Керівник відділу РАЦС Рада Дашутіна: В тренді не марш Мендельсона, а патріотичні пісні

Особливості створення нової сім’ї у період війни.

facebook.com/minjust.official і facebook.com/r.dashutina

Нещодавно Міністерство юстиції України повідомило, що з березня по жовтень 2022 року до Державного реєстру актів цивільного стану громадян було внесено 169 775 новостворених шлюбів, що на 6131 більше, ніж за аналогічний період минулого року.

А що ще цікавіше – є позитивна динаміка щодо розлучень. За цей період поточного року було зафіксовано 56 974 розлучення, що аж на 22 тисячі менше за аналогічний минулорічний показник.

Тож, на перший погляд, здається, що українці, незважаючи на повномасштабну війну, стали частіше створювати родини і краще зберігають ті, що вже створені. Звісно, є нюанси, втім, цифри виглядають обнадійливо.

Про те, як зараз одружуються, «КП в Україні» розповіла керівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану міста Києва Рада Дашутіна.

Відключення світла на кількість шлюбів не вплинуло

- Чи відображаються на кількості шлюбних церемоній відключення світла?

- На кількості церемоній це не відображається, тому що люди, які планували одружитися, все одно одружуються. Ті, які планували одружуватися з пишними святкуваннями в ресторанах, все одно зараз не оформлюють шлюб. Вони чекають, тому що проблема з ресторанами, проблеми з юридичним оформленням документів на святкування з великою кількістю людей, яких планували запросити.

Люди пристосовуються під відключення світла (наша розмова відбувалась до масованої атаки 23 листопада, і тоді в столиці світло ще подавали за графіками. – Ред.), і коли воно з’являється, ми проводимо більше церемоній одруження, щільніше. Через кожні 10 хвилин ми робимо реєстрації, щоб задовольнити всіх, хто одружується, в той проміжок часу, коли світло є.

У нас лише зараз (23 листопада. – Авт.) вперше за весь час виключили світло в Палаці урочистих подій. Тому тут мали можливість одружитися всі, хто бажав, в тому числі і ті, хто хотів це зробити з великою кількістю гостей. В трьох районах Києва теж не вимикали світло, тому не можемо сказати, що якось відключення вплинули на кількість одружень.

- Щодо самої процедури, чи стала вона коротшою?

- Церемонії стали не те щоб коротші, скоріше ми робимо за коротший проміжок часу те, що мали б зробити за 20 хвилин. Тепер робимо за 10. Але ніхто не ображається. Всі все розуміють. Навпаки, дякують, що ми всіх одружуємо в залі. Навіть при вимкненому світлі. Хто бажає, може це зробити при свічках, і таких пар досить багато.  

- Як зараз потрапити до РАЦСу в такий час, коли взагалі немає світла?

- У зв’язку з відсутністю світла наше основне завдання - це реєстрація актів цивільного стану. Вони реєструються за допомогою державного реєстру. І тому якщо немає світла, немає і електроніки. Тож ми не можемо провести правильно процедуру щодо реєстрації. Але, коли немає світла, люди вирішують інші свої питання, консультуючись щодо того, які документи їм необхідні. Тому, коли світло є, вони всі вже знають, що їм потрібно. В той проміжок часу, коли світло є, вони отримують свої послуги швидше, бо вже підготовлені, проконсультовані і знають, куди їм звертатись.

Таким чином, зараз намагаємось виходити з ситуації, поки ще не забезпечені генераторами чи іншим обладнанням, щоб можна було підтримувати світло під час відключень.

- А що робити, коли вже темно?

- РАЦСи працюють, але якщо о 16-й світла не стане і не буде до 19-ї, то немає сенсу знаходитись у приміщенні – там темно. На дверях відділу зараз висять екстрені телефони, ми залишаємо мобільні номери. Також контакти можна знайти на сайті КМДА, в соцмережах, на сайті нашого регіонального управління. Є мобільний телефон спеціаліста в кожному відділі. Спеціаліст відповідає на дзвінки і орієнтує людей на наступний день або на час, коли вони можуть потрапити до відділу.

Менше пар точно не стало

- В Мінюсті повідомляють, що через війну українці стали частіше одружуватись. Ви теж помітили таку тенденцію?

- Вони не стали одружуватись прямо частіше. Шлюбів не стало менше, це точно. Ми порівнювали цифри минулого року - з 24 лютого 2021 року брався зріз до листопада і в цьому році: скільки було пар, стільки й залишилось. Навіть на 20-30 пар в меншу сторону в цьому році в порівнянні з минулим. Але ж зменшилась і кількість мешканців Києва.

