Сьогодні у Празі триває неформальна триденна зустріч міністрів закордонних справ та міністрів оборони Євросоюзу, на якій вони розглядають різні аспекти допомоги Україні.
– Ми обговоримо, як ми можемо більше підтримати Україну – як постачанням зброї, так і через підготовку військових, – заявила перед початком зустрічі міністр оборони Чеської Республіки, яка головує у Раді ЄС у другому півріччі 2022 року, Яна Чорнохова. Але оскільки зустріч у Празі неформальна, то не варто очікувати від неї офіційних рішень.
ЄС навчатиме українських військових, але не визначились де
На зустрічі, наприклад, говорили про запуск спецмісії для навчання українських військових.
– Києву потрібна наша підтримка, і ЄС продовжить надавати військову допомогу Україні й планує створити місію Євросоюзу з навчання солдатів української армії, – повідомив Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Боррель.
- Запуск місії з навчання українських солдатів не загострить воєнний конфлікт із РФ, - так вважає Жозеп Боррель. Він додав, що постачання нового озброєння Києву все одно розгніває Кремль, але надавати техніку без належного навчання військових – марна справа.
Щоправда, європейці ще не знають, як вони навчатимуть українських солдатів. Голова Військового комітету Європейського Союзу генерал Роберт Брігер заявив, що питання про місце організації тренувальної місії для ЗСУ наразі лише вивчається.
– Питання про місце організації навчання є юридичним та активно нині дискутується, – сказав генерал. При цьому він зазначив, що немає причин, які б не дозволяли проводити таке навчання на території ЄС. На думку Брігера, запровадження місії «цілком розумне», але для цього потрібна політична воля країн - членів ЄС.
Україна, за його словами, має чітко сформулювати свої потреби, згідно з якими буде підготовлено програму технічної й тактичної підготовки військових. Як він підкреслив, не йдеться про дублювання заходів, оскільки багато країн уже надали або запропонували своїх інструкторів для навчання українських військових. Мова про те, щоб заповнити прогалини, які не закриваються національними тренувальними місіями.
Брігер зазначив, що успіх подальшого просування української армії залежить від підтримки, яку їй надаватимуть партнери. У зв'язку з цим він запевнив, що ЄС, а також Великобританія, Захід здатні надавати таку підтримку «дуже довго».
Візи для росіян «розкололи» європейців
Окрім цього, міністри європейських країн обговорювали заборону на видачу шенгенських віз російським туристам. Тобто у цьому питанні європейці не мають єдиної думки та підходу.
Жозеп Боррель зазначив, що "є різні погляди серед різних держав-членів", і пообіцяв працювати над досягненням "єдиної позиції, адже Європа не може дозволити собі бути роз'єднаною у такому важливому питанні".
- Ми повинні думати про майбутні відносини з Росією: як ми діятимемо з нею в майбутньому після того, що сталося в Україні. Треба думати про майбутнє. Відносини із путінською Росією будуть дуже складними, - заявив Боррель.
І Німеччина, наприклад, лише припиняє угоду про полегшення візового режиму з Росією. Бельгія також виступає проти загальної заборони на видачу туристичних віз громадянам РФ у зв'язку з агресивною війною, яку веде Росія проти України.
– На нашу думку, важливо обирати конкретних осіб – тих, які підтримують цю несправедливу війну, та тих, хто намагається обійти економічні санкції, застосовані ЄС. Ми не хочемо створювати тотальну ізоляцію населення РФ, – заявила міністр закордонних справ Бельгії Аджа Лябіб у Празі.
Щоправда, тут варто зазначити, що ця сама Аджа Лябіб, яка за походженням належить до національності алжирських кабілів і якій абсолютно не цікаві українські проблеми, постійно робить реверанси Кремлю. У липні 2021 року вона відвідувала проросійський культурний фестиваль під назвою «Глобальні цінності», що проводився у Севастополі. Тоді ж вона із захватом публікувала на своїх сторінках у соцмережах фото «вечірнього Севастополя». Згодом вона заявляла, що, відвідавши острів, «їздила до Росії». Через це влада України вже кілька разів відмовляла у в'їзді Лябіб до України.
Але водночас Фінляндія, Польща, Литва, Латвія та Естонія назвали в'їзд громадян Росії до країн шенгенської зони загрозою громадській безпеці. І пригрозили: якщо Європейська комісія не вживе заходів щодо обмеження в'їзду російських туристів, тоді вони розглянуть можливість зробити це на національному рівні. Спільна заява п'яти країн була подана на зустрічі міністрів закордонних справ країн Євросоюзу.
Тому глава зовнішньополітичного відомства Чехії Ян Липавський очікує, що на неформальній зустрічі у Празі міністри закордонних справ Євросоюзу досягнуть компромісу щодо обмеження видачі віз для росіян. Чиновник вважає, що це питання стосується загальноєвропейської єдності, оскільки світові потрібно продемонструвати, що країни-учасниці ЄС здатні домовитися одна з одною.
– Ми шукаємо шляхи. Конкретні вимоги висунули північні держави, які бажають вирішити і конкретні проблеми практичного характеру, оскільки у них перевантажені кордони з РФ, - заявив він.
Так чи інакше, але з початку повномасштабного вторгнення Росії до України до прикордонних з Росією країн ЄС в'їхало близько 700 000 росіян. Більшість із них – туристи, які прямували до західних європейських країн на відпочинок у той час, коли військові рашисти вбивали українців.