Розстріл на заводі “Південмаш”: у справі Артемія Рябчука загадково загинув важливий свідок

Смерть нацгвардійця Вадима Марунчака видають за самогубство, а спочатку видавали за жертву обстрілів.

Нацполіція

“Україна втратила ще одного Героя. У Дніпрі під час ракетного обстрілу загинув кам'янчанин Вадим Марунчак...” - написав 16 вересня голова Кам’янець-Подільської райради Михайло Сімашкевич. Під постом поминальні відгуки, сльози, сумуючі янголятка... І це все щиро, бо життя 24-річного вродливого, розумного хлопця справді трагічно обірвалося. От тільки обставини загибелі були зовсім не такі.

Вадим служив у в/ч 3021 НГУ – тій самій, що охороняє завод “Південмаш” і де в ніч на 27 січня стався масовий розстріл гвардійців. Звинувачений Артемій Рябчук зараз пішов під суд. Вадим свідчив у його справі під час службового розслідування і мав бути заслуханий на суді. “КП в Україні” зв’язалася з Тамілою Ульяновою, яка виступає адвокатом Артемія і тепер захищає інтереси родини загиблого свідка.

Відправили в наряд – і куля в голові

- Таміло, як сталося, що після справи Артемія вам дісталася справа Марунчака?

- До мене звернувся батько хлопця. Коли міністр МВД Денис Монастирський ініціював внутрішнє розслідування обставин розстрілу у військовій частині, виявили багато порушень, когось звільнили, когось – ні. Але люди, які допустили те, що сталося, і які вчиняли кримінальні правопорушення фактично до кримінальної відповідальності не притягувалися.

Вадим Марунчак давав під час цієї перевірки свідчення – не на користь військової частини. І ось він загинув, і це видають як самогубство.

Справу віддали у райвідділ поліції, хоча загиблий – військовослужбовець, і цим мусить займатися Держбюро розслідувань. Факт загибелі хочуть приховати. Знаю, що навіть адвокати боялися братися до цієї справи. А я погодилася, бо у мене, як і у сім’ї загиблого Вадима, є багато питань.

- Чому смерть Вадима офіційно оголосили як загибель від  обстрілу?

- Я не знала про це, тільки від вас дізналася. Це  одне з тих питань. Сьогодні  я, як представник потерпілого, знайомилася  зі справою.

Причина смерті однозначна  – кульове наскрізне вогнепальне поранення голови. Вадим  загинув, перебуваючи на службовому  посту, за попередньою і єдиною версією слідства, він застрелився.

Ще немає низки експертиз, наприклад трасології. Справу явно хочуть закрити, минуло два місяці, а в ній нічого немає, не розглядалися жодні інші версії, тільки причина смерті. Навіть якщо припустити, що може підтвердитися ця версія, тоді виникає ще більше запитань про причини до керівництва та психолога цієї в/ч.

Тому що людина давала до цього показання, які могли не дуже сподобалися начальникам, тому що проходить свідком у резонансній справі. Батько Вадима зосереджував на цьому увагу, він також давав свідчення.

Я буду звертатися до місцевої прокуратурі, до Офісу Генерального прокурора і вимагатиму, щоб слідство передали до ГБР.

- Могли бути сімейні обставини?

- Ніяких сімейних обставин не було. Вадим мав відпустку, приїхав додому. Він розказував  батькам про це розслідування і взагалі про все, що коїться в частині. Коли повернувся на  службу, подав рапорт начальнику, психологу – просив, щоб його  перевели до іншої роти.

Але ніхто його не перевів, відправили в наряд, і ось – куля в голові.

Навмисне вбивство і позастатутні відносини

- А що зараз відбувається зі справою Артемія Рябчука?

- Справа вже в суді, відбулося підготовче засідання, чекаємо на слухання по суті. Підозру декілька разів змінювали, додавали нові статті.

В суді сторона захисту подавала клопотання про повернення обвинувального акту. Ніхто із суддів в іншій справі не прийняв би такий обвинувальний акт, як подали по Рябчуку. Однак суд у  клопотанні відмовив.

