У мережі вже кілька днів тільки й розмов про « брудну бомбу », якою Росія шантажує Україну. Наприкінці минулого тижня Сергій Шойгу заявив, нібито українці хочуть застосувати цю дивну зброю, у відповідь українська влада назвала заяву міністра оборони РФ брехнею та абсурдом.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також зазначив, що "росіяни часто звинувачують інших у тому, що планують самі". З думкою Дмитра Кулеби погоджується і президент Володимир Зеленський.
Але що таке ця «брудна бомба» насправді і якою вона може завдати шкоди? «КП» в Україні» поставила наївні питання трьом відомим експертам у галузі зброї, медицини та сільськогосподарської радіології.
Ще ніхто не використовував та не застосовував
Валерій РЯБИХ, директор з розвитку військового порталу Defence Express
- Звідки взявся термін "брудна бомба"?
- Термін «брудна бомба» виник з розуміння, що терористичні організації можуть отримати доступ до різних радіоактивних матеріалів і використовувати їх для досягнення своїх злочинних цілей.
Такий пристрій вважається різновидом зброї масового ураження, але на практиці не використовувався. Тобто поки що існують лише теоретичні розмови про те, що «брудна бомба» може бути створена та застосована.
- Чим відрізняється "брудна бомба" від, умовно кажучи, "чистої"?
- Класична ядерна бомба має п'ять вражаючих чинників. Це вибухова хвиля, світлове випромінювання, електромагнітне випромінювання, проникаюча радіація та радіоактивне зараження.
«Брудна бомба» - це контейнер із радіоактивними ізотопами та вибухівкою. Вибух виходить невеликою силою, але не він сам є метою. Головна мета – це радіоактивне зараження.
«Брудну бомбу» можна умовно порівняти з аварією на Чорнобильській АЕС. Досить згадати, як Україна це пережила і досі продовжує переживати наслідки. Тому все сказане Шойгу таке ж абсолютне марення, як наші наміри «підірвати Каховську ГЕС».
- Де терористи можуть видобути складові «брудної бомби»?
- Це відходи ядерних матеріалів, які використовуються в енергетиці, медицині, у ряді виробництв. Якщо є прогалини в обліку, вони можуть потрапити до злочинних рук. Цього побоюється весь світ, тому контролю над ядерними відходами приділяється така пильна увага.
В Україні як у будь-якій розвиненій країні є атомне виробництво енергії, є відходи. Але Україна ніколи не була помічена у порушенні ядерних режимів, на відміну від Росії, яка постійно порушує всі зобов'язання.
- Чим відрізняється «брудна бомба» від боєприпасів із збідненим ураном, які застосовували американська армія?
– Між цими пристроями немає нічого спільного. Збіднений уран у боєприпасі забезпечує високу бронепробивну дію. Немає мети поширення радіоактивного пилу.
- Чи можна направити радіоактивну хмару від «брудної бомби» на певну територію?
- Можна, якщо розрахувати напрямок вітру та врахувати інші кліматичні фактори.
Йодід калію? Ні в якому разі!
Анатолій ЧУМАК, директор Інституту клінічної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ
- У чому небезпека "брудної бомби" для людини?
- Передбачається, що у «брудній бомбі» може використовуватися збіднений уран-238. Він не такий активний, як уран-235, але зберігає шкідливий вплив, зокрема хімічну токсичність, що погано діє на нирки.
- Вчені американського центру з контролю та профілактики захворювань вважають, що небезпека раптового захворювання невелика. Це правда?
- Правда. Якщо людина не в епіцентрі вибуху, вона на собі нічого не відчує. Але можуть бути відкладені наслідки – лейкемія, інші онкозахворювання.
- Хто більше схильний до впливу радіації?
- Це залежить від організму, генетичної схильності до тих же онкозахворювань або генетичної опірності. Ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС отримували однакові дози опромінення, але реакція організму була різною.
Одну формулу всім вивести не можна. Проблеми можуть бути у людей із хронічними захворюваннями.
