Останнім часом все частіше з'являються повідомлення про те, що силовики "штормлять" волонтерів, підозрюючи їх у розкраданні гуманітарної допомоги. Щоразу на їхній захист встають тисячі людей, громадських діячів, закликаючи до справедливості. Варто зазначити, що за фактом більшість подібних справ до суду не доходить – перевірки доводять непричетність волонтерів до злочинів, що приписуються, і справедливість тріумфує.
Але, як відомо, кожна медаль має дві сторони – є в Україні й ті, хто роками залишаються безкарними попри відкриті провадження та конкретні свідчення свідків, які кажуть про це публічно.
Один із таких "антигероїв" – волонтер та ветеран Михайло Майман, відомий також як Михайло Помогайбо.
Останнім часом він уже не раз ставав героєм скандальних публікацій, його неодноразово затримували правоохоронні органи, а найсвіжіше судове засідання про побиття жінки має розглядатися 25 жовтня у Голосіївському суді Києва.
Попри це Майман продовжує перебувати на волі і намагається виставити себе жертвою, заявляючи, що його на замовлення колишнього адвоката викрали за наказом Рамзана Кадирова.
У списку свідків – спортсмени, адвокати, волонтери, журналісти і блогери та навіть колишня дружина Михайла, яка, до речі, і "подарувала" йому прізвище.
Одеський журналіст і блогер Стас Домбровський у своєму розслідуванні каже про Маймана так: "Я не чув від Михайла Маймана жодного слова правди. Які б я питання йому не ставив – все виявляється брехнею".
Президент федерації боксу Києва Кирило Шевченко знайомий із Майманом багато років, мало не з дитинства, і в розмові з журналістом також не зміг сказати нічого доброго про нього.
"Знайомий з дитинства, ми разом жили по сусідству. Не дружили, але були знайомі. Тісно мене з ним звів один із моїх друзів у 2014 році. Я людям довіряю, тож прийняв Михайла як свого – повірив у його історії про війну. Коли він виїхав із України, багато йому допомагав, надсилав гроші", – розповідає Шевченко.
За словами Шевченка, коли розпочалася війна, йому зателефонував Майман і палко доводив, що треба створювати батальйон - захищати Україну, але при цьому переконував, що саме він має стати комбатом.
"Я погодився і відповів, що, мовляв, не питання, я буду твоїм першим заступником, тим більше що 80% батальйону це були мої хлопці, боксери, які прийшли на захист Києва", – згадує Шевченко і додає, що сам Майман постійно повторював, що під час війни не можна красти.
Проте майже одразу ж слова Маймана розійшлися зі справами.
"До мене приїхали англійські добровольці служити у батальйоні, але, побачивши Михайла, наодріз відмовилися служити під його керівництвом. Закінчилося тим, що він вкрав у них прилад нічного бачення, який коштує 25 тисяч фунтів", – каже Шевченко.
Президент федерації боксу вважає, що Майман-Помогайбо є аферистом, який вміло втирається до людей у довіру. "Проблема чесних людей у тому, що вони думають, що люди навколо них такі ж чесні", – каже Шевченко, відповідаючи на запитання, чому Майман залишається досі безкарним.
Нове прізвище
Раніше Михайло Майман носив інше, українське, прізвище Помогайбо. Проте, одружившись із Сарою Майман, узяв собі її прізвище. Як стверджує сама Сара, без її дозволу.
"У Михайла завжди були проблеми із законом. Він, напевно, тому і взяв собі прізвище Сари. Сам він мені цього не говорив, але я думаю, що він використав це прізвище як певний захист від зовнішнього тиску. До євреїв в Україні все ж таки тепле ставлення. Можливо, він думав, що йому щось вибачатиметься за те, що єврей", – каже Іван Железняк, ексбоєць полку "Азов", котрий нині у батальйоні "Традиції та порядок".
Залізняк згадує, що до зміни прізвища Майман-Помогайбо вдавався до схожого трюку – казав, що він рідний племінник шанованого в Одесі вихідця з республіки Ічкерія.
- Моє прізвище він привласнив без дозволу. Я дізналася про це постфактум, - каже колишня дружина Маймана Сара. – Коли я спитала його, чому він мені нічого не сказав, то мені покрутили пальцем біля скроні і заявили, що "прізвище - це наше народне надбання".
Зручний інструмент
Відомий український адвокат, а нині доброволець Андрій Циганков колись представляв інтереси Михайла Маймана у судах, проте їхні дороги швидко розійшлися, і тепер вони ворогують.
- Я завжди казав Михайлові, що адвокат – не спільник. Якщо адвокат бачить, що клієнт починає залучати адвоката до злочинної діяльності, а в даному випадку ми говоримо про мародерство, то захисник поруч не буде. Тим більше що Михайло перейшов усі "червоні лінії" і почав погрожувати особисто мені та моїй родині силою зброї, – каже Циганков.
Циганков також каже, що є багато фактів, які доводять, що Майман – мародер.
- Є свідчення людей, які ходили з ним у воєнізовані походи, але вони були на “передку”, а Михайло – ні. Він рятував насамперед броньовик, а не людей. Люди для нього завжди були витратним матеріалом, – розповідає адвокат. .
Ще однією причиною ненависті з боку Маймана Циганков називає те, що "ветерана" позбавили можливості використовувати ДФТГ (Добровольчі формування територіальних громад) та гуманітарну допомогу для себе.
- На відміну від багатьох інших я зайнявся цим системно. Хочу довести та доведу, що він злочинець", – каже адвокат.
Циганков вважає, що безкарність Михайла Маймана може бути ознакою того, що "ветеран" є зручним інструментом для певних держструктур.
- Він дуже зручний інструмент для державних структур. Він готовий говорити те, про що його просять. Тобто те, що будь-яка людина при глузді посоромиться розповісти, Майман дає це як свідчення. І не турбується про наслідки, - додає він.
Іван Железняк взагалі вважає, що Михайло може бути позаштатним агентом спецслужб.
"Дивно, коли на людині стільки всього висить, а проблем із законом у неї не виникає", – резюмує ветеран.