- Які основні статті? Умисне вбивство?

- Там багато статей. Основні – умисне вбивство, незаконне поводження зі зброєю, дезертирство і, уявіть собі, навіть позастатутні відносини. До чого це тут, я аж ніяк не розумію. Тут Рябчук скоріш потерпілий, ніж винний, але саме йому дають таку статтю. На підставі цього в тому рахунку ми й намагалися повернути обвинувальний акт прокурору.

Зараз війна, але тоді був мирний час. В частині стстематично вчинилися кримінальні правопорушення. Такі як, порушення правил поводження зі зброєю, порушення статутних правил взаємовідносин та ін. В частині, де служив Артемій, сталося шість самогубств, які не розслідувані належним чином.

Підтримують, приносять передачі

- У фейсбуці був розміщений лист Артемія про те, що навколо його справи відбуваються провокації. Що малося на увазі?

- Стали з’являтися незрозумілі блогери, волонтери, які відкривали фонди під ім’ям Рябчука і намагалися збирати гроші на адвокатів. Він написав, що все це неправда, у нього є адвокати, ніяких інших не треба і гроші він не збирає.

- Могли діяти звичайні шахраї?

- Може бути і так. Тому він вирішив звернутися до людей і роз’яснити.

- В соцмережах досі діє група підтримки Рябчука. 

- Так, його підтримують, приносять передачі.

- Чесно кажучи, важко зрозуміти, як можна називати “бідним хлопчиком”, “нашим янголятком” особу, яка підозрюється у вбивстві п’ятьох людей і намаганні довести цей список до десяти.

- Я розумію, чому ви дивуєтеся і про що кажете. Але подивіться, скільки молодих хлопців ідуть до армії. Батьки дуже переживають за їхні долі, за їхнє життя. Зараз війна, але тоді був такий відносний мир. І були позастатутні стосунки. В частині, де служив Артемій, сталося шість самогубств, які не розслідувані належним чином.

З начальниками не захотів говорити

- Відомо, що у лютому, до початку вторгнення, до Артемія в СІЗО приходило його керівництво.

- Так, це дуже цікава історія. Ми подали щодо цього факту заяву в ДБР про намагання тиснути на підзахисного. Слідчий незаконно дав дозвіл керівництву на побачення. Однак всі чудово розуміють, що на досудовому слідстві такі допити можуть відбуватися виключно в присутності захисника.

- Воно ж не відбулося?

- Ні, Артемій до них не вийшов.

- Якої позиції ваш підзахисний буде триматися на суді?

- Саме про це ми не можемо зараз говорити, бо не повинні розкривати свої карти. Однозначно будемо наполягати, щоб розслідували справу, де Артемій заявляв про злочини у військовій частині. Бо, на відміну від справи Рябчука, вона зовсім не розслідується.

Нікому не цікаво притягати до відповідальності тих, хто дійсно винен у трагедії. А це і недбале поводження зі зброєю, і погане ставлення до солдат, і ще багато фактів.

З ІСТОРІЇ ПИТАННЯ

Біля четвертої години ранку 27 січня 2022 року Артемій Рябчук, який був у охороні “Південмашу”, взяв у збройній кімнаті автомат АК-47 з патронами. З ним зайшов у караульне приміщення, де було близько 22 солдатів, і відкрив стрілянину. П'ятеро людей загинули, ще п'ятеро отримали поранення. Жертвою хлопця стала і охоронниця “Підвенмашу”, яка не хотіла випускати його за двері підприємства.

На вулиці Артемій намагався зловити попутну машину. Близько дев’ятої години ранку його затримали.

Рябчук родом з Ізмаїлу Одеської області, рано втратив батька. Після аграрного коледжу був призваний в армію, розподілений до Нацгвардії. У в/ч 3021 прослужив три місяці. Психологи запевняли, що відхилень у солдата не помічали. У місцях проживання і навчання також характеризується як спокійна, неконфліктна людина.