Столиця ремісників
Невелике село Яворів за 12 км від Косова Івано-Франківської області вважається одним із наймальовничіших місць Гуцульщини. А ще тут у кожній хаті вміють робити гуцульські вовняні ковдри – лижники, що зробило Яворів столицею цього ремесла.
У родині місцевої майстрині Наталії Кіщук ткацтвом займаються майже сто років. Кожне наступне покоління навчається у попереднього. Так і Наталя, підглядаючи за бабусею та мамою, вже у десять років почала створювати лижники. А ще через пару років призвичаїлася ткати по дві такі ковдри на день. Хоча зазвичай на виготовлення одного лижника у майстринь йде мінімум тиждень, а то й кілька.
- Навіть не знаю, звідки тоді сили бралися – зараз мені це здається неймовірним, – сміється Наталія Кіщук. - У дитинстві це для мене було захоплюючою грою. Підглядала за дорослими і дуже хотілося, щоб мені щось дозволили зробити. Спочатку за мною виправляли, але з десяти років уже все виходило як треба.
Майстриня зазначає – робота непроста. Вимагає багато енергії, а миттєвого заробітку, коли місяць попрацював – і зарплата, не буде.
Вовну в зимову холоднечу валяють на річці
Починається створення лижника чи гуцульського одягу не з купівлі пряжі, а зі стрижки овець. Потім шерсть потрібно валяти в річці – це займає від дня до кількох діб. У ванній, пральній машині звалювати шерсть не можна. На річці яворівці збудували «валило» - спеціальний пристрій, за допомогою якого валяють шерсть. Його облаштовують там, де сильна течія. Лижник кладеться в посудину, де він крутиться, як у пральній машині, – так звалюється шерсть. Зазвичай цим займаються ті, хто живе ближче до річки. Робота триває будь-якої пори року – і навіть зараз яворівці валяють шерсть у крижаній воді, промерзаючи до кісток.
Після цього шерсть розкладають за кольором та починають вичісувати – тут це називають «граблювати».
– Розчісувати треба у великому приміщенні з протягами, шерсть розривається, виходить багато пилу, – продовжує Наталія Кіщук. - Коли вичісуємо 50 кг вовни - це ще обійдеться без наслідків, а якщо близько 100 і більше - вже знаю, що і морозитиме, і температура підніметься, і алергія…
У горах звикли до важкої роботи. Кажуть – «аби був толк». Хоча таких майстринь з кожним роком стає дедалі менше. Багато хто виїхав за кордон. А потім, зазначає Наталя, мало хто хоче повертатися до ліжкарства – це набагато важче.
Ще складніше стало через відключення електрики. Тепер потрібно підлаштовуватись під графіки – не всю роботу можна зробити при свічці. Частина верстатів працюють лише від електрики. Якщо майстриням доводиться включати генератор, це спричиняє великі витрати. І це позначиться і на ціні виробів.
- Включають світло – біжиш то сушити шерсть, то у швейну, то в майстерню – все одночасно, - зазначає Наталя Кищук. – Якщо замовлення складне – на нього може піти вся зима. Наприклад, якщо хочуть візерунок-картину, де мають бути красиві переходи кольорів та відтінків. І все ж треба пофарбувати самому - такого не купиш. Але дуже складні замовлення я намагаюся не брати, щоб не лякати людей ціною. Таке пальто з малюнком-картиною може й 20 тисяч гривень коштувати.
Пальто простіше – п'ять-шість. Чим складніші візерунки – тим дорожче. Також на ціну впливає наявність кишень, капюшона тощо.
Діти тчуть, тільки якщо дуже потрібні гроші
Туристи стали рідше приїжджати до Карпат, але такий товар, упевнені місцеві, все одно піде.
- І людей поменшало, і можливості для них робити, - зазначають майстрині. – Раніше ми встигали зробити одяг і на виставку, і на продаж, зараз – ні.
Гуцульський одяг – не парадний, а для повсякденного носіння.
– Такі речі завжди цінували – вони натуральні, теплі. Хто замерз, кому холодно – завжди шукав шерсть, – зазначає Наталія Кіщук. – Вона й частково підліковує, прогріває – зменшується біль чи проходить застуда. Діти у нас постійно за собою лижник тягають, куди б не пішли – з однієї хати до іншої. Перейшли в ту кімнату, де батареї не гріють, - накрилися лижником, а якщо ще й одягали вовняне в'язане домашнє взуття - то взагалі забували, що не топиться.
Якось Наталі підкинули ідею: «Ви б щось вигадали, щоб ваш лижник можна було носити».
Тоді Наталя з чоловіком почали експериментувати і ткати з вовни одяг – жилети, пальта, шубки, шапки та інше. Незабаром їх запросили на фестиваль автентичного одягу – і справа помалу пішла.
– Мене життя привело до цього – це як доля, – усміхається Наталя. - По диплому я – математик, це воля батьків – вони бачили мене педагогом та ніким іншим. Казали: "Ти ходи на роботу, встигнеш лижники ткати". Три роки попрацювала у школі, зрозуміла – неможливо розриватися. Зараз я щодня біля вовни, це мене наповнює та збагачує.
Діти Наталії також вміють зробити лижник, але займаються цим, лише якщо терміново потрібні гроші.
- Як я колись, - сміється Наталя. - Складні були часи, хотілося щось купити вдягнутися, а батьки казали – немає грошей. Я вирішила: ткатиму - будуть гроші! Але їх все одно не було, хоч ткала по два лижники на день.
Сьогодні на гуцульському ремеслі можна заробити. Але легкими ці гроші не назвеш.
Син навчається на програміста, донька займається мовами та співом, але обоє знають ремесло і, якщо що, на шматок хліба зароблять. Кожна жінка в будинку має свій верстат.
Скрипка вибрав гуцульське пальто для свого кліпу
Вовняні вироби Наталії Кіщук носять Джамала, Олег Скрипка та Ольга Сумська.
- Джамала купувала не безпосередньо – для неї гуню (верхній одяг. – Авт.) замовляв її дизайнер, – зазначає Наталя. – У моєї сусідки є магазин у Буковелі, до неї прийшла Сумська: «Ось цей жилет хочу, і ніякий інший!». Взяла мій. Приємно, що цінують. Колись ми представлялися на фестивалі у музеї "Пирогово" у Києві, там було наше чоловіче пальто, яке я потім побачила у кліпах Скрипки. У кліпі «Баня» він у ньому їде велосипедом.
Найпопулярніші зараз у Яворові майстрині, які в'яжуть шкарпетки. Розходяться всі – не встигають зв'язати нові. Багато забирають бійцям ЗСУ.
До війни Наталія Кіщук із чоловіком також проводила майстер-класи, але після початку вторгнення рашистів родина від них відмовилася – кажуть, не час зараз.
Ціна питання
Жилетка середнього розміру без складних візерунків – від 1500 гривень
Пальто – від 5000-6000 гривень
Ліжник 1,5 м на 2 м – від 3000 гривень