Атаку дронів на Севастопольську бухту називають унікальною операцією, яка показала, що безпілотники можуть стати серйозною бойовою силою на морі, яка не поступається, а в чомусь і виграє перед бойовими кораблями. Чи це так і яку роль у морських баталіях можуть грати дрони, ми поговорили з експертом Центру оборонних стратегій, капітаном 1-го рангу запасу Андрієм Риженком.
Ефект залежить від кількості заряду
- Андрію Олексійовичу, наскільки серйозно дрони можуть пошкодити військові кораблі?
- Дрон виконує ті ж функції, що й основна морська зброя, яка застосовується з надводного корабля. Різниця в тому, що дрон сам «прибуває» в потрібну точку і пристрій його приведення в дію набагато компактніший, ніж корабель, з якого запускають торпеди.
Система керування безпілотником розміщується в приладі, який може бути розміром з мобільний телефон. Електричні двигуни на акумуляторах дозволяють накопичувати багато енергії, вони економічні, безшумні, можуть працювати довгий час.
Дрон виконує ті ж функції, що і основна морська зброя, яка застосовується з надводного корабля
Власне, ефект залежить від кількості заряду. Щоб пошкодити підводну частину сучасних кораблів, потрібно 40 – 50 кілограмів вибухівки. Корабель не буде зруйнований, але отримає пошкодження, які виведуть його з ладу. А ось підводний човен, що торпедується таким дроном, навіть може затонути.
Щоб знищити бойовий корабель, потрібно 200 – 300 кілограмів вибухівки. На дронах, які спрацювали в Севастополі, її було набагато менше, можливо, 50 кілограм.
Дальність поразки цілі дроном становить 200 - 300 морських миль (морська миля дорівнює 1852 м. - Ред.). Географічні умови північно-західної частини Чорного моря дають змогу необмежено використовувати безпілотники різного типу.
- Звідки простіше запускати дрони? Росіяни говорили про Очаків, узбережжя Одеси та про «прикриття гуманітарним коридором» - нібито один апарат випущено з борту зерновоза.
- Ми точно поки що не знаємо, яка країна здійснила цю атаку. Але росіяни самі собі суперечать. Якщо вони казали, що це операція наших військових сил, то мали на увазі Очаків. Тоді який сенс везти звідти техніку до Одеси? Щоб бути поміченими в дорозі та ризикувати потрапити під обстріл?
Тим більш безглуздо говорити про те, що хтось помістив дрони на суховантажне судно. У цьому просто немає жодного сенсу, бо такі дії були б помічені та втрачено оперативність. До "зернового коридору" зараз прикута надто велика увага, щоб його можна було використати не за призначенням.
І, безумовно, дрони простіше запускати з берега, аніж використовувати для цього кораблі. Якщо ми теоретично говоримо про Очаків, то там до Севастополя 150 миль – це не відстань.
І ось ще: майже ніхто не звернув увагу на слова Путіна про катер із «500 тоннами вибухівки». Це знову ж таки чиста маніпуляція. Той безпілотний катер, який бачили на знімку, може нести максимум 500 кілограм, але ніяк не 500 тонн.
Літальний чи морський – які переваги
- При атаці на Севастопольську бухту, крім надводних, використовувалися літальні безпілотні апарати. Які в морських умовах найефективніші?
- Свої плюси та мінуси є у кожного типу дронів. Літальний апарат несе менше вибухівки, тому що її потрібно піднімати в повітря. Зате він може швидко летіти, хоч при цьому є ризик виявлення сучасними засобами радіолокації.
Морський дрон має меншу швидкість, але може нести досить потужний заряд, отже, має велику вражаючу силу.
Наскільки мені відомо, саме повітряні дрони пошкодили тральщик "Іван Голубець
Радіус дії обох пристроїв приблизно однаковий, але літальним дроном легше керувати на відстані. Наскільки мені відомо, саме повітряні дрони пошкодили тральщик "Іван Голубець".
Комбінація літальних і морських дронів – це найвдаліше рішення. Якщо йдеться про знищення надводних кораблів, то тут я віддав би перевагу морським дронам. Їх засікти набагато складніше. Наскільки знаю, російський матрос виявив такий безпілотник випадково. У російських пабликах за це його звеличують і навіть дали медаль.
