21 листопада в Україні відзначають День гідності та свободи. Саме цього дня розпочалися обидві революції: Помаранчева – у 2004-му, Революція гідності – 2013-го. І перша стала переломним моментом у нашій історії, коли ми змогли не просто зробити свій вибір, але й відстояти його.
Ми згадуємо, як розпочиналися народні протести в уже незалежній Україні, а точніше, тих, хто тоді був і хто став символом Помаранчевої революції, також дізнаємося, як склалася їхня доля.
Як це було
Коротке нагадування. Отже, листопад 2004 року, в Україні тривають президентські вибори – країна проводжає двострокового голову Леоніда Кучму. Кандидатів на президентську булаву до другого туру двоє, два Віктори – прем'єр-міністр держави Янукович та опозиціонер-самовисуванець Ющенко, більш відомий як бізнесмен та колишній голова НБУ.
Увечері в неділю, 21 листопада, ЦВК оголошує попередні результати: з перевагою у 3% переміг Віктор Янукович.
Прихильники Ющенка не погоджуються з вердиктом ЦВК, вони впевнені у фальсифікації підсумків голосування. Їхня впевненість не безпідставна: того року мільйони громадян України дізналися, що таке «каруселі» на виборчих дільницях, а вкидання бюлетенів у виборчі скриньки фіксували всі кому не ліньки.
Таке цинічне та неприкрите шахрайство викликало бурю обурення. І у відповідь на заклик опозиційного кандидата Ющенка люди почали виходити на Майдан. І не лише у Києві. Подібні протести проводились і в інших містах країни.
Проте наймасовішим Майданом був, звичайно, у столиці. На підтримку протестувальників приїжджали з інших регіонів.
Через два тижні після завершення виборів Верховний суд України визнає: переможця визначити неможливо – надто багато статей законів порушено, тому оголошується третій тур, який теж поки що був поза межами закону (зміни до Конституції, що дозволяли проводити третій тур виборів, точніше – переголосування другого туру, були внесені трохи згодом). І 26 грудня 2004 року Україна отримує нового президента – Віктора Ющенка, який переміг із відривом від Януковича на 8%.
Ті дні, між другим та третім туром виборів, увійшли в історію України як Помаранчева революція. Близько двох місяців у столиці тривав безперервний мітинг і стояв наметовий табір протестувальників. За підрахунками, на мітинги збиралося до 500 тисяч осіб.
Трохи про політиків
У пам'яті українців Помаранчева революція запам'яталася «помаранчевою» атрибутикою, косою-бубликом Юлії Тимошенко, появою на політичній орбіті майбутнього одіозного міністра внутрішніх справ Юрія Луценка (він був «польовим командиром» Майдану-2004), банкіра та, за чутками, спонсора Порошенка. Були ще й інші великі постаті українського політикуму – Олександр Мороз, Микола Томенко, Тарас Стецьків, Роман Безсмертний, Володимир Литвин та інші.
Була у Помаранчевої революції і біло-блакитна опозиція: Євген Кушнарьов, Борис Колесников, Нестор Шуфрич, Віктор Тихонов… Кушнарьов закінчив свій життєвий шлях у 2007-му, отримавши смертельне поранення на полюванні, і кілька років слідство намагалося з'ясувати, випадковість це чи ні. Зрештою стрільця амністували, смертельне поранення назвали випадковістю, і на цьому про Кушнарьова забули.
Взагалі, після того як Помаранчева революція затихла, увійшовши до підручників як момент вільного волевиявлення українців, колишні соратники з політборотьби неабияк сварилися один з одним, лише одиницям вдалося зберегти хоча б видимість нейтралітету у стосунках з тими, з ким стояв пліч-о-пліч у листопаді 2004-го на Майдані Незалежності
Віктор Ющенко
Період Віктора Ющенка, якому "помаранчевий" Майдан вручив президентський мандат, був досить скандальним та багатим на події, особливо у сфері ідеології. Нині ці роки трактуються як повернення до української ідентичності. За Юшенка було відкрито Український інститут національної пам'яті із завданням «відтворення справедливої історії української нації», особливою увагою президента користувалася тема Голодомору в Україні в 30-х роках, було реабілітовано ОУН-УПА, а Роману Шухевичу присвоєно звання Героя України тощо.
