З 24 лютого до Чорногорії прибуло понад 50 тисяч українців. Балканська країна зі скелястими горами, середньовічними селами та численними пляжами на узбережжі Адріатичного моря для одних українців стала тимчасовою домівкою, інші перевели дух – і поїхали далі.
На яку допомогу можуть розраховувати біженці, які вирішили залишитися в країні, куди можна звернутися за допомогою і що в Чорногорії зі школами, дитсадками та роботою? Про це розповіла виконавчий директор благодійного центру « Пристанище » Світлана Шмельова.
Безкоштовне житло отримати неможливо
- Світлано, як у Чорногорії допомагають українським біженцям та що робить для них «Пристанище»?
– У Чорногорії не існувало державної допомоги для біженців. Країна дає статус тимчасового захисту, але жодного житла та підтримуючих матеріальних речей не було. Тому ми з'явилися як приватна ініціатива. Зняли кілька будинків: було очевидно, що до Чорногорії приїдуть біженці, а жити їм нема де. Спочатку до нас приїжджали люди, і нічого, крім автомобіля, у них не було: з машин вони виходили в халатах.
Сьогодні «Пристанище» – благодійний центр. Зараз у нас є 3 будинки, в яких одночасно мешкають 30 сімей.
– Скільки часу можна жити?
- Пів місяця. За цей час ми допомагаємо людям знайти роботу, постійне житло, влаштувати дітей до шкіл та дитячих садків, видаємо дитячі стипендії, допомагаємо продуктами та надаємо точкову матеріальну підтримку.
– За два тижні ви допомагаєте знайти квартири, кімнати?
- Так, або передаємо людину до Європи. Бувають ситуації, коли людям із певними захворюваннями краще перебувати в ЄС. У цьому випадку допомагаємо нашим підопічним переміститися до Європи. Слідкуємо, щоб вони не просто приїхали до центру біженців, а передаємо цих людей волонтерам із рук у руки. Вони їх вестимуть далі.
- А зараз Чорногорія вже допомагає біженцям із житлом та продуктами?
– Нещодавно тут з'явився «Червоний Хрест», який періодично допомагає біженцям продуктовими наборами. Щодо житла, ЄС виділив кошти, і в Чорногорії воно нібито з'явилося. Але на практиці ми мали 4 сім'ї, які намагалися його отримати. Минув місяць – і нічого не вийшло. Поки що ми не розуміємо, як це працює.
За попереднім досвідом можу сказати, що запропонованим раніше безкоштовним житлом з наших підопічних не змогла скористатися жодна людина: воно перебувало у лісі. Сім'ї з дітьми хотіли знайти роботу, там вони не могли жити. Крім того, до цього центру не можна було потрапити із свійськими тваринами. Важко пояснити чиновникам, що біженець відрізняється від туриста. Турист на якийсь час може залишити свого вихованця, а біженець не може: кожна така тваринка - це член сім'ї.
Більше того, в такі будинки селили по 4 особи в одну кімнату, хоч центр стояв порожній. Наприклад, в одну кімнату поселили сім'ю із 3 осіб, а потім до них підселили ще одного незнайомця. Тобто там були незручні умови навіть для біженців.
Протягом місяця ми допомагали людям облаштуватись, і ось зараз з'явилася нова пропозиція житла. Кажуть, що це якісь готелі, проте упродовж місяця житла не одержала жодна родина. Незрозуміло, де біженці мають чекати на свою чергу.
- По суті, біженцям нема куди подітися, люди можуть розраховувати тільки на благодійні організації на зразок вашої?
- Так. У нас зараз зупинилося 550 людей. 1500 – на дистанційній допомозі. Це люди, яким теж потрібне житло.
І, як виявилось, ми єдиний благодійний центр у Чорногорії, який допомагає біженцям.
- Як же люди мешкають в інших містах?
- Ми дистанційно допомагаємо тим, хто вирішив зупинитись не в нашому місті: там у нас є волонтери.
«Допомагаємо стипендіями в дитячі садки та школи»
– Як місцеві жителі реагують на українців?
– Чорногорці дуже чуйні: вони знають, що таке війна, для них це слово не пустий звук. Ми зустрічаємо місцевих, котрі діляться житлом за оплату комуналки, нічого на цьому не заробляючи. Але навіть у таких випадках житло буває не облаштованим – часом навіть плити з холодильником немає. Тоді ми шукаємо якісь речі – багато хто відгукується.
– Роботу в країні знайти можна?
– Наш досвід показує, що тут багато сезонних робіт. Влітку - одні, взимку - інші. Важче людям творчих спеціальностей. У нас уже зібралося співтовариство – близько 100 осіб акторів, музикантів, художників. Навіть з'явилися програми, і ми проводимо івенти, де виступають біженці. Тут немає для них майданчиків, немає сцен. Є тільки ресторани та шинки, тому ми зробили простір для них. Із цими професіями важко.
- Чи реально влаштуватися без знання мови?
- Так, але у нас також є експрес-курси чорногорської – вже за тиждень люди починають говорити. Вона проста для українців.
– А ціни? Скільки, наприклад, коштує оренда?
- Чорногорія дуже відрізняється за цінами. Біля узбережжя житло дорожче, але й там вартість оренди відрізняється. У Будві високі ціни, де ми знаходимося. Тут можна знайти однокімнатну квартиру за 400-500 євро – і це хороша ціна. А десь на півночі можна зняти приміщення і за 100 євро. Стандартів немає, все залежить від місця.
