Відключення електроенергії перевели свічки з романтичного атрибуту у необхідно-побутовий, і тепер ми навіть у повній темряві можемо легко знайти, де лежать «освітлювальні прилади» цієї осені. Але будучи предметом, безумовно, корисним, вони можуть викликати і погіршення самопочуття.
Парафінові
Найдешевші та швидко згоряючі свічки з найбільш «підмоченою» репутацією через те, що в процесі горіння вони виділяють шкідливі хімічні сполуки. А сам парафін – продукт нафтопереробки, тому для виготовлення свічок його тією чи іншою мірою очищають та додають ароматизатори. І в дешевих варіантах розмарин або лаванда зовсім не з натуральних ефірних олій, а лише їхній хімічний замінник.
Суперечок навколо парафіну багато, єдиної думки про шкоду свічок із нього немає. Натомість, з одного боку, є звинувачення у провокуванні раку, з іншого - висновки про незначні концентрації хімічних речовин, непорівнянні за шкідливістю із загазованою міською вулицею. Так чи інакше, до продуктів горіння найбільш чутливі люди з респіраторними хворобами та захворюваннями легень. І потрібно враховувати, що використання ними парафінових свічок може спричинити напад астми або загострення проблем з дихальними шляхами. Не рекомендуються вони і алергікам, оскільки можуть викликати нежить, стиснення у грудях, висип.
Але й здоровим краще поберегтися: щоб знизити кількість сажі, що викидається у повітря, використовувати парафінові свічки потрібно у приміщеннях, що добре провітрюються, подалі від протягів і вентиляції, перед запалюванням обрізати гніт і стежити, щоб у розтопленій калюжці навколо нього не було жодного сміття.
Виробники поки що не можуть зовсім відмовитися від використання парафіну, оскільки він незамінний при виготовленні свічок будь-якої різної химерної форми.
Стеаринові
Основа цих свічок виготовляється з тваринних жирів, і оскільки жир добре вбирає запахи, стеаринові свічки часто «ароматизують». Горять вони набагато довше і яскравіше за парафінові, практично не плавляться, не коптять, не викидають у повітря жодної «хімії», краще зберігають форму.
У чистому вигляді при виробництві свічок стеарин не використовується, як правило, це гібрид парафіну з часткою 4% і пальмової олії – 96%.
Такі свічки не загрожують здоров'ю людини, єдиний момент: і без добавок вони мають власний концентрований запах, тому не рекомендується використовувати їх у маленьких приміщеннях, щоб не спровокувати напад головного болю.
З натурального воску
Це продукція з пальмового, соєвого, бджолиного, абрикосового воску – органічної та безпечної сировини. У чому особливості?
З бджолиного воску: натурпродукт у чистому вигляді. Горять довго і яскраво, виділяючи приємний медовий аромат і виділяючи ефірні сполуки, що благотворно впливають на нервову та дихальну системи. Крім того, при згорянні у повітря потрапляють частинки прополісу, очищаючи його від бактерій. А пари бджолиного воску зменшують симптоми застуди, заспокоюють кашель.
При цьому такі свічки протипоказані людям, які мають алергію на продукти бджільництва та на квітковий пилок. У них це може спричинити нежить, утруднене дихання, сухість у роті, почервоніння очей.
З пальмового воску: мають нижчу температуру плавлення, ніж бджолиного воску, легко ароматизуються ефірними маслами. Горять практично без запаху, відрізняються "морозним візерунком" на поверхні після застигання, не деформуються і не течуть при горінні, а "працюють" набагато довше, ніж парафінові.
У приміщенні можна використовувати без обмежень, оскільки не виділяють нічого шкідливого. Єдиний мінус – дуже тендітні.
З соєвого воску: горять удвічі довше за парафінові і абсолютно не коптять, не іскрять, не мають неприємного запаху і не збільшують концентрацію вуглекислого газу в приміщенні. Є ідеальною основою для ефірних олій. Соєвий віск безпечний для шкіри, свічки можуть використовуватись дітьми, вагітними, алергіками.
Гелеві
Складаються із спеціального гелю, у складі якого гліцерин, желатин і танін. Горить довше, ніж стеаринова, не коптить, але містить декоративний наповнювач, у складі якого є пластмаса. Вона, у свою чергу, при горінні виділяє токсичні речовини, тому людям із хронічними захворюваннями дихальних шляхів такі свічки не рекомендуються.
Крім того, гелеві свічки вважаються особливо пожежонебезпечними, оскільки легко спалахують.
