В Черкасах для воїнів роблять вишиванки-обереги під бронежилет

А також залучають до вишивання дружин бійців, щоб сорочка мала більше сили.

ФБ Оксани Поступак

Черкащанка Оксана Поступак започаткувала благодійний проєкт «Сорочка для захисників». Вже декілька місяців 60 майстринь вишивають сорочки для захисників і захисниць України, які бажають носити таку вишиванку-оберіг. 

Почалось все з прохання однієї захисниці

Проєкт почався з запиту однієї із захисниць, яка служить в Силах спеціальних операцій.

- Вона одного разу попросила мене зробити вишиванку, але не просту, а таку, у якій можна воювати. Тобто, щоб підходила по кольору до форми. Досить міцну, оберегову, на яку можна вдягнути бронік. І таку, щоб не жарко влітку. Тобто з натуральних матеріалів, щоб в ній не парило, - розповідає «КП в Україні» засновниця проєкту Оксана Поступак.

Захисниця сказала таку фразу: «Ой, буду єдина в загоні, хто воює у вишиванці». Та як виявилось, на цій одній вишиванці все не зупинилося.

- Далі я зайшла в групу і запитала, чи приєднаються ще до мене однодумці - допомагати вишивати. Дівчата знайшлись буквально за одну ніч. Майже 30 майстринь, - каже Оксана Поступак.- Тоді ж ми з пані Олею Буряк, власницею магазину «Світ льону», о 2-й ночі по Вайберу здзвонились і підібрали тканину, яка підійде для наших бійців найкраще - міцну та потрібного кольору. Ми навіть прикладали до неї форму, щоб з’ясувати відповідність на ці вимоги. Бо треба було розуміти, що на неї ще вдягнеться бронік. 

В результаті майстрині зупинились на польських коноплях кольору «коріандр», як називає його виробник. Вишивати нелегко: тканина, незважаючи на рівномірність, досить дрібна. І колір у неї важкий для сприйняття очима. Але майстрині стараються, пам’ятаючи, що захисникам України не легше у ці часи. 

Вишиванка робиться нешвидко

Виготовлення вишиванки-оберегу - справа не швидка. На виготовлення лише однієї йде в середньому від 3 до 5 тижнів.

- У майстринь є своя робота, сім’я. Шиють безкоштовно, працюють  у неробочий час. Тому подекуди  йде і до 6 тижнів. Але дівчата  стараються брати для себе  прості техніки, в яких вони  вже просто аси, беруть небагато  кольорів у свої узори, щоб  вишити якомога швидше, - каже  наша співрозмовниця.

Найшвидше одна вишиванка була зроблена за 2 тижні. Майстриня сиділа над нею фактично цілими днями, щоб зробити так швидко.

- Звісно, витрачається ще й час на дорогу. Як приїжджає тканина, їй слід спершу доїхати до кравчині. Потім кравчиня кроїть. І кроїть після своєї основної роботи, а це також витрата значної кількості часу. Десь тиждень, а то і два, - каже Оксана Поступак. - Кроїмо ми в майстерні «Тандем». А зшиває вже велика кількість майстринь, але найбільше пошила майстерня «Вишив’яз».

Загалом на пошиття однієї сорочки від моменту замовлення воїном, коли він сказав «я хочу», до моменту ним отримання, враховуючи всі пригоди, виходить близько півтора-два місяці. І, на жаль, швидше зробити це не можливо.

Майстрині, які пережили окупацію, шиють для воїнів, які були у їхніх містах.

Таємне значення символів

Головна ціль проєкту «Сорочка для захисників» – створення оберегової вишиванки, про яку попросив захисник.

-Тобто, це його або її усвідомлене  прохання і рішення про те, що він або вона хочуть і  будуть носити її. Тому що сорочки  наших пращурів дуже багаті  саме на значення символів, які  використовували наші бабусі  і прабабусі. Там були і оберегові. І одні вишивались для дівчаток, інші - для ще неодружених хлопців. На сорочках жінок, що мали дітей, або сорочках чоловіків, що вже одружилися, вишивались вже зовсім інші малюнки. Тобто, є багато символів: оберегових, багатства, родючості, здоров’я. І наші пращури дуже гарно знали оці всі символи, дуже гарно ними володіли і вміли користуватись, - каже засновниця проєкту.

Зараз знань про ці символи лишились небагато. Але люди, які долучились до проєкту, добре знаються на цій символіці і допомагають у створенні таких бойових вишиванок.

- Це такі майстри, як Юрій Мельничук, пані Ірина Зайцева, пані Рима Яценко. Вони з нами постійно працюють –допомагають із символікою. Також у нас є майстрині, які самі давно вишивають і гарно на цьому розуміються. Такі як Аня Кривошей, Даніела Івануш, Мирослава Горобець, Уляна Сонце, Уляна Шандарівська, Людмила Томляк. Таня Срібна- вона взагалі дуже гарно розуміється в обереговій вишивці, дуже давно веде свою групу «Оберегова сорочка руками мами». Це ті люди, які розуміють, знають, і вони допомагають дівчатам, які долучились до проєкту і ще не мають таких знань. А також допомагають дружинам військових, які долучились до проєкту саме для того, щоб вишити сорочку своєму чоловікові, - пояснює Оксана Поступак.

Наразі, після того як проєкт отримав розголосу, поступила велика кількість запитів від дружин військових. Всі їх обробити фізично не можливо, бо армія дуже велика, а майстринь не вистачає.

- Тому я пропоную дружинам самим взятися за справу. Я даю майстриню в поміч, яка буде скеровувати і допомагати. Вони самі купують тканину і вишивають для свого чоловіка в оберегових традиціях з дотриманням всіх правил. Така сорочка буде сильніша за сорочку, яку створить майстриня. І сильніша за таку сорочку може бути лише сорочка, яку створить мати або донька, - говорить наша співрозмовниця.