Коли йдеться про берегові цілі – морські склади, бази, то застосовуються літальні дрони.
- Чи правда, що дрони можуть суттєво вплинути на перебіг війни на морі? Припустимо, вона розгорнулася в якійсь умовній акваторії...
– Однозначно говорити не можна. Коли йдеться про планування бойової операції, необхідно враховувати низку факторів. Провести оцінку театру бойових дій, тобто ділянки моря, розглянути географію, врахувати погодні умови, глибини тощо. Оцінити сили противника та свої сили – які потрібні засоби, щоб завдати ворогові удару. Ще взяти до уваги параметри часу.
Безумовна цінність дронів у тому, що вони швидко приводяться у бойовий стан. Їм не потрібен екіпаж, необхідні лише розвіддані - де знаходиться ціль. І, як я казав, дрони економічні. Бойовому кораблю, щоб випустити торпеду, потрібно наблизитись до цілі на 10 – 20 кілометрів. А дрон запускається з берега, з більшої відстані. Він сам може коштувати дорожче за одну торпеду, але ми економимо, грубо кажучи, на цілому кораблі.
Безпілотники стали популярними завдяки сучасній навігації. Та, яка була в середині 80-х, не дозволила б їх використати. Нині ж точність наведення становить один метр.
Охороняти Зміїний
- Які ще завдання можуть вирішувати дрони на морі?
- Охоронні функції. Наприклад, острів Зміїний. Потрібно стежити, щоб на нього знову не висадився ворог, але ставити людей під загрозу ракетних ударів ми не можемо. А невеликий дрон-катер, в ідеалі ще й занурюваний на невелику глибину, може вести спостереження.
У перспективі така охорона може бути встановлена на об'єктах морської індустрії, наприклад, у видобутку нафти чи газу.
Але головне, що дрони – це ефективний засіб боротьби з підводними човнами. Нині вони становлять загрозу, а з протичовнових кораблів у нас лише «Гетьман Сагайдачний», котрий зараз не в строю.
Підводні човни досить добре захищені. А підводні дрони можуть вирішити завдання по їх знищенню.
– В Україні такі є?
– Розробки велися останні п'ять років. Ними займалися приватні компанії, які працювали із Міністерством оборони. Дрони проходили випробування. Але… у нас рішення ухвалюються централізовано. Хто має владу, той і наполягає на своєму.
Протичовновий корвет отримаємо після війни
- Що ви маєте на увазі?
– Наприклад, ми витратили дуже велику суму грошей на те, щоб Туреччина будувала для нас корвет «Гетьман Іван Мазепа». Це хороший протичовновий корабель, він може замінити «Гетьмана Сагайдачного», але він прийде в Україну лише після війни.
- Зовсім недавно, 2 жовтня, святкували спуск корвету на воду.
- Так, його спустили на воду і два роки ще добудовуватимуть. На корветі американська зброя, яка призначалася Туреччині – країні НАТО. А для України ще потрібно отримувати пакет дозволів, для цього теж потрібен час.
Дрон може коштувати дорожче однієї торпеди, але ми заощаджуємо на цілому кораблі
Тому ми й кажемо, що підводні та надводні безпілотники були б набагато ефективнішими, їх можна запускати з берега. Зараз єдиний наш козир – це протикорабельна система «Гарпун» та «Нептуни». Росіяни на них полюють, треба мати запасні варіанти.
Зараз багато країн займаються розробкою морських дронів. Особливо досягла успіху в цьому Туреччина.
- Чи маємо шанс отримати, образно кажучи, морські "Байрактари"?
– На це запитання відповісти не можу, я ним не займаюся. Морські безпілотники успішно виробляють також у США, Німеччині.
Що відбувається з базою у Балаклаві
- У Балаклавській бухті Севастополя біля бази підводних човнів було помічено будівельні крани. Чи можна говорити, що росіяни хочуть знову використовувати її, нарощуючи підводний арсенал?
- Підводні човни, під які за Союзу створювалася ця база, за габаритами були меншими, ніж сучасні. Нині вони більш округлі, значно ширші у боках. Така не зайде до каналу бази без ризику отримати пошкодження.
