З кожним місяцем до питання купівлі продуктів українцям доводиться підходити з дедалі більшою кмітливістю, адже ціни зростають як гриби після дощу. Більшість ніяк не може збагнути, що ж таке купити, щоб остаточно не підірвати сімейний бюджет, – поради купувати дешевші продукти вже давно не працюють.
- Я до нашої маленької крамнички біля будинку заходжу через день, і мені здається, що кожного разу бачу нові цінники, - розповідає подруга. – І ось учора з'ясувалося, що мені не здається. Прийшла до магазину раніше, ніж зазвичай, а продавець вся обклалася цінниками. Я хотіла купити пачку сметани та упаковку булочок, а вона попросила хвилин 15 почекати. Каже, що гадки не має, скільки це сьогодні коштує!
Не прості, а золоті
«Я не з простої сім'ї, а з багатої! Хто ще може дозволити собі на сніданок омлет із чотирьох яєць?" - так жартують користувачі у соцмережах, хоча взагалі тим, хто бачив в останні дні цінники на яйця, зовсім не до сміху. 60-70 грн за десяток – далеко не межа.
Адже яєчня – це найбюджетніший і при цьому ситний сніданок, який багатьох виручав у безгрошів'ї. Саме яйця у будь-якому вигляді радять їсти на сніданок уже не лише дієтологи, а й економісти, зважаючи на становище українців, які сильно збідніли. Схоже, тим, хто ледве зводить кінці з кінцями, доведеться шукати ще бюджетнішу заміну, хоча це вже навряд чи вийде.
Заради справедливості треба сказати, що яйця дорожчають по всій Європі. У Польщі вони вже продаються щонайменше по 9 злотих (близько 67 грн), хоча ще кілька тижнів тому їх можна було знайти по акції у півтора рази дешевше. Причому по 9 злотих можна купити яйця лише вранці: їх швидко розбирають, і залишаються яйця по 14 злотих (близько 105 грн).
В Естонії буквально минулого тижня мінімальна ціна на яйця зросла із 1,29 до 1,49 євро (55 грн). Тут та сама історія – або приходь уранці, або купуй пізніше, але вже по 2,50 євро (97,50 грн).
Але європейські ціни українців не заспокоюють – зарплати ж у нас на відміну від їхніх менші! А от продукти часто продаються дорожче, ніж у західних сусідів.
- Як правило, восени яйця завжди дорожчають, бо домашні кури починають менше нестися, - пояснив у розмові з «КП в Україні» президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. – А наразі ще й собівартість виробництва злетіла. На птахофабриках дуже дорогий газ. До того ж на корм почали використовувати новий урожай зерна, який також дуже дорогий через високі ціни на добрива та дизпаливо.
Холоди несуть зростання цін
Походи до супермаркету лише додають українцям стресу. У розряд делікатесів впевнено крокують не лише яйця, але й сири та фрукти, хліб і макарони, м'ясо й риба, та навіть ковбаса й сосиски. За даними порталу Мінфін, у жовтні середні ціни на сардельки з сиром підскочили із 189,56 грн до 198,40 грн за кіло. А, наприклад, молочні сардельки "Ятрань" подорожчали з вересневих 108,50 до 111,23 грн за кілограм.
В умовах воєнного літа та осені сезонний фактор відійшов на другий план: овочі порівняно із зимою не лише не подешевшали, але й зросли у ціні на чверть. Проте наближаються холоди, і тут сезонний чинник готується зіграти свою негативну роль повною мірою. Справа в тому, що до колишніх причин – розриву логістичних ланцюжків, цін на паливо, девальвації національної валюти – додається ще один істотний чинник: зростання цін на газ для промислових підприємств.
– Комунальні тарифи заморозили лише для населення, а от для промисловості ціни на газ зростуть із 45 до 60 гривень за куб, – каже економіст Андрій Мартинюк. – Було б наївно вважати, що це не вплине на вартість товарів у роздріб. Дорожчати буде все, у тому числі і продукти.
За словами експерта, насамперед зростуть ціни на хліб, макаронні та кондитерські вироби, молочку. До нового року всі ці продукти подорожчають щонайменше на 20%.
У свою чергу у НБУ прогнозують не лише подорожчання, але й дефіцит. Зокрема, як зазначається у щомісячному макроекономічному огляді Нацбанку, очікується зниження пропозиції цибулі та сезонних фруктів через дощову погоду, дефіцит тепличної продукції через холоди та дефіцит низки овочів через брак овочесховищ.
При цьому у регуляторі прогнозують, що врожай гречки та картоплі буде достатнім для забезпечення внутрішніх потреб.
З гречкою та картоплею поки що все гаразд
Як ми вже писали раніше, гречаної крупи в Україні цієї зими буде надміру. Урожай гречки вперше за 10 років у півтора рази перевищує обсяги внутрішнього споживання. Це дозволить задовольнити увесь попит, сформувати певний запас і трохи приборкати ціни.
Незважаючи на війну, все більш-менш сприятливо складається і на картопляному ринку. Експерт Світового банку з розвитку плодоовочівництва Оксана Руженкова вважає, що загалом ситуація з картоплею в Україні хороша – голоду не буде.
За словами експерта, в умовах війни сегмент картоплярства змінився, оскільки спрацював фактор самозабезпечення як відповідь на загрозу продовольчій безпеці.
- У той час як традиційні промислові підприємства скоротили виробничі площі майже на 30% через низькі ціни на продукт у сезоні 2021/22, заміновані поля, подорожчання МТР (пестициди, добрива, солярка), ризики з реалізацією картоплі на переробку, проблеми з експортом тощо, у сектор зайшло чимало новачків, – зазначає Руженкова. – Ті, хто вирощував картоплю на 1-3 гектарах, садовили її на 10, ті, хто працював на 10-12, доросли до 48-50 гектарів. І таких виробничих площ більше, ніж тих, що скоротилися. Крім того, зросло картоплярство у нетрадиційних для цього регіонах – у Хмельницькій, Вінницькій, Полтавській областях. Люди зрозуміли, що у разі чергової «навали орди» в умовах відрізаності від інших областей їм доведеться самим подбати про себе, ЗСУ та переселенців.
Говорити про якість урожаю складно, оскільки картопля недоотримала і пестицидів, і добрив, продовжує Руженкова. Спочатку була затяжна холодна весна, потім - посуха, наприкінці – сильні дощі. Загалом картина по регіонах нерівна, до того ж втрати під час зберігання будуть і у промислових виробників, і у новачків, і в домогосподарствах.
Але, впевнена експерт, цього року Україна перезимує без продовольчої кризи.