» американських колег.
І нарешті тяжке очікування: що скаже пацієнт, коли прокинеться після наркозу? А він сказав найприємніше, що могли почути лікарі в такій ситуації: "Я нічого не відчуваю".
Про те, як це було і чому це важливо, kp.ua поговорила з лікарями Регіонального центру сімейного здоров'я у Дніпрі, де відбувалася унікальна операція.
Фантом мучить більше половини пацієнтів
Фантомними болями називають різного роду неприємні та болючі відчуття, що виникають після ампутації, коли болить те, чого немає.
– Людина при цьому не просто відчуває відсутню кінцівку – це називається фантомною чутливістю, а вона в неї болить, – каже завідувач відділення ортопедії та травматології Віктор Рокутов. - Проблема набула зараз особливої актуальності, оскільки почастішала кількість травм – і бойових, і у мирного населення, які супроводжуються ампутацією. Плюс нікуди, на жаль, не поділися ДТП та нещасні випадки, що призводять до ампутації. І це було актуальним завжди через те, що ефективного лікування фантомного болю просто немає. Існує безліч і медикаментозних і хірургічних методів, спрямованих на боротьбу з ним, але доведеної ефективності вони, на жаль, не показали.
При цьому явище досить поширене, за різними оцінками, фантомна чутливість виникає у 60-70% пацієнтів, біль – у більш ніж половини людей, які перенесли ампутацію. Проявляється у всіх по-різному - печінням, викручуванням, судомами, стисканням, відчуттям, ніби потрапив у капкан або в тіло встромляють цвяхи. Від кількох хвилин до днів і ночей безперервно, через дні, місяці і навіть роки після ампутації.
Звідки ж береться те, чого в розумінні здорової людини бути не може і не повинно? За словами лікаря, при ампутації робиться кукса нерва разом з м'якими тканинами, в які він згодом проростає - у когось швидше, у когось повільніше. Це призводить до формування невриноми – потовщення на кінці відрізаного нерва, передбачити поведінку якого дуже важко.
– При проростанні в навколишні тканини починається складна взаємодія, мозок отримує сигнал, і формується фантомне відчуття чи біль, – пояснює Віктор Рокутов. - І головне завдання використаної нами методики - ізолювати нерв від тканин, що навколо нього, створити йому якусь відокремлену муфту, щоб він вростав у неї. Вона ж, у свою чергу, не контактує з навколишніми м'якими тканинами і не отримує іннервації від центральної нервової системи. Як наслідок, блокується сигнал у мозок, і це запобігає появі фантомного болю.
Американські лікарі роблять такі операції з 2018 року, і їхня ефективність показує впевнені 80%. І коли ця методика стає на потік, її доцільно робити за первинної ампутації. Адже якщо нерв ізолювати і «укладати» відразу, це технічно легше, і з погляду профілактики правильно – фантомні болі вже не можуть виникнути.
Колосальний результат для покращення якості життя
Коли після ампутації проходить багато часу, все ускладнюється. Так, перший пацієнт дніпровських лікарів – 47-річний Сергій Михайленко жив із цим болем понад 20 років, втративши ногу та руку через нещасний випадок. І операція була непростою - нерви були не на своїх місцях, зі зміненою структурою, з невриномами, що утворилися.
– На передопераційному етапі нам потрібно було виявити механізм виникнення фантомного болю, визначити нерв, який його викликає, – розповідає завідувач відділення нейрохірургії та неврології Володимир Агафонов. – Коли пацієнт сказав, що у нього «виламує» кисть при згинанні, нам було зрозуміло, що у здоровій кінцівці за ці рухи відповідає серединний нерв, і ми почали його шукати. Тобто той нерв, який раніше викликав рух у цілій руці, а тепер провокує фантомний біль у ампутованій. Під контролем УЗД знайшли куксу нерва, ввели до неї лідокаїн, і як тільки біль зник, стало зрозуміло, що саме цей нерв викликав біль.
Операція була вже справою техніки та майстерності хірургів, і найбільше часу пішло на те, щоб знайти розташування нерва – за 20 років тканини значно змінилися, все зрослося та зарубцювалося, анатомія була сильно змінена. За словами нейрохірурга, у звичайного пацієнта, який має кінцівки і всі м'язи розташовані анатомічно правильно, пошук нерва займає не більше 20 хвилин.
Першу проведену в Україні операцію було зроблено на руці, і тривала вона чотири години, після тижневої перерви провели тригодинну на нозі. Через чотири дні після неї Сергій прийняв душ, одягнув костюм Діда Мороза та поїхав вітати онуків.