Соратники Ющенка по Помаранчевій революції отримують усі зароблені на Майдані бонуси, але вже взимку 2005 року уряд, очолюваний Юлією Тимошенко, йде у відставку, у 2006 році розгоряється газовий скандал (РФ звинувачує Україну в крадіжці газу з транзитних газопроводів), і знову у відставку йде уряд. Ще через рік, 2007-го, Ющенко розпускає Верховну Раду – всі ці дії призводять до того, що рейтинг президента, який і без того стрімко падав, летить униз зі страшенною швидкістю. Наприкінці 2008 року на Україну вже чекає світова фінансова криза, і в січні 2009 року голови КПУ Петро Симоненко і «Партії регіонів» Віктор Янукович виступають з вимогою імпічменту Ющенка. Уже до другої половини року за результатами соцопитувань Ющенку не довіряли понад 87% українців. Природно, на президентських виборах 2010 року Ющенко зазнав нищівної поразки, набравши лише 5,45% голосів виборців.
Після звільнення з поста президента Віктор Ющенко займався внутрішньопартійними справами, до яких швидко охолонув. У травні 2018 року став головою наглядової ради «Альпарі-банку», 2019-го підтримав "по дружбі" на президентських виборах Петра Порошенка. У тому ж році Генпрокуратура України висунула Ющенку претензії за виведення резиденції «Межигір'я» з держвласності у 2007 році.
Про якісь глобальні плани повернення 68-річного Віктора Ющенка у велику політику невідомо.
Баба Параска
Але були й інші люди-символи, які надали Помаранчевій революції незабутності та яскравості. Такою стала колишня доярка з Тернопілля Парасковія Королюк, яку на Майдані-2004 і після нього знали виключно як бабу Параску.
Ми не знаємо достовірно, як прожила до 65 років своє життя баба Параска, але у 2004 році вона була найколоритнішим агітатором за кандидата кандидата у президенти Віктора Ющенка. Бабу Параску бачили у селах Центральної та Західної України, а згодом і на Майдані. Вона потрапила, здається, у всі телерепортажі з Майдану - так емоційно ця проста жінка з села реагувала на те, що відбувається. До того ж вона певним чином вибивалася з молодіжного сонму протестувальників. За активну участь у Помаранчевій революції Парасковія Королюк була нагороджена почесним знаком «Гвардія революції» та орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня.
Але стихли революційні бурі, і ось уже 2008 року Параску затримують співробітники управління держохорони під час спроби покласти квіти до пам'ятника В'ячеславу Чорноволу разом із президентом Віктором Ющенком. Королюк неодноразово скаржилася, що охорона президента її побила.
Баба Параска з місяць лікувалася, потім поїхала до рідного села, де майже не припиняючи скаржилася на нестерпний біль у спині. У листопаді 2010 року надійшла звістка, що баба Параска померла на 71-му році життя від запалення хребта.
«Грінджоли» (GreenJolly)
Про те, що таке «грінджоли», до листопада 2004-го знали жителі західної частини України, а після Майдану-2004 – і решта. І не лише як дерев'яні сани, але й як назву гурту з Івано-Франківська, який 23 листопада 2004 року виступив на Майдані з піснею «Разом нас багато». Пісня стала гімном Помаранчевої революції і на гребені хвилі патріотичних настроїв в Україні вирушила на конкурс «Євробачення» 2005 року – добре, що недалеко. Після перемоги Руслани на «Євробаченні-2004» конкурс проводився у Києві. Сита Європа тоді не дуже оцінила політичний реп українців, відправивши їх на 19-е місце з 24-х. «Грінджоли» засмутилися і переключилися з музики на інші проєкти. Фронтмен гурту Роман Калін ще продовжує виконувати пісні гурту та записувати нові композиції. Учасник гурту каже, що гурт «вплели у політичні розбірки», і це стало кінцем для їхньої творчості.
Людмила Янукович
Як не крути, але дружина Віктора Януковича також привернула додаткову увагу до Помаранчевої революції, хай навіть перебуваючи з іншого боку барикад. Спроба допомогти чоловікові та його соратникам обернулася незграбним спічем про «наколоті апельсини» на антимайданівському мітингу в Донецьку за підсумками її поїздки до Києва.
- Дорогі друзі, я з Києва, я можу вам сказати, що там робиться. Там просто… помаранчевий шабаш! Значить, стоять валянки рядами, рукавички, шарфики, курточки, намети з подіумом, матрацики — все скрізь американське. Ось. І гори помаранчевих апельсинів. І це на тлі: «Помаранчеве небо»… Розумієте? Ось таке от. Так. Це просто… Це жах. І хочу сказати, що ці апельсинки не прості. Ці апельсинки наколоті. Люди беруть один апельсин, з'їли – взяли інший. Ось. І вона тягнеться і тягнеться — рука… — так звернулася Людмила Янукович до зібраних на донецькій площі супротивників Майдану-2004. На жаль, особливого успіху ця промова не мала, але на цитати розлетілася. Після цього Людмила Янукович максимально обмежила своє спілкування з народом, навіть за президентства її чоловіка. Перша леді була мовчазна і навіть жила переважно окремо від чоловіка, присвятивши себе дітям та онукам.
