Прогноз аграріїв: рекордний врожай картоплі і зниження ціни на гречку

Як восени-взимку зміниться вартість продуктів харчування.

2022 рік особливий для українських аграріїв - через війну були зменшені посівні площі, на багатьох територіях посівна кампанія пройшла із запізненням. Не дуже вдалою була і погода - випала дуже велика кількість опадів. Чи не призвело це до неврожаю та що тепер буде з цінами на продукти? 

Картопляні рекорди

Здавалося б, маємо купу негативних факторів, але навіть в таких складних умовах українська земля здатна на аграрні рекорди. Наприклад, в Чернігівській області картоплі посадили на 4,4% менше. Але урожайність здивувала: минулого року вона становила 20-25 ц/га, а цього - аж 35-50 ц/га!

Так що з голоду не помремо. А от з іншими овочами склалось не так вже й добре.

- З овочами ситуація є достатньо паскудною, окрім картоплі. Картоплю посадили всі, кому цього року було не ліньки. А от з овочами, особливо з цибулею, є дуже великі проблеми. Чому? Тому що основні місця, де вирощувалися цибуля, морква, буряк, – це Херсонщина і південь Запорізької області, - каже член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. - Це ті області, які на сьогоднішній момент знаходяться під окупацією Російської Федерації. Тому, коли ви зараз уважно глянете на цінники, то побачите, що овочі наразі практично в два рази дорожчі, чим рік тому.

Хоча в середньому продовольчий кошик виріс.

- Зараз овочі є найбільшою проблемою українського споживчого ринку, і це, безперечно, заміщується імпортом. Тобто дефіциту в Україні немає, але ми з вами зараз їмо турецькі помідори. Буряка і моркви поки вистачає з центральних областей, - каже Олег Пендзин. - Але питання в тому, що загальний обсяг запасів буде меншим. І ми значно швидше змушені переходити на імпорт. А це суттєво змінить динаміку цін протягом року. Ми і так з вами дуже залежні десь з лютого від імпортних овочів, тому, думаю, цієї зими залежність почнеться ще раніше.

Проблема імпорту не в тому, що його важко привезти чи нема де взяти, – ні. Але він прив’язаний до курсу долара.

- Імпортер закладає валютний ризик в ціну товару. Сьогодні ми з вами купуємо продукти, які привезли за курсом 1 долар/50 гривень, - додає наш співрозмовник.  -  Також треба враховувати, що ціни на продовольство у світі значно вищі, ніж в Україні. 

Проблеми із зерносховищами

По зерновим і олійним культурам статистика така: зібрали приблизно 60-65 мільйонів тонн. Для порівняння - минулого сезону було 108 мільйонів тонн.

- Зібрали в два рази менше, але в принципі урожайність непогана. Обійшлося без значних кліматичних ризиків. Зниження цьогорічного урожаю напряму вплине на зниження валютної виручки для країни. Загалом те, що ми вирощуємо, самі не споживаємо, а, зазвичай, експортуємо, - говорить дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Павло Мартишев. - Зменшення валютної виручки негативне для гривні - вона буде слабшати. Тому можлива монетарна інфляція по іншим продуктам харчування. Тобто все-таки непрямий вплив є.

Грубо кажучи, Україна менше отримує зерна - менше його вивозить, гривня слабшає, ціни в супермаркетах ростуть, розганяється інфляція.

Є і певна затримка у збиранні таких пізніх культур, як кукурудза і соняшник.

- Очевидно, що збирання кукурудзи може затягнутися через дощі. І, можливо, значна частина кукурудзи буде зимувати в полі. Нічого страшного, якщо прийде м’яка зима, - каже Павло Мартишев. - Якщо багато снігу, ця кукурудза може поламатись. Якщо великі морози - може замерзнути. Тому аграрії намагатимуться зібрати кукурудзу до зими.

Але слід розуміти, що є проблема зі зерносховищами. 10-15 мільйонів тонн кукурудзи нікуди не помістяться. Зараз розробляється система так званих рукавів, коли на полях роблять тимчасові сховища для зерна. Вони дійсно працюють, але не покриють ці потреби на 10-15 мільйонів тонн.

- Мається на увазі фуражна кукурудза – вона вирощується для корму тваринам. Ціна залежить від світової, а не від того, яким буде урожай в Україні, - відмічає Мартишев. - Для нас, як споживачів, важливо, щоб м’ясо було недорогим, а його для цього треба багато виробляти в Україні. Щоб його багато вироблялося, потрібні нормальні ціни на корми. А ціни на корми залежать від світових цін на зерно, які визначаються не в Україні.