Ароматичні
Ними можуть бути свічки на будь-якій основі – парафіновій, стеариновій, з будь-якого натурального воску. Приємний запах - це, звичайно, добре, але якщо йдеться про щоденне застосування свічок, зловживати ними не варто.
Наприклад, у компанії з парафіном ефірні олії тільки посилюють його шкідливий вплив на організм, полегшуючи летким органічним речовинам - бензолу й толуолу - потрапляння у дихальні шляхи та на шкіру. Вони ж, у свою чергу, небезпечні ендокринними порушеннями, зниженням працездатності та навіть «обтяженням» стресу.
Будь-які ароматичні свічки не рекомендовані пацієнтам з алергією та астмою, у яких дихальні шляхи чутливі до хімічного подразнення. І якщо при запаленні свічки починається нежить чи чхання, краще від неї відмовитись.
Крім того, запахи часто є тригером головного болю, тож аромасвічки легко можуть викликати мігрень. І якщо це відбувається навіть з натуральними ефірними оліями, то вам підходять тільки свічки без запаху. У будь-якому випадку потрібно вивчати склад ароматичних ароматів, в якому, наприклад, може зустрітися діетилфталат - токсичний закріплювач аромату, що робить його стійким. А це загрожує нудотою, запамороченням, порушенням дихального ритму і знов-таки алергічними реакціями.
Будь в курсі
Правила безпеки: подалі від дітей, котів та протягів
Якими б свічками ми не користувалися, яке «смислове навантаження» вони б не несли, безпека – понад усе. За статистикою ДСНС, щороку в Україні виникало 300-400 пожеж, винуватцями яких були свічки, точніше, порушення правил їх використання. І йдеться про мирні часи, коли свічка ще не була одним із основних «освітлювальних приладів».
Тому дотримуємося таких простих правил поведінки зі свічками:
- Запалена свічка повинна знаходитися на безпечній відстані від легкозаймистих речей: штор, одягу, книг, паперів, килимів, постільних речей.
- Не закріплюйте свічку за допомогою воску на дерев'яних столах, підвіконнях, дощечках. Найнадійніший варіант як підставка - невисокий металевий свічник, що впевнено стоїть.
- Не залишати запалену свічку у зоні доступу дітей та домашніх тварин. Щодо дітей це стосується й незапалених свічок – надто велика спокуса спробувати самому.
- Не чіпати, не рухати і тим більше не ходити з вогнем по квартирі. Ані за рушником до шафи, ані в комірчину за мукою – нікуди. Свічка має стояти нерухомо.
- Уникати протягів та повітряних потоків. Якщо полум'я надто високе або постійно мерехтить, свічку потрібно загасити, дати охолонути, обрізати гніт і, перш ніж запалити, перевірити, чи немає потоку повітря.
- Не залишати свічку на ніч і просто без нагляду, залишаючи приміщення, переконатися, що вона остаточно згасла, а гніт не тліє.
- Не спалювати свічку вщент, залишати недогарок заввишки 2-3 сантиметри.
До речі
Обрізати гніт і не дути на полум'я
Як і будь-яке джерело світла, свічки мають власні нюанси у використанні та догляді за ними. «Львівська свічкова мануфактура» радить:
- перед тим як запалити, обріжте гніт до довжини 0,5 см, оскільки довгі ґноти можуть стати причиною нерівномірного горіння або мимовільного займання;
- якщо гніт коптить або обвуглювається, потрібно загасити свічку, дати їй охолонути, підрізати гніт і тільки тоді запалювати знову;
- тривалість роботи свічки – не більше 4 годин, час охолодження перед повторним запалюванням – не менше двох годин;
- якщо свічок кілька, відстань між ними має бути не меншою за 10 сантиметрів;
- щоб загасити свічку, не потрібно на неї дмухати чи бризкати водою - накрийте кришечкою, щоб перекрити надходження кисню. Це допоможе уникнути неприємного запаху, диму та кіптяви;
- нову свічку краще не гасити, доки повністю не розплавиться верхній шар воску. Справа нешвидка, але якщо цього не зробити, у свічці утворюється «кратер», а потім і цілий тунель, в який опускається гніт. Запалити вдруге буде нелегко, і свічка горітиме погано;
- скляну або керамічну форму для свічки легко очистити кількома способами:
- помістити на кілька годин у морозилку, потім зчистити залишки воску та протерти паперовим рушником, змоченим у теплій воді;
- занурити форму на кілька хвилин у миску з окропом, залишки зняти серветкою;
- просто помити гарячою мильною водою, попередньо знявши патьоки воску ложкою. Цей спосіб підходить, наприклад, для соєвого воску, який має низьку температуру плавлення.