Монархія в сучасному світі: атавізм, традиція чи необхідність

Нині на земній кулі є 31 монархічна держава.

Кріс Джексон/Getty Images

Смерть королеви Великої Британії Єлизавети II викликала нову хвилю інтересу до монархії. Чи потрібна вона в сучасному суспільстві, чи це просто красива дорога традиція? До речі, вже у ХХІ столітті статус монархії втратили дві держави. 2001 року впав Ісламський Емірат Афганістан і була проголошена Ісламська Республіка Афганістан, а 2008-го - Королівство Непал, на місці якого з'явилася Федеративна Демократична Республіка.

«КП в Україні» з'ясовувала все про монархії світу.

Навіщо сьогодні потрібна монархія

На перший погляд, може здатися, що королі, султани та принци – це історичний атавізм у ХХI столітті. Але це не так. Монархія, у разі у Європі, є політичним інститутом, що забезпечує стабільність і політичну наступність, якщо вона обмежена конституційними рамками, які виключають зловживання владою, усувають монарха від реальної влади. У Європі ці умови зараз дотримані: загалом і загалом, нинішні монархії в Європі надійно вмонтовані у демократичні системи.

В Іспанії, наприклад, саме монархія дозволила без потрясінь та переворотів перейти від диктатури до демократії. У Нідерландах усі основні політичні сили визнають королівську родину, суперечки точаться лише навколо грошей, у які вона обходиться. І бюджет двору поступово скорочується. Крім цього, монархія - це традиція, це культура, це сполучний елемент, який поєднує весь народ, на що не здатний жоден окремий політик.

Королі, султани і принци мають різну владу

Зараз у світі є 13 монархій у Європі, 13 – в Азії, три в Африці та дві в Океанії. Також є ще 15 країн Британської Співдружності, які формально визнають главою держави англійську королеву. Раніше вони входили до Британської імперії, але потім здобули незалежність. Королеву цих територіях представляє генерал-губернатор, який переважно виконує суто церемоніальні функції. До країн Співдружності відносяться, наприклад, Австралія, Нова Зеландія, Канада та ін.

У багатьох із цих країн є партії чи громадські організації, які виступають за скасування монархії, але вони, як правило, малопопулярні.

Всі монархії світу мають різний ступінь влади та вплив на події в країні та світову політику. Наприклад, досі, у ХХI столітті, ще існують абсолютні монархії, де вся повнота державної влади (законодавчої, виконавчої, судової, військової) перебуває у руках монарха. Це монархії Катару, Об'єднаних Арабських Еміратів та Оману.

На противагу такій формі правління у світі є конституційні парламентські монархії, де монарх не має значних владних повноважень порівняно з урядом і відіграє представницьку чи церемоніальну роль. Така форма правління існує в Самоа, Іспанії, Норвегії, Великій Британії, Люксембурзі, Андоррі, Нідерландах, Швеції, Бельгії, Данії, Бутані, Таїланді, Камбоджі, Японії, Лесото, Малайзії.

А чи не вибрати нам короля

У світі навіть є виборні монархії, коли новий монарх після припинення повноважень попереднього обирається парламентом, членами монаршої сім'ї чи іншим спеціальним органом чи прямим голосуванням громадян держави. Така форма правління існує у Мальтійському ордені.

Існує і проміжна форма – це конституційна дуалістична монархія, де влада монарха обмежена конституцією, але формально і фактично зберігає великі владні повноваження. Така форма правління існує у Ліхтенштейні, Марокко, Монако, Бахрейні, Йорданії, Есватині (колишній Свазіленд), Тонга, Кувейті.

Нарешті, у деяких країнах є звані традиційні монархії, де титул верховного правителя зберігається за керівниками окремих областей чи об'єднань. Наприклад, султанат Джокьякарта – це провінція в Індонезії з особливим статусом. А Маорійський королівський рух - це об'єднання корінного народу Нової Зеландії, який обирає верховного вождя. «Король маорі» немає юридичної влади у країні, проте грає значної ролі у житті.

До цих пір у світі ще збереглася теократична монархія, за якої необмежену вищу державну владу має головна посадова особа церкви. Така форма правління існує у Ватикані, Саудівській Аравії та Брунеї.

Цікаві факти про монархії світу

Найдавнішою у світі з нині існуючих є японська монархія, яка була встановлена у 660 році до н. е.., а найдавніша в Європі - датська, яка веде свій відлік з 899 року.

У світі є три держави з монархічною формою правління, що мають назву, дану на честь правлячої династії. Йорданське Хашимітське Королівство (на честь Хашимітів), королівство Саудівська Аравія (династія Саудитів) та князівство Ліхтенштейн (володіння князів династії Ліхтенштейн).

Наймолодшою із сучасних монархій є іспанська. Після періоду Другої Іспанської республіки (1931-39 роки) країни встановилася диктатура. Формально Іспанія була знову оголошена королівством у 1947 році, але лише у 1975 році, після смерті диктатора Франка, король Хуан Карлос I зійшов на престол.

Найменшою монархією за кількістю підданих та площі територій є Ватикан, а найбільшою – країни Британської Співдружності.

Найбагатша монархія – Люксембург (ВВП – близько 116 тис. доларів на душу населення), найбідніша – Лесото (ВВП – близько 1,3 тис. доларів на душу населення).

В Андоррі правлять два монархи, які називаються князі-співправителі. Зараз це архієпископ Жоан Енрік Вівес-і-Сілісіа та президент Франції Емманюель Макрон.