Багатьом журналістам доводилося писати про атаки ворон на людей, наше видання – не виняток. Але всі випадки припадали на травень – першу половину червня, коли птахи висиджують пташенят та захищають свої гнізда. Зараз глибока осінь, а наш кореспондент став об'єктом нападу пернатих. Інцидент відбувся у Києві на масиві Вітряні Гори.
Такі випадки можуть повторюватись, каже кандидат біологічних наук Андрій Бокотей. Орнітолог допоміг нам розібратися у версіях.
Як це було
- Вийшовши з дому, я звернула на вулицю, якою ходила сто тридцять три рази. Раптом… Перша думка, що майнула: мені на потилицю стрибнув їжак! Друга: більш ідіотського припущення бути не може. Третя: щось біля вуха шелестить.
Злякана, я потерла сверблячу потилицю і побачила, як на гілку молодого клена сідає ворона. Напевно, низько летіла пташка, за волосся зачепилася - вирішила я з полегшенням. Зробила кілька кроків, і – шарудіння крил на рівні вуха. Тепер ворон було дві, і обидві дивилися прямо на мене якось дуже осмислено. Викинувши із голови спогади про фільм Хічкока, я рішуче вішла далі, і… знову «їжак» вчепився в потилицю, причому було чітке відчуття поштовху.
Ворон було вже три, всі посідали на гілках на рівні моєї голови і невідривно на мене дивилися. Варто було відвернутися, як усі злетіли.
Довелося рятуватися втечею на іншу сторону вулиці. Літнє подружжя, яке спостерігало звідти за моїми маневрами, підтвердило, що ворони переслідували і атакували мене цілеспрямовано.
- Я вже палицю в них хотіла кидати, - сказала схвильована бабуся. – Там четверта підлітала…
Пустунки чи месники
– Ворони люблять гратися, – каже Андрій Бокотей. - Наприклад, взимку вони влаштовують собі каталки на похилих дахах будинків - злітають нагору і зісковзують по снігу на животиках або лапках. Ще дражнять котів - щипають за хвости по одній або парами. Тому не виключено, що вони можуть так реагувати і на людей.
У момент «нальоту» на відрізку вулиці я була одна, пустунки могли збагнути, що захистити мене нікому, і влаштували собі забаву, висуває першу версію орнітолог.
- Ворони мстиві і довго пам'ятають своїх кривдників. Не виключено, що ваш одяг нагадав їм людину, яка першою виявила агресію. Також не виключено, що десь поруч ворони щойно сховали їжу та побачили у перехожому свого конкурента.
Приводом для інциденту могла бути навіть моя руда зачіска.
- Прокинулася генетична пам'ять, ворони прийняли вас за лисицю, яка в дикій природі на них полює, - припускає біолог.
Тренуються захищати або постраждали від вибухів
Ще одна версія – мені довелося мати справу із воронами-підлітками, які готуються до переходу у доросле життя. За словами Андрія Бокотея, восени молодняк готується захищати весною свої гнізда, і я просто підвернулась до них «під крило» як тренажер.
- Ворони зазвичай ведуть осіле життя і рідко змінюють місце проживання. Але коли чисельність птахів на території збільшується, старі птахи виганяють молодих на освоєння нових земель. Не виключено, що ці ворони прилетіли із зони, де були вибухи і тому підвищено агресивні. Від вибухів у птахів сильно страждають барабанні перетинки. У дикій природі ворони полохливі, але у місті вони звикають до людей і можуть дозволяти собі різні виходки, – констатує Андрій Бокотей.
Як себе вести
Однозначно - не махати руками, сумками, не жбурляти каміння та палиці.
- Помахами ви не налякаєте, а ще більше роздратуєте ворон, а від кинутих предметів вони встигнуть відлетіти. Найкращий спосіб – це сховатися у парадному, у найближчому магазині чи справді перейти на інший бік вулиці. Ворони втратять до вас інтерес, – радить орнітолог.