Чого чекати від коронавірусу цієї осені, чому так активно хворіють діти, для чого нам бустер і чому настав час згадати про маски та дистанцію – про це «КП в Україні» поговорила з доктором медичних наук, професором, завідувачкою кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету Тетяною Чумаченко.
Еволюція вірусу продовжуватиметься
- Тетяно Олександрівно, чим викликана така мінливість «Омікрона», який вражає то молодих, то літніх, «плодить» нові підваріанти і змінює симптоматику?
- Віруси є паразитами, тобто можуть жити лише у живій клітці. SARS-CoV-2 пристосувався до життя у клітині людини. І щоб зберегти свій біологічний вид, він, звичайно, змінюватиметься в залежності від того, наскільки людина буде сприйнятлива до інфекції. І йдеться не про окремий індивід, а про популяцію.
- Тобто зміни штамів, що відбуваються, – це безперервний процес пристосування?
- Так, пригадаємо, що на початку пандемії все населення земної кулі було сприйнятливим до цього вірусу. І еволюція йшла у напрямі відбору більш агресивних і вірулентних штамів, що спричинило збільшення частки важких форм хвороби і летальних випадків. Але потім досить швидко були розроблені вакцини, люди почали щепитися, якась частина перехворіла – почав формуватись колективний імунітет. Хоча варто відзначити, що цей процес йшов нерівномірно: швидше в країнах багатших, які могли закупити вакцину і захистити населення, і дуже повільно в бідних країнах, де щепилося по 1-2% жителів.
- Ця нерівномірність і стала причиною того, що людство не змогло «приборкати» вірус?
- Забезпечити такий рівень імунного прошарку, який запобіг би або обмежив циркуляцію вірусу, було неможливо і внаслідок того, що було мало вакцин, якщо дивитися в масштабах світу. І тому, що прищеплювалося лише доросле населення – дітей почали вакцинувати пізніше. Тому були створені всі умови, щоб збудник SARS-CoV-2 пристосовувався та змінювався – це дозволяло йому ховатись від імунітету, швидше поширюватись.
І це демонструє «Омікрон», який передається набагато швидше, ніж історичний уханьський штам, і може уникати імунітету – це дозволяє йому зберегти свій біологічний вигляд, краще існувати та пристосовуватися до взаємодії зі своїм господарем – людиною.
- І де "межа можливостей" вірусу - хто знає?
- Еволюція продовжуватиметься, і характер мутацій залежатиме від того, наскільки імунне населення. А агресія вірусу піде на спад, тільки коли буде імунна більшість людей.
Другий бустер стимулює імунітет
- Після смертоносної "Дельти" "Омікрон" був сприйнятий як легкий вірус, який не спричиняє великої кількості тяжких випадків хвороби та смертей. Чи небезпечне таке легковажне ставлення до цього штаму?
- Те, що люди почали хворіти легше – це неправильне трактування, і не можна до цього штаму ставитися так несерйозно. Найлегше хворіють пацієнти з імунітетом, вакциновані. Розроблені вакцини не захищають від інфікування, вони захищають від тяжкого перебігу, госпіталізації, смерті. І коли занедужує людина з поствакцинальним імунітетом, вона вже захищена, і створюється ілюзія, що «Омікрон» – це щось «легке».
"Омікрон" передається набагато швидше, ніж історичний уханьський штам, і може уникати імунітету
З іншого боку, частка легких форм зростатиме за рахунок того, що зараження відбувається при невеликій дозі збудника. Коли був уханський вірус, він повинен був глибше проникнути і в більшій дозі, тому хвороба протікала важче.
При цьому з'явилися публікації про дослідження, які підтверджують, що при розвитку пневмонії, незалежно від тяжкості перебігу ковіда, реєструються і порушення легеневої тканини та фібрози навіть через рік після хвороби. І «Омікрон» також може до цього призвести. А це вже питання якості життя, про яке не можна забувати.
– Процес формування колективного імунітету дуже сповільнився через війну. Чи є у нас шанс надолужити втрачене?
- Відсоток охоплення щепленням у нас і перед війною був дуже маленьким та недостатнім для обмеження циркуляції вірусу. Під час війни вакцинація тривала, але темпи її ще більше впали. Зараз ми на початку нової хвилі ковіда, і до зустрічі з вірусом потрібно підготуватися.
