Книга, яку президент Франції Еммануель Макрон подарував Папі Римському, привернула увагу істориків і бібліотекарів. Це унікальне прижиттєве видання німецького філософа Іммануїла Канта "Вічний мир" 1796 року, перше французькою мовою.
Однак на початку книги, фото якої виклали у твіттері Його Святості, легко можна роздивитися бібліотечний штемпель із написом польською – «Академічна читальня у Львові». Тобто цінна книга явно була свого часу вивезена або вкрадена звідси.
Збереглися книги Канта того ж року, але німецькою
Після Другої світової війни книги з Академічної читальні передали до Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка.
– Коли стало відомо про цей подарунок, ми були зобов'язані перевірити інформацію – тому що на книжці є друк академічного товариства, – розповідає «КП в Україні» директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь. – З'ясувалося, що у фондах університетської бібліотеки є прижиттєві видання Канта 1796 року німецькою мовою. А ось саме цього франкомовного видання у нас не зареєстровано. Однак очевидно, що воно зберігалося у бібліотеці академічного товариства. Ймовірно, з якоюсь приватною колекцією потрапило за кордон. Або хтось із емігрантів міг взяти книжку та виїхати зі Львова, тікаючи, наприклад, від переслідувань за часів Другої світової війни чи раніше.
Увага співробітників наукової бібліотеки львівського університету, за словами її директора, постійно прикута до тих раритетів, які з'являються на закордонних аукціонах.
– Львівські бібліотеки зазнали величезних втрат, – продовжує Василь Кметь. – Прижиттєві видання будь-якого класика дуже важливі, тим більше такої величини, такого мислителя, філософа, яким для світової філософії є Кант. І важливим є те, що це перше франкомовне видання його трактату про мир.
Вивезли до або під час Другої світової
Книга, подарована Папі Римському, вивезена зі Львова до або в роки Другої світової війни. Про це, за словами Василя Кметя, каже відсутність будь-яких інших позначок на титульному аркуші.
– З бібліографічного погляду, для Львова така книга була важливим придбанням, – продовжує історик. - Прикро, що вона не повернулася на місце. Як бібліографічний пам'ятник – це унікальна одиниця.
Академічна читальня виникла у Львові у 1867 році та була популярна до початку Другої світової як культурно-наукова організація, молодіжна громадська структура. Вона поєднувала львівських студентів. До її складу входили практично лише студенти польського університету імені Яна Казимира – сьогоднішнього Львівського національного університету імені Івана Франка. 1901 року Академічна читальня запрошувала на вечірку з танцями Михайла Грушевського з родиною.
- І вони мали свою бібліотеку, - продовжує Василь Кметь. – Але вони були дуже тісно пов'язані з середовищем львівського університету – все ж таки студенти. Взагалі з університетом було пов'язано дуже багато людей із вищого суспільства, зокрема професор, майбутній ректор львівського університету, Стажинський теж був одним із його членів.
Швидше у нас щось заберуть, ніж повернуть
Як зазначає Василь Кметь, сподіватися на повернення цінного екземпляра до Львова немає сенсу.
– Повернення книг – це велика проблема, – каже він. - У повоєнні роки Радянський Союз підписав чимало документів, які фактично закрили питання щодо реституції відчуженого під час війни майна. Знімаючи будь-які претензії до країн Варшавського договору та інших держав, Радянський Союз закрив цей шлях. Все насправді дуже складно та майже неможливо. У мене є досвід роботи в міждержавній комісії з реституції відчужених пам'яток, і у нас там не багато було результатів, більше курйозів. Найлегше було в України вимагати щось повернути – наше Міністерство культури швидше погоджувалося на розгляд якихось питань щодо повернення з нашого боку. А коли йшлося про повернення нам пам'яток, які, скажімо, вивезли зі Львова, особливих успіхів українська сторона не мала.
На замітку
Букініст Марина Лібанова: Ціна може стартувати від 10 тисяч євро
- Зрозуміло, що подібних рідкісних видань у наших букіністичних магазинах ви не знайдете. Вони туди не потраплять. Тільки на аукціон, де й визначається остаточна вартість раритету. Таких видань, напевно, були одиниці – уявляєте, як друкували книги у 1796 році? Хоча у Львові почали друкувати ще раніше, але більше – слов'янські книги, а не франкомовні.
Оцінка книжок залежить від кількості екземплярів. Важливо, чи прижиттєве видання – такі набагато дорожчі. І, звичайно, скільки збереглося екземплярів на цей час, як вона збереглася – у якому стані. Тому така книга, яку подарували Папі Римському, могла б коштувати від 10 000 євро.
Друк на книзі також додає вартості – можна простежити період, коли нею користувалися. Для старої книжки все має значення. Навіть якщо на полях є нотатки олівцем – це теж зовсім не здешевлює книгу. Здешевлює лише її стан.