Починаючи війну проти України, Росія розраховувала на блискавичний успіх у ній. Але насправді Україна не лише зірвала ці плани, а й завдає відчутних ударів по російським військам. Західні військові аналітики дійшли висновку, що окупанти зазнають поразки відразу за кількома напрямками, кp.uа розбиралася в яких.
Чорноморський флот Росії виявився програвшим
Так, наприклад, Deutsche Welle дійшло висновку, що Росія, незважаючи на те, що на морі у військовій силі істотно перевершує Україну, насправді зазнає втрат у цьому напрямку.
У 2021 році армія і флот РФ двічі проводили навчання з висадки морського десанту в анексованому Криму. Це викликало побоювання, що Росія готує наступ на півдні України у напрямку до Одеси і може спробувати висадити на сушу десант, включаючи бронетехніку. Цього не сталося, і в експертних колах такий сценарій вважають малоймовірним.
"Висадки морського десанту завжди дуже ризиковані, - зазначив у розмові з DW Марк Девор, доцент британського університету Сент Ендрюс. - Це потребує суттєвої переваги можливостей". За його словами, Росія намагалася знайти місце для висадки десанту, але не знайшла "незахищеного пляжу".
На початку вторгнення Росія стягнула бойові кораблі до району Одеси. Тоді російським військам вдалося зайняти невеликий, але стратегічно важливий Зміїний острів. Але наприкінці червня Україні вдалося завдяки влучним ударам артилерії змусити їх звідти піти.
Чорноморський флот виявився одним із тих, хто програв у цій війні. Флагман ЧФ, ракетний крейсер "Москва", був у квітні вражений українськими ракетами, сильно пошкоджений і незабаром затонув.
До цього, у березні, в порту окупованого Бердянська на Азовському морі був підбитий і затонув десантний корабель "Саратов".
Внаслідок усіх цих подій кораблі ЧФ РФ тепер тримають велику дистанцію від узбережжя, яке знаходиться під контролем Києва. Але й у порту базування у Севастополі вони більше не почуваються у безпеці. Україна атакувала безпілотниками як штаб флоту, так і кораблі на рейді. Сьогодні ЧФ РФ бере участь у війні, запускаючи крилаті ракети на Україну з безпечної відстані.
Небо залишається за Україною
Deutsche Welle також дійшло висновку, що після повномасштабного вторгнення розрахунки російського керівництва на те, що ВКС швидко нейтралізують не лише українські ВПС, але й придушать протиповітряну оборону, отримавши повне панування в небі, не виправдалися.
Причиною таких очікувань, мабуть, був досвід на сході України. З початком війни на Донбасі у 2014 році, участь у якій Росія постійно заперечувала, Україна у перші місяці втратила багато літаків та гелікоптерів, відмовившись від використання тих, що залишилися. ВПС України у боях практично не використовувалися.
Але після 24 лютого ситуація радикально змінилася. Повідомлення Міноборони РФ від 28 лютого 2022 року про "панування в повітрі над усією територією України" виявилося, м'яко кажучи, не відповідним їхнім очікуванням. Російські ВКС справді перевершують українські ВПС за кількістю та якістю техніки. Але незважаючи на численні ракетні удари по військових аеродромах і участь українських літаків у боях на фронті, Україна, як і раніше, має в своєму розпорядженні бойову авіацію, а її ППО стає все сильнішою.
З початку вторгнення Росія, за українськими даними, втратила сотні бойових літаків та гелікоптерів. Західні спецслужби також говорять про великі втрати ВКС РФ. Тепер вони діють обмежено вздовж лінії фронту та не наважуються на рейди углиб країни. Натомість Росія робить посилену ставку на безпілотники та ракети, проте багато з них збиває українська ППО. Все це можливо завдяки західній військовій допомозі.
Київ добре підготовлений до кібератак
Що важливо, то це те, що Україна виграє і кібервійну з Росією. Перед вторгненням були побоювання, що Росія паралізує Україну потужними атаками хакерів. Ці побоювання були небезпідставними, оскільки в попередні роки Україна регулярно була об'єктом кібернападів. Приблизно за тиждень до вторгнення, 15 лютого, Україна зіткнулася з тим, що міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров назвав атаку хакерів того дня "найбільшою DDoS-атакою за історію України". Об'єктами серед іншого стали банки та Міноборони.
За день до вторгнення були хакерські атаки, у яких підозрювали Росію, на урядові структури та парламент України. Але Київ вистояв, не виключено, що до атак добре підготувалися. Були атаки і після вторгнення, але вони виявилися менш успішними, ніж у попередні роки.
Тепер Росія намагається зруйнувати критичну інфраструктуру України, зокрема електромережу, не за допомогою хакерських атак, а завдаючи ударів ракетами та безпілотниками.
У цьому випадку, як і в попередніх прикладах, Україна виявилася підготовленою до відбиття нападу завдяки західній допомозі. Серед іншого - напередодні нападу Євросоюз надав на запит Києва послуги своєї "команди швидкого реагування на кіберзагрози" (CRRT). На даний момент на цифровому фронті російський напад на Україну також сповільнився, як і на полі бою, але західні експерти очікують протягом зимових місяців посилення атак хакерів.
Думка експерта
Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генштабу України:
- Поки що рано говорити про тотальну перевагу, але певні успіхи у нас є. На морі – контролюємо частину берегової зони, один їхній флагман потопили, а другий – серйозно пошкодили. Успішно використовуємо одночасні атаки повітряних дронів з морськими безпілотниками. Змусили росіян залишити острів Зміїний, не дали їм висадитись у районі Одеси та ін.
Незважаючи на те, що російські хакери прагнуть покласти наші системи, ми успішно протистоїмо їм і тут. Більше того, наші кіберфахівці навіть самі завдають відчутних ударів по сайтах російських органів влади.
У повітрі, незважаючи на те, що Росія має велику кількість сучасних дронів, ми також успішно їм протистоїмо. Росіяни не здобули і тут переваги завдяки нашим системам ППО.