Як тільки відбувається деокупація, з'являється можливість зробити щеплення, і нею потрібно скористатися
Звичайно, ми не говоримо про окуповані території, але як тільки відбувається деокупація, з'являється можливість зробити щеплення, і нею потрібно скористатися. Хоча після моральних трав та стресів, отриманих людьми, ніхто не думає про ковід.
Вакцина в країні є, бустери дозволені, і більша частина населення має можливість щепитися. Тим більше, що минув час після двох доз, і штучний імунітет знижується.
- Другий бустер, дозволений усім, - справа зовсім добровільна і необов'язкова. У чому його зміст?
- Друга бустерна доза в будь-якому випадку стимулює імунітет будь-якої людини. Але обов'язково її потрібно отримати тим, у кого імунітет виробляється не так добре, як у молодих і здорових, у кого у разі зараження можуть розвинутися важкі ускладнення і є ризик загинути. Це пацієнти з імунодефіцитами, ендокринними порушеннями, хворобами серцево-судинної системи.
Люди думають, як не померти від ракети, а не від інфекції
- Чого нам чекати від нової хвилі ковіда?
- Захворюваність буде нерівномірною по територіях: насамперед підйом очікується у більш благополучних регіонах, де люди вільно їздять у громадському транспорті та ходять у торгові центри. Де школярі навчаються офлайн, особливо з урахуванням того, що ми маємо мізерний відсоток щеплених дітей, і, контактуючи один з одним, вони можуть легко інфікуватися самі і заражати бабусь-дідусів та батьків.
Навіть якщо людина потрапила під машину, ми все одно це реєструємо, а потім вже вивчається, пов'язано це з вакциною чи ні.
Це стосується насамперед західних регіонів Дніпропетровської області, де зараз дуже багато переселенців із дітьми. Захворюваність зростає і в Харківській області, просто темпи та масштаби інші. Тож загалом, хай і нерівномірно, підйом буде скрізь.
Потрібно врахувати і те, що діагноз ставиться на основі лабораторного підтвердження, а можливостей для діагностики через війну поменшало – зруйновані лікарні, лабораторії, евакуювалися співробітники. Пацієнти часто можуть звернутися до лікаря лише онлайн – і це теж хвороби без лабораторного підтвердження, а отже, не потрапили до статистики. Тому фактична захворюваність буде дуже відрізнятися від зареєстрованої.
- Чи можемо ми спиратися на «втішні» підсумки тих країн, де хвиля «Омікрона» не викликала великої кількості смертей, може, крім США? І розраховувати, що ми не матимемо повторення минулої осені?
- Це порівняння незрівнянних речей. Якщо взяти США, там у першу чергу вмирали «кольорові», які не мали доступу до медичної допомоги, були не щеплені, страждали на тяжкі хронічні хвороби, наприклад, ожиріння. Якщо говорити про європейські країни, там більшість населення щеплена, і кількість важких випадків та смертей, звичайно, буде нижчою. І порівняння з нами – некоректне. Так, лікарі навчилися лікувати, збудовано кисневі станції, але тепер у нас війна, багато лікарень зруйновано, велика кількість людей не мають доступу до кваліфікованої допомоги.
Не слід забувати, що в нас змінилася парадигма життя. Я знаходжусь у Харкові, і тут люди не думають, що можуть померти від інфекції, – вони думають, як би в них ракета не потрапила.
У гонці з вірусом ми завжди спізнюватимемося
- Як ви оцінюєте дозвіл на застосування нової бівалентної вакцини, що містить уханський варіант вірусу та «Омікрон», яку не встигли випробувати на людях?
Сьогодні фактична захворюваність буде набагато сильніше відрізнятися від зареєстрованої
- Її випробовували не лише на тваринах, було й понад чотириста пацієнтів, яким вводилася вакцина. І їхня оцінка ефективності та безпеки, як і у випадку зі «старими» вакцинами, триває. Для цього проводиться моніторинг усіх несприятливих подій після вакцинації протягом 30 днів.
Причому навіть якщо людина потрапила під машину, ми все одно це реєструємо, а потім уже вивчається, це пов'язано з вакциною чи ні.
