Осіння депресія на тлі війни: як розпізнати і не залишити їй шансу

Що робити, коли на звичайні сезонні проблеми зі здоров'ям накладається зовнішній чинник? У нашому випадку – війна.

Марієнко Андрій/УНІАН

Лідер серед проблем ментального здоров'я українців

Психологи говорять про третю хвилю цієї недуги, яка нарівні з тривожними розладами лідирує серед проблем ментального здоров'я українців.

З першою хвилею депресії ми зіткнулися під час пандемії коронавірусу, друга прийшла з початком війни, а нинішня осінь збільшила кількість звернень за допомогою до психотерапевтів та психологів.

«Сприятливих» факторів для цього більш ніж достатньо: від фізіологічних реакцій на зменшення світлового дня та кількості сонця до тривалого стресу, який триває уже дев'ятий місяць. Від посилених обстрілів мирних міст і знищення інфраструктури до тривоги, що зросла в рази, про майбутню зиму.

Звичайно, не все те, що ми називаємо депресією, нею є. Депресивні настрої, які іноді виникають майже у всіх, на щастя, проходять самі собою. Депресія ж - це хвороба, діагностувати яку може тільки лікар-психіатр, і не може бути однієї причини, яка б викликала цю недугу.

Які симптоми депресії

У Міжнародній класифікації хвороб МКГ-11 вони визначені так:

Якщо хоча б п'ять із цих дев'яти симптомів спостерігаються протягом двох тижнів до двох місяців – це знак того, що потрібно звертатися до фахівця.

Депресія може маскуватися під простатит або цистит

Людину з депресивним розладом, як правило, «видно» оточуючим – важко не помітити того, хто хронічно перебуває в поганому настрої, плаче без видимих причин і насилу контактує із зовнішнім світом. Але депресія може бути і прихованою, непомітною іншим, виявлятися лише соматичними симптомами, з якими можна довго і безрезультатно бігати по лікарях у пошуках причини нездужання.

Психіатр Євген Скрипник у своєму професійному блозі радить звернути увагу на певні сигнали тривоги, які подає організм. І якщо вони виявлені, йти до психіатра для діагностики психічного стану.

Отже, що має насторожити:

Крім тілесних симптомів, прихована депресія може супроводжуватися і базовими проявами, серед яких:

Як зазначає лікар, пацієнти із прихованою депресією можуть довго обстежуватись і не знаходити причин для поганого самопочуття. А виправити ситуацію може консультація психіатра. Лікування таких станів, особливо його медикаментозну складову, визначає лише лікар.

Підозрюєш недобре – перевір себе сам

Легко сказати "сходи до психіатра", набагато важче зробити це. Українці, які мешкають на окупованих територіях, найчастіше позбавлені доступу навіть до елементарної медичної допомоги. Ті, хто сидять без світла та інтернету, не мають змоги отримати й онлайн-консультацію.

Але при цьому до допомоги психіатрів чи психологів не вдаються й ті, хто може піти в поліклініку або зателефонувати спеціалісту у месенджерах. Як повідомляє МОЗ, за результатами нещодавнього дослідження психологічного стану українців, проведеного компанією Gradus, майже половина опитаних вважають, що це потрібно лише психічно хворим людям. І лише 2% респондентів консультуються з психологом, психотерапевтом чи хоча б сімейним лікарем.

Проте протестувати себе на наявність депресії можна і самостійно, щоправда, справа ця не швидка. Психіатр та невролог Євген Скрипник рекомендує поетапну перевірку.

Отже, якщо протягом двох і більше тижнів ви перебуваєте в поганому настрої, вам нічого не хочеться і нічого не радує, звичайна робота стала «непідйомною», відчувається фізична слабкість та найрізноманітніші неприємні відчуття у різних частинах тіла без об'єктивних причин, приступаємо до першого і найпростішого етапу.

Це відпочинок та дотримання гігієни сну: лягаємо і встаємо в один і той же час, не «досипаємо» у вихідний, не спимо вдень, не фіксуємо час пробуджень уночі, за годину до сну не користуємося гаджетами, не дивимося телевізор, не читаємо. Плюс фізична активність, фізкультура, ходьба. Якщо не допомогло та симптоми не зникли, переходимо до другого етапу.