Наразі, за непідтвердженими даними, після втечі Віктора Януковича до Росії Людмила Янукович живе у Криму у селищі Відрадне. Чутки про те, що чоловік розлучився/не розлучився з нею і співмешкає у цивільному шлюбі з якоюсь Любов'ю Полежай, неможливо ані підтвердити, ані спростувати.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
Чи зможете ви відповісти на запитання, які ставлять українським одинадцятикласникам після вивчення подій Помаранчевої революції?
Новітню історію України школярі вивчають лише в 11-му класі і досить швидко. З одного боку - прикро: ця частина історії цікавить школярів чи не найбільше за всі інші періоди – адже учасниками були і вони, і їхні родичі та знайомі.
З іншого боку, давати цим подіям якесь однозначне трактування, коли в країні постійно змінюється ставлення до них, трохи дивно.
Пропонуємо подивитися, як описують період Помаранчевої революції у 4 найпоширеніших підручниках з історії України за 11-й клас, та відповісти на запитання, які задають школярам для закріплення матеріалу.
Історія України. Гісем
Підручник називає вибори президента України у 2004 р. "переломними в історії України". І у викладі чітко простежується позиція – вибори були проведені з порушеннями з боку кандидата Віктора Януковича, прогресивні сили відгукнулися на заклик Віктора Ющенка та вийшли на Майдан із намірами захистити свій вибір.
Висновок підручника: Після 1994 р. основним змістом державного процесу стали поступове становлення та розвиток демократичних інституцій. Цей процес відбувався у досить запеклій політичній боротьбі. …
Кульмінацією боротьби стали події Помаранчевої революції. Проте її лідери не змогли скористатися потужною підтримкою народу для прискорення демократичного розвитку України.
Питання ж поставлене лише одне: Обговоріть у групах: чи була Помаранчева революція революцією?
Історія України. Власов
У цьому підручнику найновіший період історії України розглядається разом із міжнародними відносинами.
«2004 р. Україна привернула увагу всього світу. Інтрига розгорталася довкола президентських виборів».
Крім авторського викладу, школярам пропонується вивчити фрагменти документів безпосередніх учасників подій і подивитися карикатури того часу, перш ніж відповісти на наступні питання про перший тур виборів:
- За допомогою яких технологій відбувалося підроблення результатів виборів президента України у 2004 р.?
- Які особливості суспільно-політичного життя в Україні створювали можливості застосування таких маніпуляцій?
- Про що свідчить той факт, що голоси виборців розділилися майже навпіл?
- Чому в Україні в ті роки були сильними проросійські настрої серед частини населення? Як це пов'язано із політичним курсом багатовекторності?
Друга частина питань після другого туру:
- Чому Помаранчева революція стала свідченням формування громадянського суспільства в Україні? Чому його поява ознаменувало подолання тоталітарної спадщини у суспільній свідомості?
- Чому саме громадянське суспільство є запорукою демократичного розвитку та дотримання прав та свобод громадян, поваги до законів?
- Як характеризує В. Ющенко те, що він очолив протести громадян? Чи на такі дії були здатні політичні діячі радянської епохи? Чому?
Історія України. Струкевич
Згідно з підручником, "Помаранчева революція — акти масової громадянської непокори, які виявили силу українського громадянського суспільства, його здатність убезпечити національні інтереси та загальнолюдські цінності від зловживань олігархату, корумпованого чиновництва. Організовано та проведено прихильниками В. Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах, 22 листопада – 27 грудня 2004 р.»
Запитання, на які пропонується відповісти школярам після вивчення розділу:
- Визначте характер факторів, що зумовили Помаранчеву революцію.
- Розкрийте зміст віхових подій Помаранчевої революції.
- Назвіть фактори, які завадили реакційним силам вдатися до кривавого сценарію придушення революції.
- Поясніть причини проведення та сутність реформи у 2004 р.
- Подумайте, чи достатньо лише прийняття Основного Закону, щоб змінити життя суспільства на краще.
- Чому сучасне українське громадянське суспільство здатне на революцію, проте не здатне контролювати владу та олігархів після революції?
- Охарактеризуйте ваше (і вашого молодіжного оточення) ставлення до виборів. Подумайте, чи активна позиція молоді може вплинути на майбутнє нашої країни.
Історія України. Сорочинська
Тут, як і в першому із вищезгаданих підручників, одразу дають оцінку подіям: «Вибори президента України у 2004 р., як і передбачалося, стали переломними в історії України». Втім, питання повторюються. Щодо періоду Помаранчевої революції дітям також пропонують обговорити у групах, чи були ці події революцією.