Новий виток війни: сухопутне вторгнення з Білорусі та звільнення Криму

Напередодні 300-го дня повномасштабного вторгнення Росії до України прогнози щодо закінчення воєнних дій засмутять оптимістів.

t.me/generalstaff_ua

Вже завтра, 20 грудня, спливає 300-й день повномасштабної військової агресії Росії проти України, яку в Кремлі продовжують скромно називати «спеціальна воєнна операція». Скільки вона буде тривати ще? Коли відсвяткуємо перемогу і фіаско рашистського імперіалізму? Відповіді на ці питання хоче знати кожен українець. Але поки є лише прогнози. І, на жаль, вони такі, що не дають змоги полегшено видихнути.

Олексій Рєзніков, міністр оборони України, 15 грудня, інтерв’ю The Guardian:

«[Російські призовники] готуються мінімум три місяці. Це означає, що вони намагаються розпочати наступну хвилю наступу, ймовірно, у лютому, як і минулого року. Це їхній план».

Валерій Залужний, Головнокомандувач ЗСУ, 15 грудня, інтерв’ю виданню The Economist:

«Одне із головних завдань армії - створити резерви та підготуватися до війни, яка може відбутися у лютому, у кращому випадку в березні, у гіршому - наприкінці січня. Вона може розпочатися не з Донбасу, а у бік Києва з боку Білорусі, не виключаю і південного напрямку. Ми зробили всі розрахунки - скільки нам потрібно танків, артилерії тощо. Це те, на чому наразі всім потрібно зосередитись.

Хай пробачать мені солдати в окопах, нині важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів до більш затяжних та важких боїв, які можуть розпочатися наступного року. Наступне завдання, яке у нас є, це насамперед утримати цей рубіж і більше не втрачати позицій. Це дуже важливо. Тому що я знаю, що звільнити його в десять-п'ятнадцять разів важче, ніж здати. Тож наше завдання нині – утриматися… Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМП, 500 гаубиць».

Сергій Наєв, Командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант, 18 грудня, коментар Командування об’єднаних сил ЗСУ:

 «Нещодавно очільник Кремля провів службову нараду з керівництвом збройних сил РФ, в ході якої, як він особисто зазначив, розглядав пропозиції військового командування на найближчі та середньострокові перспективи. Одразу після цього він спланував зустріч з керівництвом республіки Білорусь, яка відбудеться незабаром. На наш погляд, в ході цієї зустрічі будуть відпрацьовуватися питання подальшої агресії проти України та більш широкого залучення збройних сил республіки Білорусь до операції проти України, зокрема, на нашу думку, і на суходолі».

Андрій Ковальчук, Командувач ОК "Південь" генерал-майор, 17 грудня, інтерв’ю Sky News:

«Ми розглядаємо можливість наступу з Білорусі наприкінці лютого, можливо, пізніше… Ми готуємося до цього. Проводимо розвідку. Дивимося, де вони накопичують сили і засоби… Я вважаю, що наша позиція і позиція наших партнерів сьогодні має бути чіткою. Якщо Путін проведе повну мобілізацію, наші партнери готові надати нам всі сили і засоби для того, щоб зупинити не 300-тисячну армію, а мільйонну армію… Нам потрібно більше колективної зброї – не автомат, а кулемет, не снаряд, а касетний боєприпас. Є відповідна протидія діям ворога. Ми впевнені, що в цьому нам допоможуть наші партнери - ті, хто хоче, щоб ми перемогли. Тому що перемагає сьогодні не тільки Україна, а увесь цивілізований світ. І ми повинні перемогти».

Андрій Юсов, представник Головного управління розвідки Міноборони, 17 грудня, коментар в ефірі національного телемарафону:

«Якщо говорити про найпростіші очевидні речі, то це формування ударних угруповань і підведення їх до кордону. Також є багато інших розвідджерел, агентурні дані, вони всі сумуються, аналізуються і робляться відповідні висновки. Станом на зараз (такого "ударного кулака". - Ред.) ми не бачимо, не констатуємо, але це не означає, що такої загрози немає.