За новою вакциною продовжують спостерігати, і поки дані говорять про те, що як бустер вона більш ефективна, ніж моновакцини. І зберігає свою безпеку – кількості побічних реакцій не було більше, ніж при моновакцині.
- Чи має Україна шанс отримати ці вакцини?
- Поки їх виготовлено небагато, у світі нестача потужностей для виробництва вакцин. У перших рядах ми її точно не отримаємо, але колись це станеться – можливо, коли вакцина буде вже три- чи чотиривалентною.
- А ми й це можемо побачити?
- Звичайно, все залежить від того, які штами циркулюватимуть. Так сталося із вакцинами проти грипу, які були спочатку моно-, потім бівалентні, а зараз уже чотиривалентні. І щороку вакцина оновлюється, виходячи з актуальних штамів. Так можливо і з SARS-CoV-2.
Але коли кажуть, що штам стане ендемічним, це якось розслаблює людей. Насправді, «ендемічний» та «легкий» – це не синоніми. "Ендемічний" означає укорінений на цій території, але це зовсім не означає, що він викликатиме легку форму захворювання. Навпаки, він може залишитися агресивним та провокувати важкі випадки, якщо люди не мають імунітету. Тому я радила б не розслаблятися, ми маємо справу з підступним ворогом.
І на додаток до вакцинації зараз важливі і захисні заходи у вигляді масок, і дотримання дистанції. Маска оберігає від інфікування, а дистанція не дозволяє вірусу долетіти, потрапити з одного організму до іншого. Якщо ж вірус таки потрапив, вакцина вбереже від важкої течії, тобто різні механізми захисту, що доповнюють один одного.
- Чи може людство перемогти у цьому «забігу» з вірусом?
- Ми спізнюватимемося, оскільки антивакцинальне лобі у нас працює непогано, є люди, які вагаються, які більше вірять сусідці, ніж фахівцям. Не завжди правильно вловлюються причинно-наслідкові зв'язки, адже те, що сталося «після», зовсім не означає «внаслідок». І якщо протягом місяця з кимось трапився, наприклад, інсульт, обов'язково вважатимуть, що винна вакцина.
І якщо протягом місяця з кимось трапився, наприклад, інсульт, обов'язково вважатимуть, що винна вакцина
Але річ у тому, що ковід нікуди не подівся, і мутації вірусу відбуватимуться весь час, а закріплюватимуться ті, які допомагають йому вижити. Це означає, що якщо він легше поширюватиметься, тобто викликатиме хворобу маленькою дозою, - ця мутація закріпиться.
Але маленька доза – це легка форма, трохи більше – вже важка. І наше завдання – за короткий термін створити колективний імунітет, але поки що воно не виконане в масштабах усього світу та нашої країни в тому числі.
В ТЕМУ
Маленька доза вірусу «зручна» для зараження дітей
За офіційною статистикою МОЗ, щотижневий приріст дитячої захворюваності протягом вересня тримається на рівні +50%. За словами епідеміолога, причина насамперед у низькому охопленні вакцинацією, хоча є й інші фактори.
– Щеплювати дітей з 12 років у нас почали лише у січні, тому відсоток захищених дуже маленький, – зазначає Тетяна Чумаченко. - До того ж зараз вірус викликає захворювання навіть за невеликої дози, а дітям, з урахуванням маси тіла, багато й не треба, вони легко заражаються. Крім того, щеплені дорослі захищені від тяжкого перебігу хвороби, але не від носійства та інфікування. Вони можуть легко або безсимптомно переносити ковид, але заражати дітей.
- В Україні дозволили вакцинувати дітей з 5 років, наскільки потрібне щеплення малюкам?
- Воно необхідне, насамперед, дітям, які мають супутні захворювання, імунні та ендокринні порушення. Але й здорових треба щепити, ковід небезпечний розвитком мультисистемного запального синдрому. За останніми даними, серед дітей віком від 5 до 11 років, у яких він виник після перенесеної хвороби, більше 90% не були щеплені. А це серйозне порушення, яке може вплинути на все подальше життя дитини.
Тому прищеплювати дітей потрібно, щоправда, вакцини у педіатричному дозуванні у нас поки що немає. Але мами, які виїхали з малечею за кордон, можуть вакцинувати їх там.