У тому, що Україна зможе подолати російську агресію та відновити територіальну цілісність, вже мало у кого є сумнів. Це лише питання часу та ціни, яку доведеться заплатити за нашу перемогу.
Водночас майже ніхто не сумнівається, що після перемоги навряд чи ми зможемо полегшено видихнути. Сподіватись, що найближчим часом Росія зникне з карти планети – марно. Тому доведеться постійно бути насторожі: готовими у будь-який момент захищати кордони, незалежність. Тож, окрім професійної армії, має бути і потужний, навчений військовий резерв. І в цьому резерві мають бути також політики, чиновники, судді… Чи принесе користь країні така «мілітаризація» політики, держслужби?
З оглядкою на Швейцарію
26 серпня міністр оборони Олексій Рєзніков в колонці для видання «Українська правда» озвучив цікаву думку. Він запропонував розширити перелік вимог для роботи на державній службі, а також для балотування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, в парламент, суди тощо. Окрім вікового, професійного цензу, приналежності до громадянства та наявності сертифікату про володіння державною мовою на належному рівні, потенційні держслужбовці, політики та судді мають мати за плечима військову підготовку.
- Усі сфери мають бути проаналізовані крізь призму необхідності бути готовим до оборони. Можна застосувати до цих процесів термін «розумна мілітаризація». Адже «мілітаризація» в Ізраїлі, Швеції, Швейцарії, з одного боку, та в Росії і Північній Кореї, з іншого, мають принципові відмінності. Важливо не втратити суть, - озвучив тему для суспільного обговорення Олексій Рєзніков.
І вже лунають полярні думки відносно ідеї зобов’язати всіх чиновників і політиків проходити військову підготовку.
- У першу чергу потрібно розвивати професійну армію, щоб не використовувати в якості гарматного м’яса непідготовлених чи малопідготовлених осіб, - зазначає політолог Костянтин Бондаренко. - Навіщо судді Конституційного суду чи міністру проходити військову підготовку? Краще, щоб вони були професіоналами на своєму поприщі. А військовою справою мають займатись професійні військові.
На думку народного депутата 8-го скликання, політолога Ігоря Попова, міністр оборони Рєзніков озвучив слушну пропозицію. Маючи на східному кордоні сусіда-терориста, який періодично шантажує ядерною кнопкою та в імперіалістичному маренні викривлює історію, важливо, щоб всі громадяни мали ази військової підготовки.
- Ідеологічно - Рєзніков озвучив правильну та корисну ініціативу. Нам вже сьогодні потрібно думати над моделлю оборони і безпеки на майбутнє. Загрози нікуди не дінуться, тому потрібно одночасно розвивати два компоненти: перший - професійну та високотехнологічну армію, другий – покращувати підготовку резерву, - каже Ігор Попов. Експерт звертає увагу, що сьогодні резерв де-факто готується з коліс.
- Нам, дійсно, потрібно вивчати і імплементувати досвід Ізраїлю, де всі проходять строкову службу, чи то Швейцарії – країни з добре напрацьованими механізмами комплектування та підготовки резерву. У них всі громадяни, у тому числі депутати, міністри, судді, проходять тренувальні збори і щороку на два тижні виїжджають і поновлюють вміння.
Якщо говорити про Швейцарію, то в країні навіть дозволено вдома зберігати автоматичну зброю, військову форму. Більш того, якщо в країні оголошується особливий стан, то громадяни протягом 24 годин мають прибути до частини, за якою закріплені. Це стосується і політиків!
Короткий та довгий шлях змін
Як ідею з обов’язковою вимогою наявності військової підготовки у кандидатів в народні депутати та міністри втілити в життя? У розмові з «КП в Україні» Ігор Попов озвучив двоетапну реформу.
Перший етап – на законодавчому рівні виписати можливість добровільного проходження військової підготовки для політиків і чиновників. Це не займе багато часу.
- Важливо показати суспільству, що політики активно долучаються до тренувальних зборів, які приписуються до певних військових частин. І це буде таким собі натяком, що й іншим громадянам варто вчинити так, - розмірковує Попов.
Другий етап - закріплення обов’язкової вимоги проходження військової підготовки для держслужбовців та інших віпів. На реалізацію таких нововведень знадобиться значно більше часу, оскільки вони потребуватимуть внесення змін до Конституції. А змінювати Основний закон країни можна лише після закінчення воєнного стану. В мирний час голосування в парламенті та отримання експертного висновку Конституційного суду щодо конституційних змін займає майже рік.
Тим часом
Хто з політиків та суддів воює?
А поки розпочинається дискусія щодо зобов’язання держслужбовців, політиків та суддів проходити військову підготовку, окремі політики вже отримують необхідні навики безпосередньо на полі бою. Одними з перших на передову відправились народні депутати від «Голосу» Роман Костенко та Роман Лозинський. Чимало депутатів в березні подалися в тероборону. Інші, як от «слуга» Олександр Качура, вступили на військову кафедру і періодично відлучаються на військові збори.
На передовій можна зустріти і суддів. Як повідомляє Генштаб, суддя Верховного Суду Іван Міщенко з початком повномасштабної російсько-української війни змінив суддівську мантію на камуфляж та пішов захищати Україну від ворога у лавах 93-ї бригади «Холодний Яр». Снайпером працює наразі і суддя Верховного Суду Олександр Мамалуй. До тероборони Одещини долучився суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Андрій Калараш.