Якщо ця загроза буде, то Україна і власними зусиллями, і за рахунок обміну даними з нашими партнерами, зокрема країнами НАТО в першу чергу, володітиме цією інформацією.

Але в першу чергу спираємося на власні дані. І станом на зараз рашисти не готові до нового повномасштабного наступу. Хоча ми з вами повинні розуміти, що ми живемо в умовах повномасштабного наступу з 24 лютого. І йдеться не про новий наступ, а умовно про нові операції в рамках цього повномасштабного наступу».

Йєнс Столтенберг, Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу, 16 грудня, інтерв'ю AFP:

«Ми бачимо, що вони мобілізують більше військ і готові зазнати значних втрат. Вони також намагаються отримати доступ до зброї та боєприпасів... Ми повинні розуміти, що президент Путін готовий довго перебувати у цій війні та розпочинати нові наступи».

Вільям Бернс, Глава Центрального розвідувального управління, 17 грудня, інтерв’ю PBS:

«Більшість конфліктів закінчуються переговорами, але це вимагає серйозності з боку росіян, чого, на мою думку у цьому випадку ми не бачимо. Принаймні ми не вважаємо, що росіяни на цей момент серйозно налаштовані на реальні переговори… Я думаю, що він (Путін. – Ред.) помиляється, роблячи цю ставку (на затягування війни. – Ред.), так само як він помилявся, глибоко помилявся, роблячи ставку 24 лютого, коли він розпочав цю війну».

Папа Римський Франциск, 18 грудня, інтерв'ю іспанській газеті АВС:

«Я не бачу кінця у найближчій перспективі, бо це глобальна війна. Давайте не забуватимемо про це. Є багато рук, що помішують казан війни. Це всесвітньо. Я думаю, що війна починається тоді, коли імперія починає слабшати. І коли є зброя, яку потрібно використовувати, випробовувати та продавати. На карту поставлено багато чого».

Джон Кірбі, координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому, 16 грудня під час брифінгу:

«Ми не бачили нічого, що свідчило б про те, що Путін відійшов від своїх максималістських цілей щодо України. Ми не бачимо жодних ознак того, що найближчим часом відбудеться наступ на Київ, але ми уважно стежимо за цим».

Лора Купер, співробітниця Пентагону, яка курирує політику щодо України, 17 грудня, інтерв’ю «Голос Америки»:

«Зима буде дуже динамічним часом. Я думаю, що деякі люди думають про зиму як про час для відпочинку і переналаштування, але ми не бачимо жодних ознак того, що українці зупиняться, і ми, безумовно, очікуємо, що росіяни також можуть спробувати просунутися».

Інститут вивчення війни, 16 грудня в аналітичному звіті:

«Цілі президента Росії Володимира Путіна в Україні не змінилися… Путін продовжує переслідувати максималістські цілі в Україні, використовуючи численні механізми, спрямовані на те, щоб змусити українців вести переговори на умовах Росії та, ймовірно, піти на превентивні поступки, дуже вигідні для Росії… Українські війська, зі свого боку, підготували значні оборонні укріплення на півночі України і зараз краще підготовлені до оборони, ніж у лютому 2022 року. Місцевість поблизу білорусько-українського кордону не сприяє веденню маневреної війни, а можливі шляхи вторгнення з Білорусі до Києва пролягають через вузькі місця у Чорнобильській зоні відчуження, які українські війська вже навчилися захищати».

Британська розвідка, 15 грудня в огляді Міноборони Британії:

«Білорусь зіграла ключову роль у російському наступі на Київ у лютому 2022 року. Втім, білоруські та російські підрозділи, які зараз задіяні у навчаннях, навряд чи становлять достатню силу для того, щоб здійснювати успішний новий наступ на півночі України».

Френсіс Фукуяма, американський політолог, 15 грудня, інтерв’ю «Голос Америки»:

«Я думаю, що повернення Криму не виключене у 2023 році. Прямо зараз вони (військові ЗСУ. - Ред.) повинні відвоювати Херсонщину, а потім звільнити Запорізьку область. Таким чином, вони просто можуть відрізати Крим від росіян і позбавити їх можливості здійснювати постачання на півострів».