- Чи має тепер значення пора року?

- Якщо в минулому році одружувалися влітку, то зараз це не має значення. Люди вже не чекають наступного літа, а укладають шлюб зараз. Тому ми одружували і в березні, і в квітні. Ми не припиняли роботу з 24 лютого, відколи почалось повномасштабне вторгнення. 25 лютого ми були на роботі і працювали. Навіть не було вихідних і свят.

 У Сімейному кодексі України є пункт: якщо є безпосередня загроза одному з подружжя, реєстрація шлюбу може відбутися в день подання заяви. До повномасштабного вторгнення за такою процедурою реєстрували військових, які виконували якісь серйозні завдання. Або якщо людина захворіла і є якісь медичні показники загрози життю, то вони теж могли прийти і в цей же день зареєструвати шлюб. Зараз у зв’язку з військовим станом теж можна одружитися день в день.

- Це стосується військових?

- Таких шлюбів зараз дуже багато. Люди приходять, подають заяву і, не чекаючи місяць, тут же реєструють свій шлюб. Таких значно збільшилось. Велика кількість військових, яким сказали, що завтра-післязавтра вони їдуть на фронт, тож вони приходять з нареченими і реєструють шлюб. Іноді бійців відпускають на два-три дні, вони приїжджають у таку короткотривалу відпустку і за ці 2-3 дні реєструють шлюб.

- Відбулись якісь зміни на ціни послуг в РАЦСах?

-У нас ніяких змін не відбулось. Тільки на самому початку війни ми не надавали платні послуги взагалі, тому що не було чим їх надавати. Люди виїхали, а державні службовці платні послуги не надають. У нас є державне мито, але воно мінімальне, лише 85 копійок за одруження, тому ми про це навіть не говоримо. А платні послуги забезпечуються не державними службовцями, а додатково залученими людьми, які проводять церемонії. Ці люди виїхали, тож і не було можливості надавати додаткові послуги.

Потім ці спеціалісти повернулись, і ми почали знову надавати послуги. І ці платні послуги залишились плюс-мінус в тій же ціні, що й раніше.

Церемонію не переривають на час тривоги

- Що відбувається з церемоніями під час оголошення повітряної тривоги?

- У нас в відділі, коли починається повітряна тривога, припиняється прийом, щоб люди не наражались на небезпеку. В трьох наших відділах прямо в самих будівлях є підвали для укриття. В інших відділах – укриття розташовані поруч. Районні адміністрації нам надали план розміщення таких укриттів. Інформацію з адресами розміщено на дверях. Буквально в 500 метрах від кожного відділу є укриття. Це може бути підземний перехід, метро, в адміністраціях. І туди прямують не лише відвідувачі, а й наші співробітники.

Але урочисту церемоніє ми не перериваємо. Вона не дуже тривала, тому немає сенсу. Якщо церемонія вже почалася, то її завершують, як і заплановано, а потім всі разом прямуємо до бомбосховища. Якщо церемонію не встигли розпочати, то проводиться тільки після закінчення тривоги.   

- Яка зараз музика звучить на весіллях? З’явилось щось патріотичне?

- Помітила, що вже десь понад рік молодь не дуже хоче слухати марш Мендельсона. Це чомусь не тренд. Молодята обирають щось інше. Або взагалі якусь просто фонову музику. Або приносять свої записані на флешці мелодії. У нас є така можливість - якщо ви хочете провести все під пісню, під яку ви танцювали свій перший танок чи познайомились, можете взяти свою мелодію – ми її включимо.

Зараз, безумовно, дуже багато патріотичних пісень. Українські музиканти записали  багато гарних пісень, вони часто звучать. У нас вже є записи таких пісень. Але не під час реєстрації, а коли вже гості поздоровляють, коли вже йде привітальна частина. Це підіймає дух, люди дуже гарно на це реагують. До 24 лютого ми навіть не могли уявити, що таку музику ми будемо включати на реєстрації шлюбу.

30% хлопців і 5% дівчат одружуються в військовій формі

- Чи змінилось щось в привітаннях від працівників?

- Зараз побажання для подружжя зовсім не такі, які звучали рік тому.  Раніше бажали щастя, долі, а зараз - перемоги. Десь 30 % тих, хто одружуються у нас, – це хлопці-військові. Їм, зокрема, бажаємо повернутися живими. Всі наші побажання зводяться до того, щоб ми перемогли, були живі й здорові. І щоб ваша домівка була ціла, і ваша молода дружина вас чекала, і головне, щоб побільше діточок. Тому що треба підіймати народжуваність.

