Вже більш ніж пів року вінничанин Іван Верещак працює над створенням власної міні-гідроелектростанції. Механізм встановлює на річці, яка всього метрів 30 від багатоквартирного будинку, в якому він мешкає.
Цієї установки, за словами вінничанина, може вистачити на підзарядку акумулятора чи для того, щоб освітити приміщення для обігріву, яке облаштоване у підвалі їхнього будинку.
Хотів підживити холодильник чи телевізор
Зовні механізм, який розробляє Іван Верещак, схожий на атракціон "оглядове колесо" – тільки замість кабінок ковші, в які потрапляє річковий потік і приводить колесо у рух. Колесо постійно крутиться та дає надію на можливість генерувати певну кількість електричної енергії.
Поки що мікро-ГЕС працює в тестовому режимі, винахідник займається пошуком вдалих технічних рішень, які дозволять йому покращити механізм і, в підсумку, виробляти якусь кількість електроенергії.
- Справа в тому, що вона ще не до кінця дороблена, щоб знімати з неї електроенергію. Вона працює в тестовому режимі – ми її зібрали в кінці серпня - на початку вересня. Потім пішли сильні дощі. Вона в мене пережила, скажімо так, повінь – вистояла, - пояснює вінничанин.
Іван хотів, щоб його прилад підживлював хоча б найважливішу побутову техніку, і вже є надія отримувати якусь сотню ватт.
- Настрої в мене були на більше ніж 100 Вт, так я собі хотів. Думалось, що зможу, скажімо, й холодильник підключити, чи телевізор, і котел індивідуального опалення. Але не врахував правильно гідравліку, - каже чоловік. - В вересні вже побачив, що дещо прорахувався. Збільшив кількість ковшів з 16 до 32. Потім хотів ще й проміжні лопасті зробити, але не склалось – занадто холодно вже було для таких робіт.
Зараз, хоч річка сама і не замерзає, та мікро-ГЕС починає покриватись льодом, роботи ускладнені погодними умовами.
Створювати власну мікро-ГЕС вінничанин почав у травні, часу на цей проєкт у нього пішло немало. Лише самі розрахунки зайняли досить багато часу.
Спершу заміряв швидкість течії річки, потім множив це на глибину і ширину – так з’ясував, яка маса води проходить на цій ділянці водойми. Потім визначив оптимальний розмір самої установки. А далі взявся за безпосереднє створення конструкції з підручних матеріалів. Довелось в цей проєкт вкласти і грошей – на все необхідне пішло понад 10 тисяч гривень.
- Використав на розробку свою літню відпустку, а також працював над ГЕС вечорами після роботи – весь вільний час намагався присвятити тому, щоб доробити справу, - говорить Іван Верещак.
Потрібно збільшити оберти, але як?
Зараз треба підібрати та встановити генератор, щоб можна було виробляти і накопичувати електроенергію. Генеруючі пристрої потребують високих обертів - реалізувати це поки що у чоловіка не виходить, але він шукає рішення цієї проблеми.
- Потрібно 1000 обертів на хвилину. В мене на валу мого механізму, назвемо його водяним колесом, всього два оберти за хвилину. І щоб отримати 1000 – це потрібно в 500 раз їх збільшити. Я витрачаю всі зусилля на редукцію. А ще загрузка від генератора… Тобто я не можу нічого пристосувати готового. Тому за зиму я хочу виготовити щось з електродвигуна, на постійних магнітах, при малих обертах, щоб отримати 12 вольт з хорошим амперажем для зарядки акумулюючого пристрою, - каже винахідник. - Немає поки що результату. Єдине, що – так, воно гарно крутиться.
Для того, щоб виробити 1 кВт електроенергії, потрібно, щоб було 50 кубічних метрів води за хвилину і падала з висоти 4 метри. А тут маленька річка з невеликим потоком. Вона-то швидка, але води недостатньо.
У Івана Верещака - технічна освіта. Закінчив політехнічний коледж за спеціальністю техніка-електромеханіка, після армії закінчив інститут, отримав диплом інженера-системотехніка. Працює енергетиком і зараз, тому з електрикою все життя «на ти».
І є у чоловіка винахідницька жилка: то виготовить заточний верстат з електродвигуна старої пральної машини, то свердлильний верстат з радянського фотозбільшувача «Ленінград-4», то пристрій для порізки яблук на скибочки товщиною рівно 4 мм і ще багато іншого. Але власна мікро-ГЕС поки що є наймасштабнішим проєктом.