– Абсолютно несподівано, що така проста методика може мати колосальний результат для якості життя пацієнта, – каже Володимир Агафонов. – Уявіть, що 20 з лишком років людина страждала від моторошного та постійного болю, не знаючи, куди подіти цю руку та ногу. Йому було важко пересуватися, неможливо користуватися протезом. А тепер він повірити не може, що не болить там, де боліло завжди, каже: «Не уявляю навіть, як із цим відчуттям жити».
Операція безкоштовна абсолютно для всіх
Як би це не здавалося дивним, за наявності розробленої методики, підготовлених лікарів, відсутності необхідності в якомусь спеціальному устаткуванні для проведення таких операцій, великою проблемою є пошук пацієнтів. За словами Володимира Агафонова, людям важко довіритися: за роки страждань від фантомного болю вони, як правило, перепробували безліч варіантів - від знеболювальних до гіпнозу, і нічого не допомогло.
Сергія Михайленка довго шукати не довелося: інвалідність не стала для нього вироком, він їздить велосипедом, захоплюється моржуванням, записує ролики на Youtube. Це він у 2014 році переплив Кременчуцьке водосховище, щоби довести, що інваліди – люди з необмеженими можливостями. Загалом, людина медійна і відкрита світу, так що на експериментальну операцію погодився швидко, в надії позбавитися від болю, що мучив його майже пів життя. На жаль, безліч пацієнтів з ампутацією, зневірившись, замикаються вдома і продовжують терпіти щоденні фантомні муки.
Хоча поки що, мабуть, не готові й ті, хто веде активний спосіб життя. Наприклад, у Національному паралімпійському комітеті у відповідь на пропозицію про допомогу обіцяли подумати, хоча у збірній багато спортсменів-візочників, у тому числі з ампутованими кінцівками.
Щодо звичайних людей, багато хто боїться «скільки мені це буде коштувати?».
– І це найбільший страх, який зупиняє пацієнтів, – вважає генеральний директор Регіонального медичного центру сімейного здоров'я Олексій Власов. – І у багатьох випадках саме тому люди звертаються з уже дуже занедбаними хворобами. Але ці операції проводитимуться абсолютно безкоштовно для всіх хворих. Згідно з укладеним договором, усі витрати оплачує НСЗУ – стаціонарне лікування, хірургічне та нехірургічне. Наразі наші пацієнти в реанімаціях, у складних відділеннях, наприклад, в онкогематології, не купують нічого – у лікарні все є. Повертаючись до нашої операції, я хочу сказати: ми оплачуємо її повністю. По-перше, це не такий великий обсяг пацієнтів. По-друге, це люди з оформленою інвалідністю, які всю медичну допомогу мають отримувати безплатно. По-третє, у нас є спонсори, у тому числі й американська сторона, які у разі потреби можуть допомогти.
Фантомний біль робить протезування безглуздим
Своїм досвідом лікарі Регіонального медичного центру сімейного здоров'я готові поділитися з колегами. До того ж разом із ними проходили навчання у бостонських медиків київські та львівські хірурги. І є шанс, що методика усунення фантомного болю згодом застосовуватиметься і у військових госпіталях - відразу ж, під час ампутації, щоб не допустити появи фантомного болю через деякий час.
- Згідно з американськими дослідженнями, якщо обробити нерв за такою методикою відразу, і утворення невром, і виникнення фантомного болю будуть мінімальні, - зазначає Володимир Агафонов. - А ті тисячі людей, які вже живуть із ними після ампутації, тепер мають можливість полегшити та покращити своє життя.
Протипоказань до такої операції небагато: це пацієнти з цукровим діабетом, після ампутації через гангрену – у них дуже важко гояться рани, і після ампутацій, пов'язаних з онкологією.
За словами Олексія Власова, важливість подібних операцій не лише у позбавленні страждань, а й у тому, що вони – перший етап реабілітації перед протезуванням. Адже якщо не прибрати біль, людина не зможе скористатися протезом, а отже, жити нормальним життям. Із Сергієм Михайленком саме так і було: протез руки він не носив, бо руку, якої немає, нескінченно «викручувало», а протез ноги одягав і терпів, щоб не пересуватися в інвалідному візку.
- Тому ми дуже чекали на момент, коли він прокинеться і скаже, що відчуває, - усміхається директор клініки. – І це було неймовірне емоційне піднесення у всього колективу, коли і після другої операції у нього нічого не боліло.
Тому, якщо така проблема є, якщо потрібна консультація фахівця, щоб зрозуміти та ухвалити рішення, – Центр сімейного здоров'я відкритий для всіх мешканців України та готовий допомогти.