Подарували сусідам
Анастасія Зелена із села Черепашинці за 50 км від Вінниці цього року вперше садила город. Каже, городні справи – зовсім не її стихія, але часи зараз такі, що краще мати щось своє.
Копаючи восени моркву, Настя журилася - не вродила. Доводилося буквально шукати у чорноземі.
– Бачу – сусідка вийшла на свій город, я їй і поскаржилася на неврожай – у мене взагалі практично нічого нормально не вродило, – розповідає «КП в Україні» Анастасія Зелена. – Я в селі живу нещодавно. А вона: «А ну йди сюди, покажу, що в мене». Заходжу - а в неї в землі сидить величезний буряк з відро розміром!
Овоч буквально вискочив із землі – напевно, сам хотів похвалитися розмірами. Але корінням щосили тримався за землю.
- Тягли його, як ріпку, всі разом - так міцно сидів, - усміхається Анастасія.
Настя попросила у сусідки дозволу сфотографувати рекордні буряки, щоб виставити в соцмережах, але бабуся Катя – так звати хазяйку буряків – вирішила її подарувати.
– Та забирай, каже, навіщо вона мені потрібна, – продовжує наша співрозмовниця. - У неї і морква велика вродила.
Сусіди почали допитувати бабусю Катю, що за сорт і де вона брала насіння, якоїсь фірми. Щоправда, сорт наша співрозмовниця вже забула, але каже – на упаковці було написано, що буряк виросте вагою не більше, ніж півкіло. Взяла звичайнісіньке насіння в магазині, яке перше попалося. Але місцеві селяни сорти взяли на замітку.
Ділянка десятиліттями не оброблялася
До речі, бабуся Катя – городник-аматор, ніякий не професіонал. Десятиліттями ділянка з будинком у селі Черепашинці стояла у запустінні – родина жила у місті. А цього літа вирішили її обробляти.
- Там роками нічого не росло і не оброблялося, грядки нічим не удобрювали, жодної секретної методики вирощування у бабусі Каті немає, - запевняє Анастасія. – На результат вплинуло її любов та наш родючий чорнозем. Ми живемо біля лісу, може, ще й це дало своє.
Бабуся Катя і справді виявила неабияку любов і турботу до буряків - від попелиці листя вона не просто обприскувала, а ретельно перемивала кожен листочок! Ось овоч і віддячив її своїм розміром. Уродила у неї не тільки буряк – капуста також дивує розмірами.
- Людина всю душу вклала, ось земля так і сказала «дякую», - посміхається Анастасія. – У них і капуста хороша – міцна, теж велика.
А, можливо, бабуся віддала буряк-велетень тому, що сама їсти побоялася. Свекор Насті теж поглядав на нього з підозрою: Це що ж за мутант?! Я його неїстиму!». Поки жінка не почистила його і не порізала соломкою на заготівлю для борщу.
- Спробував, хмикнув – солодкий, як яблуко! – каже Анастасія. - Усередині червоний, без порожнеч. У мене навіть діти із задоволенням його замість фруктів їли. І борщ із нього ми вже варили. Решта піде в морозилку – цього одного буряка мені вистачить на всю зиму, більше купувати не буду. Цілий таз на 15 літрів вийшов!
Чоловік Анастасії, який зараз на війні, нарікав – ех, чого ж ти його покришила, треба було до Книги рекордів подавати заявку.
Щоправда, протримався рекорд навіть усередині села недовго – ще одна сусідка, зібравши врожай за пару днів, похвалилася своїм трофеєм: у неї виріс червоний буряк вагою аж сім кіло, а морква – по півтора! Причому у неї буряк-гігант не один - є менші овочі, але теж немаленькі, по п'ять кіло.