Інцидент із журналісткою каналу «Київ» та приниженим нею «аматором порно», який гуляв столицею після 23.00, був тричі обговорений та обговорюється досі. Однак це не просто негарна історія. Це привід задуматися, що - хоч би якою була би "сувора і свята" комендантська година - у громадян є не тільки обов'язки коритися.
«КП в Україні» вирішила нагадати, які мають права патрулі і які – громадяни. Нашим консультантом став голова правління "Правозахисної ініціативи" Богдан Чумак.
Хто патрулює під час КГ
Режим комендантської години регулюється постановою Кабінету міністрів, прийнятою у липні 2020 року. У документі сказано, що патруль – це спільний наряд у складі поліцейських та військових ЗСУ. За потреби можуть залучатися співробітники Нацгвардії та прикордонної служби.
Враховуючи сьогодні підвищену небезпеку, до патрулів можуть входити представники ДФТО (добровільних формувань територіальних громад) та утворень на кшталт «Муніципальної варти», яка також є помічником поліції та має відповідні посвідчення.
– Представники ДФТО та інших цивільних формувань уповноважені затримувати порушників комендантської години, як і будь-яких інших порушників громадського порядку, – інформує Богдан Чумак. – Але доставляти до себе в штаб чи якесь інше місце не мають права. Вони повинні викликати на місце наряд поліції. І лише поліція може скласти протокол про порушення. Тож якщо цивільного порушника затримали військові, вони також зобов'язані викликати поліцію.
Чим загрожує порушення КГ
Безпосереднього покарання за порушення комендантської години у нашому законодавстві немає. Від слова зовсім. Внесений влітку до Верховної Ради законопроєкт №7553 досі опрацьовується у комітеті. Тому поліція, як правило, складає протокол за статтею 185 Кодексу України про адміністративні порушення – "Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена добровольчого формування з охорони громадського порядку". Це загрожує штрафом від 136 до 255 гривень чи громадськими роботами. Але!
У липні Судово-юридична газета зробила огляд судової практики і дійшла висновку, що суди не завжди погоджуються з думкою поліції та закривають провадження за ст. 185 КУАП.
– Якщо ви слухняні, можете пред'явити документи та переконливо пояснити причину свого пізнього перебування на вулиці - це не є «злісною непокорою», – резюмує правозахисник.
Але якщо громадянин веде себе агресивно, розмахує руками, відмовляється коритися, поліція має право застосувати до нього засоби стримування у вигляді наручників та відкрити кримінальну справу за ст. 342 КК України – опір представнику влади. А це від штрафу в 17 тисяч гривень до 2 років позбавлення волі.
На скільки можуть затримати
І це питання окремо не врегульоване. Тому в силі адміністративне затримання – на три години. Тобто якщо громадянина доставлять до поліцейської дільниці о 23.30 і нічого поганого не виявлять, то о 2.30 його мають відпустити. І він… знову порушить комендантську годину. Ось такий парадокс.
- В ідеалі мають здійснюватися заходи поліцейського піклування (ст. 41 Закону "Про Національну поліцію". – Ред.). Це коли людину доставляють за її місцем проживання. Але на практиці таке застосовується вкрай рідко. На мою думку, людину слід чемно попросити залишитися в дільниці до закінчення комендантської години. Але при цьому наголосити, що вона вільна і не перебуває під вартою.
Обшук та перевірка мобільного
Режим воєнного часу передбачає огляд речей, транспортного засобу, багажу та вантажів, службових приміщень та житла затриманого. Звернімо увагу – йдеться про огляд, а не обшук. Огляд передбачає, що порушник сам покаже поліції чи військовим вміст сумки, кишені, багажника.
Краще не відмовлятися, бо інакше громадянина можуть запідозрити у перевезенні зброї, вибухівки та застосувати силу. У разі опору та спроби втечі може бути навіть застосована зброя – ми живемо у воєнний час, коли у кожному порушнику комендантської години можна запідозрити члена диверсійно-розвідувальної групи.
З цих міркувань патруль може перевірити мобільний телефон - чи немає в ньому фотографій військових об'єктів і техніки.
- Але результати перевірки не можуть бути публічними, - наголошує Богдан Чумак. – Людину, якщо вона "чиста", не мають права фотографувати «напоказ» або розголошувати інформацію, що міститься в її гаджетах.
До речі, присутність порно в особистому телефоні не є злочином і навіть порушенням. «Жертва журналістки», наголошує правозахисник, має повне право подати до суду на компенсацію моральної шкоди за розголошення конфіденційної інформації.
Які ще є права
Насамперед право на особисту безпеку. Щоправда, про це має подбати сам порушник комендантської години. Його обов'язок – зупинитися на першу вимогу та підняти руки як знак того, що в них немає зброї.
– До людини, яка слухняно виконує вимоги патруля, не можна застосовувати фізичну силу, – каже Богдан Чумак. – А тим більше примушувати до дій, які принижують людську гідність – ставати навколішки, благати про пощаду, змушувати віджиматися «для гормонального розвантаження», як це зробив військовий на відео журналістки телеканалу «Київ».
Зараз за законом будь-яка людина, яку поліція зупинила на вулиці або затримала за порушення правил дорожнього руху, може фіксувати дії правоохоронців на відео. Але в умовах комендантської години правозахисник не радить використовувати це право, оскільки йдеться про воєнний час, наявність військових людей у патрулях, можливе близьке розташування стратегічних об'єктів.