"Усім на вихід, усім в укриття!" Такими з 1 серпня є правила для пасажирів столичного наземного громадського транспорту, незалежно від форми власності. Приклад Києва відразу ж наслідувала Вінницька область, ініціатива може поширюватися, оскільки тривоги оголошуються по всій Україні.
На перший погляд, все правильно: коли є загроза ракетних ударів, люди повинні бути захищені. Насправді жодного алгоритму безпеки влада не продумала. Вона просто ухвалила рішення, що дозволило зняти з себе відповідальність.
З виходом на закритий підвал
Зважаючи на небезпеку, пощастить лише тим пасажирам, чий тролейбус, трамвай чи маршрутка зупиниться біля підземних станцій метро. Туди можна спуститися і перечекати тривожні години. Але Київ – дуже велике місто. Є райони без метро, а на Лівому березі йде наземна лінія. Хто нею користується, чудово знає, що відбувається під час повітряних тривог.
– Я їжджу на роботу від метро «Лісова» і благаю бога, щоб проскочити. Тому що відбою тривоги можна чекати годину, півтори і більше. А народ за цей час все прибуває та прибуває, – розповідає Сергій, мешканець Дарницького району Києва. - Те ж відбувається, коли тривога наздоганяє в дорозі. Людей висаджують із поїзда на станції «Лівобережна», натовп стоїть, чекає, а площа перед станцією наповнюється новими людьми. Стоїш і уявляєш, що буде, якщо в цю масу влетить ракета.
З міської влади нічого взяти: на сайті КМДА розміщена інтерактивна карта укриттів для населення. Розібратися, як це працює, той ще квест. Проходити його краще у спокійній, а не екстремальній обстановці: складно зорієнтуватися. Ось народ стоїть і чекає. Або вперто сидить у салоні автобуса. Тому що навіть якщо є карта, ви по ній максимум вийдете на підвал, закритий на замок. У кращому разі буде телефон людини – власника ключів, які знаходяться за кілометр від місця.
Відповідальність за доступність підвалів, які є примітивними укриттями, міська влада переклала на ОСББ або ЖЕКи. А там не ризикують постійно тримати відкритими приміщення, де розташовані комунікації, лічильники тепла, води та інше обладнання.
- Ми теж задавалися цими питаннями і почули такий аргумент: під час повітряної тривоги скупчення людей в одному місці, яким є автобус чи трамвай, призведе до численних жертв у разі ракетного удару. А якщо люди хоча б просто вийдуть із салону та розійдуться, це призведе до менших втрат, – каже депутат Київради Леонід Ємець. – Серед депутатів щодо цього точаться дискусії, але рішення перебуває у сфері відповідальності міської адміністрації, і воно ухвалене. На наступній сесії, я думаю, ми його обговоримо та виробимо позицію – підтримати чи коригувати.
Бабусю, читайте QR-код
Всі вже звикли до натовпу людей біля торгового центру, які терпляче чекають відбою тривоги, щоб щось купити чи перекусити. Куди в цей час діваються продавці, кухарі та охорона – загадка. Адресу бомбосховищ у супермаркетах не дають, у кращому разі наліплять стрілочку «40 метрів». Це як «вам – от туди».
Ще одну турботу про населення киянка Уляна побачила в одній із державних нотаріальних контор: стрілочку на QR-код, вимогу «Скануй» та «Бережіть собі».
- Під час тривоги людей виганяють із приміщення зі словами: «Ось тут інформація, де знаходяться укриття». Бабуся років 70 запитує мене, вказуючи на QR-код: «Це карта, куди слідувати чи що?». У мене те саме питання і до Мін'юсту, і до діджиталістів: це напрям, куди вас посилають пенсіонери, які мають кнопкові телефони?! – обурюється Уляна.
У судах, кажуть, і цього немає.
- Була нещодавно у Дарницькому суді. Повітряна тривога, судові засідання перервали, канцелярії закрили – всіх відвідувачів вигнали надвір. Натовп стоїть біля дверей суду. Приїжджає доставка води – дзвонить, відкриває поліцейський: "Ні, зайти не можна. Усі співробітники зараз спускаються у бомбосховища, чекайте на вулиці», - написала у фейсбуці адвокат Валерія Лелікова.
Адвокат Ростислав Кравець зробив кілька запитів щодо роботи суду під час повітряної тривоги.
– Державна судова адміністрація відповіла, що це не входить до її повноважень, Верховний суд розписав, як він чинить, Рада суддів роз'яснила, що треба засідання припиняти і всіх виводити, щоб зберегти життя, – каже керуючий партнер компанії «Кравець і партнери». – Усі стоять під судом, бо на пошук притулку потрібен час, а коли знову розпочнеться засідання, невідомо, і люди не йдуть, бояться запізнитися.
Рішення заради рішень
- Відносно безпеки - всі ці рішення правильні. Люди повинні мати можливість сховатися у сховищах під час повітряної тривоги, – каже військовий експерт Олег Жданов. – Але якщо вже рішення ухвалюються, то треба забезпечувати їхнє виконання. А так виходить, що міська влада просто знімає з себе відповідальність і перекладає її на людей.
Як мінімум, водії на маршрутах повинні мати карти укриттів, щоб гальмувати не марно. До цих укриттів мають бути розклеєні покажчики. Але не інтерактивні, не QR-коди, а чітко намальовані схеми на зупинках громадського транспорту. Тому що немає закону, який дає право рятуватися лише власникам смартфонів.
І ці укриття мають бути відчинені – хоч одне на квартал. За ними має наглядати охорона, найнята за рахунок міського бюджету. В укриттях мають бути питна вода та біотуалет, тому що тривога може тривати кілька годин.
Все це ясно, як божий день, але… нікому не цікаво.
Владі цікаво приймати рішення, а ви далі - як хочете, так і рятуйтеся. Хто не врятувався – ми не винні!