- У школи і дитсадки наших дітей беруть? Вони безкоштовні?
- На жаль, ні. Від 50 до 400 євро щомісячна плата.
Сади тут не гарантовані державою, тому ми відкрили дитячу програму, завдяки якій допомагаємо людям із оплатою приватних садків та шкіл. Ми даємо стипендії у приватні садки. До державних шкіл мають приймати дітей, але вони переповнені.
У різних містах по-різному, поки родина не оформилася, школа може прийняти дітей, але за фактом дітей не беруть. У таких випадках ми допомагаємо людям із приватними школами. Також тут є школи з українською мовою, але вони теж платні.
- Які ціни на продукти у магазинах?
- Порівняно з Європою у Чорногорії все дешевше. Тут фрукти ростуть прямо на вулицях, тож вижити – можна. І, звісно, є риба: море поряд.
Ціни на продукти:
- Хліб – 0,6 євро (24 грн);
- Масло – від 2,4 євро (96 грн) за 200 г;
- Курятина – близько 4 євро (160 грн) за кг;
- Свинина – 3,5 євро (140 грн) за кг;
- Яловичина – від 6 євро (240 грн) за кг;
- Макарони – від 0,5 євро (20 грн) за 0,5 кг;
- Мюслі – від 3 євро (120 грн);
- Гречка – 6 євро (240 грн) за 800 г;
- Рис – 2 євро (80 грн) за кг.
- Персики – 1,5 євро (60 грн) за кг;
- Виноград – від 1,6 євро (65 грн) за кг;
- Кавуни – 0,3 євро (12 грн) за кг;
- Картопля - 0,5 євро (20 грн);
- Помідори – 0,7 євро (28 грн);
- Огірки – 0,5 євро (20 грн);
- Морква – 0,8 євро (32 грн);
- Капуста – 0,3 євро (12 грн).
Маріупольцям не відкривають рахунки
- Знаю, у вашому центрі живуть не лише українці, а й росіяни, і білоруси, які тікали від мобілізації та репресій. Нормально вживаються між собою?
- Так. На щастя, ми не мали конфліктів. Наш проєкт взагалі розпочався з пари з Харкова – Діани та Саші. Діана – громадянка України, Саша – громадянин Росії. Ми спочатку думали відкривати окремо будинок для українців та будинок для росіян, але вони приїхали парою, то все так і пішло. І, на щастя, все добре складається.
- А що кажуть ваші підопічні? Подобається їм у Чорногорії чи хочуть їхати далі?
- По-різному. Деколи зустрічаються люди, особливо літні, які взагалі ніколи не виїжджали за кордон. Їм настільки складно адаптуватися на новому місці, що вони повертаються назад до України, бо хочуть повернутись до колишнього життя. Таких випадків мало, відсотка два, але вони бувають.
Частина людей, яким тут важко утриматися, їдуть до Європи. Але багато біженців залишаються. І я дивуюсь, як швидко люди стають на ноги. Шукають та влаштовуються на роботу. Бажають самостійності, щоб не жити при центрах. І – справді починають нове життя.
- Що дає статус тимчасового захисту, окрім дозволу перебувати на території Чорногорії?
- Право на роботу, безкоштовну державну медичну допомогу, можливість працевлаштовуватися, відправляти дітей до школи та відкривати рахунки. По суті, люди отримують такі ж права, як і місцеві жителі.
– І до якого терміну це актуально?
– До березня 2023 року. Але, вважаю, статус тимчасового захисту продовжуватимуть доти, доки не скінчиться війна.
– А з якими проблемами стикається ваш благодійний центр?
- У нас є підопічні з Маріуполя, тож чомусь їм, як і росіянам, не відкривають рахунки. Незважаючи на держдопомогу, бувають такого роду складнощі.
- Може, вони заїхали з Росії?
– Ні, ця родина перетинала кордон України. Але навіть якби вони приїхали з території РФ... Людей могли насильно вивезти до Росії, тримаючи у заручниках, у чому злочин? Відмову відкрити рахунок тут не пояснюють.
Фонд Pristanište надає тимчасове житло в Чорногорії для біженців, забезпечує їх SIM-картами та наборами продуктів на перший час, надає психологічну допомогу, консультує з питань ВНЗ у Чорногорії, допомагає з пошуком постійного житла та працевлаштуванням, забезпечує дітям доступ до освіти.
ВАЖЛИВО
Міністерство внутрішніх справ Чорногорії погодило процедури, які дають змогу проживати в країні безкоштовно. Згідно з програмою тимчасового захисту українцям безкоштовно проживати в Чорногорії можна буде до 10 березня 2023 року.
Посольство України в Чорногорії повідомило, що біженці зможуть жити в готелях Sato у місті Сутоморі (140 місць) та Onogost у Нікшичі (90 місць). Українців не лише розмістять у номерах, а й запропонують триразове харчування.
Хто може претендувати на безкоштовне житло?
- Особи, які не мають грошових заощаджень.
- Ті, хто не володіє нерухомістю в Чорногорії та вартісним рухомим майном.
- Не працевлаштовані.
- Ті, хто є підприємцем.
- Особи без щомісячних доходів.
Тим, хто підпадає під ці критерії, можна звернутися до посольства для подання заяви та співбесіди на адресу: 81000, Montenegro, Podgorica, Serdara Jola Piletica br. 15. Телефон: +382-20-320-400