Це виключення соматичних патологій та деякі обмеження. Щоб переконатися, що причина поганого самопочуття криється не в хворобах, перевіряємо:

Паралельно суворо обмежуємо споживання стимуляторів роботи нервової системи – кави, чаю, енергетики. А разом із ними й алкоголю, який є депресантом.

Якщо і після всіх цих зусиль і перевірок ми залишилися у вихідній точці, подітися нікуди, настає третій етап – візит до психотерапевта чи психіатра.

До речі, для самодіагностики можна скористатися шкалою депресії Бека, онлайн-тест тут.

10 кроків до перемоги: від режиму власного енергозбереження до читання книг

Звичайно, при важких формах депресії повернути себе в ресурсний стан неможливо, і без допомоги фахівця не обійтися. Але за легкого ступеня, маючи достатньо внутрішніх сил та енергії, дуже важливо не дати їй «розцвісти». Особливо зараз, коли попереду листопад, складна зима, два місяці коротких світлових днів.

Кардіолог Ганна Солощенко у своєму медичному блозі рекомендує для цього 10 кроків

1. Не ставити нескінченне питання «коли це все закінчиться» - вимотує і забирає багато енергії.

- Потрібно дивитися на перемогу не як на високу гору з підніжжя, а як на східці нагору, - радить експерт. – Де на кожну сходинку легко встати, там можна відпочити та перевести подих. Для кожного сходинка може бути дуже особистою – щоденні справи, допомога армії, збереження здоров'я, вирішення негайних питань безпеки, збереження роботи та заробітку, пристосування до нових викликів.

2. Економити свою енергію і включати режим «енергозбереження», щойно розумієш, що сили закінчуються. Проаналізувати, що надає сил та енергії, а що – забирає, зберігати баланс так, щоб залишатися у плюсі.

3. Не забувати про спорт, прогулянки, здорову їжу та своєчасний сон.

4. Читати книги, які приносять задоволення. І навіть якщо зараз важко зосередитись, намагатися читати хоча б по 10 сторінок на день.

5. Керувати своєю тривогою, пам'ятаючи, що зупинити її набагато легше на початковому етапі. Знайти свій дієвий метод для цього, який може бути будь-яким: дихальні вправи, музика, ігри з дітьми та ін.

6. І не «душити» в собі агресію, яка зараз просто не може не накопичуватися і якій потрібно давати волю. Тут теж потрібно шукати свій спосіб – записатися на бокс, покричати у лісі, головне, щоб це нікому не заважало та нікого не злякало.

7. На противагу тривозі, страху та агресії концентруватися на позитивних емоціях, які у нас ніхто не може відібрати: подяка, близькість, турбота, любов, гордість, повага. Погодьтеся, що багато хто з них війна тільки посилила і підкреслила.

8. Виділити на читання новин дозований час, і половину його приділяти читанню позитивної інформації – про врятованих тварин, про людей, які розпочали нове життя, про волонтерів та допомогу. Не знайшли таких сьогодні – компенсуйте чимось приємним, радить лікар. Це можуть бути спогади, фотографії, розмови із близькими людьми.

9. Не відкладати на «після війни» обстеження та профілактичні огляди.

– Це зараз не менш важливий аспект допомоги, ніж допомога армії, – зазначає Ганна Солощенко. – Коли армія зробить свою справу, настане наша черга, і якщо ми захворіємо, це буде нечесно.

10. Не відмахуватися від «несерйозних» скарг на самопочуття, не списувати все на втому і не чекати, що саме минеться – по можливості звертатися до лікарів, коли щось непокоїть.

На тему

«Зміцнюємося» різнокольоровими шкарпетками та звуками природи

Способів надати собі сил і не дати осінньої депресії жодного шансу на успіх насправді безліч. Серед рекомендацій у переліку ресурсних активностей, зібраних психологічною студією «СЕНС», ми обрали найнезвичайніші.