- Ви сказали, що досить багато хлопців одружуються в військовій формі. А дівчата вдягають військову форму замість весільної сукні?

- Так. Це зараз дуже модно. Частина із них, мені здається, і не військові. Та під стать свого нареченого вона вдягає військову форму - для того, щоб бути з ним разом. Дівчат-військових, втім, зараз теж дуже багато. Не так, як хлопців, але десь відсотків п’ять дівчат є. Правда, такого, що вона військова, а він цивільний, не траплялось.

Буває так, що вони обидва військові. І частіше за все, познайомились не так давно. І познайомились саме на блокпості чи в теробороні працювали. Зараз таких шлюбів багато – люди буквально два місяці знайомі, і вони вже розуміють, що це їхнє життя і доля. І приходять вдвох прямо з вулиці. Були на роботі, виконували свій обов’язок, телефонують, дізнаються, чи працюємо ми, і кажуть, що підійдуть. Приходять, і до кінця дня вони вже чоловік та дружина.

- Були випадки коли на шлюбні церемонії приїжджали на бойових машинах?

-Так, таке було. Я не  знаю, наскільки вони бойові. Але це машини, які зібрані нашими волонтерами, пофарбовані в захисний колір, мають специфічне обладнання всередині. Це буває навіть громадський транспорт, який перероблений так, щоб допомагати військовим. Влітку його прикрашали квітами, зараз повітряними кульками. Приїжджають, буває навіть багато гостей, і всі військові. Часом навіть зі зброєю, виглядає це суворо, але вони позитивні.

- Чи траплялись серед наречених якісь незвичайні обручки вже під час війни?

- Я не можу сказати, тому що я не беру участі у самих церемоніях. Може, вони й є, я не запитувала. Але я знаю, що дуже багато зараз взагалі без обручок. На обручки потрібні кошти. Звісно, можуть бути і недорогі обручки, але зараз багато хто цим не заморочується. Обручка не є обов’язковою річчю для реєстрації шлюбу. Можливо, молодята до цього так легко відносяться, бо хочуть вибрати, знайти собі щось особливе. А зараз на це немає часу. Тому вважають, що зроблять це пізніше.

Шлюби тепер можна реєструвати і онлайн

- Які нестандартні нововведення привнесла війна в вашу роботу?

- У нас є така річ, якої раніше не було, – це реєстрація онлайн. Це реєстрація шлюбу без присутності обох наречених. Коли хлопець або дівчина знаходяться в зоні бойових дій або деінде на фронті. Командир роти має право взяти заяву від свого військового, засвідчити цю заяву з даними військового і скласти акт про реєстрацію шлюбу. В такому випадку поруч з ним знаходиться тільки хлопець. А дівчина може знаходитись вдома, і за допомогою зв’язку через вайбер чи іншим засобом командир запитує її бажання і складає акт. В ньому йдеться, що "за згодою чоловіка і нареченої, якої не було на місці, я засвідчую, що шлюб створений, що згода була, і дані чоловіка, його паспорта я підтверджую". Такий акт, який складений командиром, передається до відділу, спеціалісти вносять до реєстру цей акт, і тоді шлюб вважається зареєстрований з дня складання такого акту. Молода дружина звертається до відділу і на підставі даних з реєстру отримує свідоцтво про шлюб.

Такими же повноваженнями зараз наділені головні лікарі. Якщо людина, яка знаходиться у лікарні, хоче одружитися, то акт може скласти головлікар. Такого не було – це тимчасова можливість на час військового стану.

- Як часто цю опцію використовують на практиці?

- Якщо взяти статистику, то Київ завжди був десятою  частиною України. Якщо  київські дані помножити на 10, то можна сказати, скільки приблизно було по країні. У нас склали 470 таких актів станом на листопад, починаючи з 24 лютого. Лікарі були вкрай рідко, в основному їх складали військові командири.

ДО РЕЧІ

- Читав про ситуацію, коли дівчина уклала фіктивний шлюб з чоловіком нетрадиційної орієнтації, який їхав у зону бойових дій, щоб законно представляти його інтереси. Адже його коханий не має на це права. Чи часто з проханням одружити їх звертаються представники ЛГБТ-спільнот? На разі це, кажуть, велика проблема.

- Це не часто, але таке буває. Можуть звертатися, але ж ви розумієте, що в нашому законодавстві не передбачена така можливість. Є люди, які розуміють, що це неможливо. А іноді це буває і в формі жартів, щоб зняти ТікТок чи контент для інших соцмереж для привернення до себе уваги. Таких на моїй пам’яті всього 2-3 випадки.