Тобто, в принципі, яким саме буде урожай на кукурудзу в Україні, важливо для валютної виручки і для самих аграріїв, щоб вони отримали більше грошей і змогли далі продовжувати свою діяльність.

- Щодо посівної, то ми очікуємо скорочення площі під озимими культурами відсотків на 30. І, мабуть, фермери компенсують це пізніми культурами: розширять площі під ярою пшеницею і ячменем, що нетипово, - розмірковує наш співрозмовник. - Також очікується, що можуть зрости площі під сою і горох. Бо це бобові культури, які не потребують великої кількості добрив. І вони, навпаки, збагачують грунт поживними речовинами. 

Може з’явитись тенденція скорочення посівів під кукурудзу, бо вона потребує багато добрива. А його у нас зараз дефіцит.

Карусель навколо гречки

Також, скоріш за все, фермери не залишатимуть велику кількість площ під паром, тобто незасіяними. Бо їм важлива кожна копійка. Можлива і тенденція, що більше будуть засівати олійними культурами. Це більша рентабельність при меншій тоннажності перевезення. Соняшник зазвичай переробляється в межах країни. Соя може вивозитись через західні кордони.

- Загальний тренд зараз полягає у вирощуванні менш затратних культур. І прикладом може стати гречка. Ми очікували весною її дефіцит, але це така культура, яку можна сіяти досить пізно. То чому б не вирощувати гречку, якщо вона споживається в межах країни і її не треба нікуди везти? І фермери досіяли гречку, тому зараз ми отримали непоганий урожай, який перевищує внутрішнє споживання. Це приклад того, як фермери реагують на зміни ринку саме по гречці. Загалом будуть відходити від кукурудзи, яка потребує добрив, - додав експерт.   

На його думку, вартість м'яса, молока, овочів через інфляцію може зрости на 20-25%. На хлібобулочні вироби, макарони, можливо, на 10-15%. Також варто брати до уваги, що ми зараз переходимо на зимовий період, коли виробництво продуктів автоматично стає дорожчим через активне застосування ще й енергоносіїв. Також, за різними прогнозами, вже в грудні 1 долар може становити 46-47 гривен.

Але є продукт, який, скоріш за все, знизиться в ціні.

- Гречки засіяно з розрахунку населення до повномасштабного вторгнення. Але значна його частина виїхала, то ринок споживання став менший, дефіциту немає. І сьогодні з появою нових партій врожаю ми бачимо зниження ціни. По Києву, наприклад, була ціна 90-95 грн, а зараз стала близько 70 грн. Є регіони, де ще дешевше. Нещодавно спілкувався з колегами з Волинської області, в них уже по 60 грн, - каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. – На жаль, погодні умови сьогодні пригальмовують збір врожаю, і, відповідно, немає ще різкого зниження ціни. Але думаю, що в кінці жовтня – листопаді ми побачимо гречку в магазинах по 50-60 грн за кілограм.

Ціни на гречку впадуть, але не варто створювати на цьому ажіотаж. Наступного сезону це може викликати і зворотну реакцію. Якщо аграрії побачать на неї низький попит, то можуть не реалізувати те, що виростили, і у підсумку відмовляться від неї у такій кількості. В результаті знову буде дефіцит, і ціна гречки знову підскочить.

Є ДУМКА

Хвилюватись нема чого

- Україна вирощує значно більше зернових культур, ніж того потребує внутрішній ринок. Цього року очікуємо отримати 52 млн тонн зернових культур, що на 31% менше в порівнянні з середнім показником за останні 3 роки. Однак отриманого врожаю вистачить повністю для задоволення внутрішніх потреб українців. Річний фонд споживання зернових культур в Україні становить 18 млн тонн, а цьогорічний врожай України значно перевищує ці показники, - каже аналітик Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.

Щодо овочевих культур, то тут частка виробництва в господарствах населення становить 80-90% в залежності від виду. Тому більша частина українців самостійно забезпечує себе необхідними овочами.

- Цього року, на жаль, є проблема з промисловим виробництвом овочів. Значна частка вирощувалася в Херсонській та Запорізькій областях, які зараз тимчасово окуповані. І хоча фермери на контрольованих Україною територіях збільшили насадження основних овочевих культур, повністю компенсувати відсутність поставок від цих двох південних областей не вдалося. Фінальних даних по обсягах виробництва овочів за 2022 рік ще немає, однак зростання цін на основні види овочів підтверджують зменшення пропозиції. Виключення становить хіба що картопля, основні обсяги якої вирощують в центральних та північних областях і пропозиція якої не зменшилася, - додала Світлана Литвин.