- Чи потрібно приймати йодид калію?
- Ні в якому разі! Він категорично протипоказаний. Йодід калію потрібен лише в тому випадку, якщо відбувається розпад із створенням радіоактивного йоду. А в теоретичній «брудній бомбі» такого йоду немає.
Йодід калію потрібно приймати лише тоді, коли про це повідомляє уповноважена служба. Для нас це ДСНС. І ніколи більше!
– Які можуть бути засоби особистого захисту – гумові плащі, респіратори?
- Найкращий засіб - це залишитися вдома, закрити вікна, законопатити щілини. Перечекати, доки пройде, розвіється хмара. І періодичне вологе прибирання квартири – це святе.
Яблуко можна буде помити та з'їсти
Валерій Кашпаров, директор НДІ сільськогосподарської радіології НУБіП України
- Як вибух "брудної бомби" вплине на екологію?
- Почнемо з того, що "брудна бомба" - це безглузда дурниця. Якщо у неї всередині якесь радіоактивне сміття, воно міститиме всі продукти поділу, включаючи гамма-випромінюючі радіонукліди цезій і стронцій. Якщо хтось вирішить зробити таку бомбу, то загине під час виготовлення. Її зберігати треба у величезному контейнері вагою кілограм.
І шкурка не буде варта вичинки. Тому що тим рівнем радіації, який буде небезпечний при виготовленні, забруднити до рівня, який за законом України забороняє проживання та діяльність, можна лише менше одного гектара території.
- А якщо використовувати не такі небезпечні випромінювачі?
– Припустимо, стронцій-90 – це бета-випромінювання, від нього легко захиститися. Ви можете створити високоактивне джерело. І такі джерела є. Це, наприклад, військові термонагрівачі, які використовувалися за часів Союзу.
Але й таке джерело теж забруднить дуже маленький шматочок території.
- Експерти говорять про начинку бомби із збідненого урану.
- Збіднений уран взагалі нічого не забруднить. Його вантажівками потрібно возити у конкретне місце, щоб чогось досягти. Уран не переходить у продукти харчування. Те саме з плутонієм. У нас обмеження тільки щодо цезію та стронцію.
- Тобто якщо біля яблуні пройде хмара від бомби зі збідненим ураном, яблуко можна буде помити і з'їсти? І чи вирощувати на цьому місці нові яблуні?
- Так. На яблуку буде просто пилюка. А у ґрунті стільки урану незбагаченого, що збільшити його вміст якоюсь бомбою ви не зможете. Будь-яка вибухівка буде небезпечнішою та страшнішою, ніж така бомба, бо вона осколками може вбити людей. А "брудна бомба" не вб'є.
У Семипалатинську за радянських часів кидали такі, умовно кажучи, "брудні бомби" та снаряди зі стронцію. Є шматочки, забруднені 10 на 20 метрів. Ну так що? Якщо людину облити, обсипати цими шматочками, але й тут вона помиється – і все. Більше небезпеки буде від кислоти (хімічно активні кислоти входять до складу радіоактивної начинки. - Ред.), ніж від радіонуклідів.
Сенс розмов про "брудну бомбу" лише один - психологічний. Люди бояться радіації, не знаючи реальних наслідків.
З історії питання
Першим ідею "брудної бомби" запропонував американський фізик Лео Сілард у 1952 році. Ідея Сіларда полягала в тому, щоб використовувати водневу бомбу з оболонкою кобальту-59. Під час вибуху кобальт стане нестійким ізотопом кобальтом-60, а це є потужним джерелом гамма-випромінювання з періодом напіврозпаду понад 5 років.
Одними з перших «дешевою атомною бомбою» зацікавилися у Радянському Союзі. З 1953 року проводилися випробування ракет із головками, які заправляли радіоактивною рідиною. Це була суміш відходів атомної промисловості та хімічно активних кислот. Спочатку випробування проводилися в районі Керчі, а потім були перенесені до Семипалатинська. Експерименти припинили 1958 року через низьку ефективність.