В Україні запрацювала безкоштовна анонімна "Гаряча лінія" психологічної підтримки для чоловіків, організована Фондом народонаселення ООН. В умовах війни це особливо важливо, бо саме вони наразі знаходяться у зоні ризику.
Соціум забороняє ділитися своїми почуттями
Чому українці-чоловіки не мають культури звернення за психологічною допомогою (для розуміння, 90% представників «сильної статі» ніколи нею не користувалися) і чому жінки частіше вдаються до допомоги фахівців, ми дізналися у психолога Олександра Макухи.
– А чим взагалі чоловіки відрізняються від жінок? – ставить зустрічне запитання експерт. – Біологічно, окрім зовнішніх статевих ознак, майже нічим, повірте. Вчені ретельно шукали якісь біологічні відмінності, але поки що знайшли більше подібностей.
Генетики скажуть, що чоловіки у ДНК мають «зайву» Y-хромосому. Ендокринологи скажуть, що у чоловіків, на відміну від жінок, високий рівень гормону тестостерону. Ну і, мабуть, все! Але ці з погляду біологів «невеликі» відмінності все ж таки роблять чоловіків і жінок такими різними. Чоловіки в середньому фізично сильніші. У них у середньому краща орієнтація у просторі. Наприклад, визначення відстані до цілі. Але це зовсім не означає, що жінки гірше, наприклад, стріляють. Просто чоловіки біологічно до цього трохи краще пристосовані.
- Але ж можна ще додати те, що чоловіки менш чуттєві?
– Є відмінності й у емоційній сфері. Вважають, що біологічно жінки більше орієнтовані на почуття і емпатію. Мовляв, виховання дитини потребує тонкого налаштування на почуття іншого. Але це не означає, що чоловіки не спроможні відчувати. Дослідники вимірювали фізіологічні та мімічні реакції на різні емоційні стимули. Відмінностей між чоловіками та жінками не знайшли. Чоловіки так само, як і жінки, відчувають страх, злість, смуток. Але усталений стереотип вимагає від чоловіка не показувати почуття – це «слабкість». Адже чоловік має бути «сильним». Вважай – «байдужим»!
- Може, чоловіків якось не так виховують?
- Так, чоловіків з дитинства привчають частіше висловлювати агресію та пригнічувати інші негативні емоції. А жінок, навпаки, вчать пригнічувати злість і виражати смуток та страх. Жінка «має бути чутливою», навіть якщо їй цього зовсім не хочеться. Зрештою соціум не просто «забороняє відчувати» чоловікові. Йому «забороняється» також ділитися своїми почуттями. А механізм проживання, подолання сильних негативних почуттів – страху, гніву, смутку – залишається тим самим і для чоловіків, і для жінок. Почуття потрібно виражати та проживати. Крапка! Іншого способу немає.
Тобто потрібно ділитися своїми почуттями, говорити про них, висловлювати їх. Плакати, коли хочеться плакати. Кричати, коли хочеться кричати від болю. Тільки це дає змогу подолати негативні почуття, а не накопичувати їх у собі як міну уповільненої дії. Жінці це соціум дозволяє. А чоловікові – ні. Як наслідок - більшість чоловіків гірше, ніж жінки, володіють навичками вираження та проживання почуттів. Соціальні стереотипи не дозволяють «виявляти слабкість», демонструвати свої сильні емоційні переживання. Тому чоловікам зазвичай складніше знайти підтримку серед близьких.
Психологія перестає бути жіночою справою
– Наразі у країні триває війна - чи вплине вона на проблему?
- У цій ситуації можливість звернутися за допомогою до фахівця на анонімній "Гарячій лінії" психологічної підтримки для чоловіків фонду UNFPA – це чудово! Сьогодні у країні війна. Війна – багато горя, багато страху, багато гніву. Але всі війни колись закінчуються, віримо, що ця закінчиться нашою перемогою. Воїни повернуться додому, але війна не піде з них одразу. Світ вже стикався з цією проблемою, після війни у В'єтнамі в США було розроблено велику програму реабілітації ветеранів до мирного життя. Щось подібне робити доведеться і нам в Україні. І ця "Гаряча лінія" – лише маленький відрізок великої роботи, яка має бути.