Була інформація, що у Балаклаві ремонтували причал, але також була інформація, що вхідний канал таки прочищають, встановлюють вентиляційні шахти. Можливо, там хочуть обладнати командний пункт, якийсь інший об'єкт для війни на морі.
- Як можна оцінити базу ЧФ РФ у Севастополі?
- Це потужна база і вигідна з усякого погляду. Севастопольська бухта ніколи не замерзає, як може замерзати море біля Очакова чи Одеси. Це глибоководна база. Підводні човни відразу занурюються і йдуть виконувати завдання. В Одесі таке неможливо, бо там мілко і довго треба йти на воді.
Бухта добре захищена від вітрів. Навколишні гори дозволяють розмістити радіолокаційні станції та системи ППО. У горах ЮБК побудовано штольні, в яких у Другу світову працювали заводи. Там величезні склади. Є величезні бункери, які витримають сильний ядерний вибух.
Бухта гарантує безпеку, усі види логістичного забезпечення. Зручнішої бухти, ніж у Севастополі, у Чорному морі немає.
Що таке війна на морі
- З часів Другої світової війни ми не пам'ятаємо класичних битв на морі. Зараз головна тактика – це вивести корабель у море, щоб запустити ракету з берега, чи не так?
- Парадигма морських баталій справді дуже змінилася. Раніше теорія великих морських битв полягала в тому, що одна ескадра виходила проти іншої, починалася стрілянина. Хто виграв – той переміг.
Нині підходи інші. Кораблів, які мають броню 40 сантиметрів, більше не будують. Товщина корпусу максимум 5 сантиметрів, але встановлена дуже сильна зброя. Якщо 50 років тому ракети були по 6 тонн, то зараз у середньому 400 кілограм, але вони набагато небезпечніші за своїх важких попередниць.
Перша мета російських бойових кораблів – це справді удари по берегових об'єктах, заподіяння збитків економіці. Друга – вони блокують наші порти від початку анексії Криму.
Третя – висадка десантів, бо для взяття території під контроль на ній має з'явитися людина.
Дрони – ефективний засіб боротьби також з підводними човнами
Море - це дуже важливо. Це ми бачимо у ситуації з вивезенням зерна. До початку відкритого вторгнення каравани ходили, і ніхто на них не звертав уваги. А коли в Україні розпочалася війна, світ запанікував та заговорив про голод.
Морська економіка грає величезну роль у житті будь-якої країни, її треба охороняти, а для цього потрібен флот.
– Ми просимо у партнерів різні види зброї, але не просимо допомогти військовими кораблями. Чому?
- Я гадаю, що якісь переговори ведуться, просто нам про це не говорять. Але є об'єктивні причини. Поки триває війна, Туреччина не пропустить через Босфор кораблі, навіть ті не віддасть, які побудувала для нас.
Теоретично катери вагою до 100 тонн можна доставляти повітрям, але зараз це теж нереально. На жаль, на морі ми програємо, бо ми не маємо надводних сил. Якби були ті ж ракетні катери, ми не допустили б, щоб росіяни блокували порти.
Це нам урок на майбутнє: Україні потрібен флот. Потрібно дивитися вперед, розвивати передові технології, раціонально витрачати кошти.
Випускник Чорноморського вищого військово-морського училища, яке закінчив із відзнакою. Проходив навчання у школі офіцерів надводного флоту Військово-морських сил США, на штабних та командних курсах Військово-морського коледжу. Має ступінь магістра воєнного управління.
Служив на борту п'ятьох різних бойових кораблів, у штабі ВМС України працював заступником начальника з євроатлантичної інтеграції, начальником управління оборонного планування та науки.
Чотири роки проходив службу офіцером штабного елемента партнерства в J-7 (управління бойової підготовки) Верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі.
Був керівником робочої групи міжнародних експертів з опрацювання Стратегії ВМС ЗС України 2035 року, був помічником міністра оборони України.
Має державну нагороду – орден Данила Галицького, 11 українських військових нагород та одну військову нагороду ВМС США – медаль The Commendation Medal.