- Що має змусити чоловіків, незважаючи на стереотипи, таки звернутися за психологічною допомогою?
- Виходячи з мого досвіду роботи з клієнтами-чоловіками, мотивація у них теж часто саме «чоловіча». Це турбота про своїх близьких: "Що мені зробити, щоб налагодити стосунки? Щоб моя сім'я була щасливою?»
Плюс поступове зростання психологічної грамотності. Психологія перестає бути екзотикою та «жіночою справою». Сподіватимемося, що грамотна турбота про себе, про своїх близьких, про сім'ю буде для чоловіків достатнім мотивом, щоб звертатися за допомогою до фахівців.
Будь в курсі
Як організовано роботу "Гарячої лінії"
Дзвонити можна з будь-якими проблемами, що викликають стрес: у особистих стосунках і на роботі, якщо не справляєшся з тривогою, панічними атаками і переживаннями, якщо самотньо через розлуку з близькими, якщо не вдається впоратися з тією чи іншою залежністю, страх за життя рідних людей, труднощі в управлінні гнівом, втрата сім'ї і ще безліч викликів, з якими доводиться стикатися чоловікам наразі і які змушують їх переживати та нервувати.
Лінія психологічної підтримки працює цілодобово, анонімно та безкоштовно, допомогу надають кваліфіковані психологи з великим досвідом роботи.
Організатори відзначають такі основні моменти проведення консультацій:
- Телефонуйте не тільки з проблемами та за порадою, але і, якщо потрібно, просто виговоритись.
- Записуватись заздалегідь або домовлятися про час не потрібно – звертайтеся у будь-який зручний для вас час.
- Добре, якщо поряд з вами не буде нікого, хто б міг почути розмову.
- Лінія психологічної підтримки – виключно телефонна, тут немає ані текстових повідомлень, ані месенджерів, ані відеозв'язку. Тому після консультації вас ніхто не впізнає на вулиці.
- Розмова може тривати стільки, скільки потрібно, але не більше години, оскільки це максимально можливий час для ефективної розмови.
- Жодні персональні дані у вигляді імені, номера телефону або причини дзвінка не зберігаються – дотримується сувора конфіденційність.
- Телефонувати потрібно на короткий номер 2345, для абонентів "Київстар" – 067-752-23-45. Детальніше на сайті
Просто факти
90% українців ніколи не зверталися до психолога
Якщо подивитися на статистику «інтенсивності», з якою чоловіки звертаються за психологічною допомогою, та наслідками незвертань, видно безодню. За результатами опитування, проведеного Фондом народонаселення ООН в Україні UNFPA перед запуском "Гарячої лінії" психологічної підтримки чоловіків, з'ясувалося, що 90% українців ніколи не зверталися за подібною допомогою. При цьому, як зазначає програмний менеджер UNFPA Олеся Компанієць, майже кожен третій перебуває у стані серйозного дистресу, тобто не здатний адаптуватися до стресових ситуацій та їхніх наслідків.
За даними Міжнародної асоціації міграції, яка відкрила 2021 року в Україні "Гарячу лінію" психологічної підтримки, за підсумками минулого року на частку дзвінків від чоловіків припадало лише 18%. І ті, хто дзвонив, зізнавалися психологам, що їм дуже соромно звертатися за допомогою, тому що це «не заведено». Хоча спроби впоратися самотужки найчастіше призводять до «виходу» у вигляді алкоголю, наркотиків, ігроманії, агресії, ризикованої поведінки і навіть самогубства.
І тут своя невтішна статистика: згідно з інформацією Європейського бюро ВООЗ, у європейському регіоні чоловіки втричі частіше зводять рахунки із життям, ніж жінки. В Україні цей розрив ще більший – у середньому вп'ятеро. Візьмемо 2021 рік, який виглядає практично благополучним порівняно з 2022-м: за офіційними даними Держстату, тоді було зареєстровано 5914 самогубств, хоча реальні цифри можуть бути вищими. З них 13% було скоєно жінками, а 87% – чоловіками. Серед людей похилого віку це 25% і 75% відповідно.