Екологи б'ють на сполох: у Чорному та Азовському морях масово гинуть дельфіни. Називаються різні версії - рибальський промисел, забруднення води, віруси. Але все це було раніше. Не було тільки війни.
Доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природного парку "Тузловські лимани" Іван Русєв упевнений, що війна стала головною причиною природного лиха.
Як контузія у людей
- Іване Трифоновичу, чому війна так вплинула на дельфінів?
- Цього року немає таких важливих негативних факторів, як риболовля та браконьєрство. Лише у північно-західній частині Чорного моря до війни було розставлено 3000 кілометрів сіток для вилову камбали, калкана та акули катран. У ці сітки завжди потрапляли дельфіни. Коли їх мертвими викидало на берег, ми бачили відрізані плавці, інші травми від сіток.
Наразі ми знаходимо дельфінів, які не мають таких характерних ушкоджень. Тому виходимо на гіпотезу, що підтверджується науковими дослідженнями: це вплив сонарів. Масова загибель дельфінів та китоподібних завжди супроводжувала морські військові навчання, зокрема навчання НАТО. Децибели дуже негативно впливають на морських тварин.
- Як саме?
- Вони дезорієнтують дельфінів, роблять їх сліпими та глухими. Це можна порівняти з контузією у людини. Але якщо оглухла, сліпа людина має руки, якими може брати їжу, то у дельфіна при сліпоті відключаються всі органи відчуттів.
Сонари дезорієнтують дельфінів, роблять їх сліпими та глухими. Це можна порівняти з контузією у людини
Дельфін не може нормально рухатися, натикається на скелі, втрачає відчуття небезпеки. Ось зараз наших дельфінів відносить до берегів Туреччини і закидає в сітки, хоча там встановлені спеціальні антидельфінні пристрої, які подають сигнали, що відлякують.
Контужені тварини їх не сприймають. Турецькі екологи кажуть, що такого ніколи раніше не було.
Крім того, сліпі дельфіни натикаються на міни, а в морі їх багато.
Але найстрашніше, що при пошкодженій ехолокації дельфіни не можуть упіймати їжу. А кожен дельфін, щоб почуватися добре, має щодня з'їдати від 15 до 30 кілограмів риби.
Голод та декомпресія
- Російські та кримські біологи стверджують, що у всьому винен якийсь морбілівірус. Це може спричинити загибель?
- Вірус – не первинна, а вторинна причина. Якщо дельфін недоїдає чи голодує, він худне, втрачає імунітет. У тілі дельфіна, як і у тілі людини, живе багато різних мікробів. Поки ми в тонусі, вони не становлять небезпеки. А якщо слабшаємо – починають захоплювати організм.
Так і морбілівірус. Якщо дельфін здоровий, він його не турбує. А якщо послабшав – вірус активується.
Дельфіни взагалі хворіють рідко. Масові епідемії у них трапляються раз на 20 – 30 років. Зараз, коли через військові дії в морі немає рибалок і браконьєрів, вони мають відчувати себе добре. А ми бачимо зовсім іншу картину.
- Але ж у Чорному морі й раніше були військові кораблі. Тоді сонари не працювали на повну?
- Тоді їх використовували дуже рідко, мертві дельфіни були, але не так, щоб цьому надавали значення. Раніше не було бомбардувань, як кілька тижнів тому довкола Зміїного. Це дуже потужна хвиля, вона різко викидає дельфінів на поверхню, і настає декомпресія, як у аквалангістів, які надто швидко піднімаються з глибини. У крові з'являються бульбашки, які закупорюють капіляри. Тварина гине або починає хворіти. Тому я стверджую, що головна причина – військові дії, які веде Росія, використання сонарів та гідролокаторів на російських кораблях.
Моря можуть стати мертвими
- Скільки орієнтовно дельфінів могло загинути?
– Моніторинг акваторії парку ми проводимо регулярно. У нас 44 кілометри узбережжя. Проходимо та дивимося. У рік знаходимо двох - трьох викинутих дельфінів. Зараз ми маємо доступ лише до п'яти кілометрів прибережної смуги, решту території закрито. Так ось на цій маленькій ділянці за час війни ми знайшли вже 33 мертвих дельфіни. А за дослідженнями американських учених, лише п'ять відсотків загиблих тварин вимиває на берег. Тобто, якщо померло 1000 особин, то ми побачимо лише 50 із них.
За тією інформацією, яку маємо ми, екологи Болгарії та Румунії, можна говорити, що кількість загиблих дельфінів за останній час наближається до 5000. Але я думаю, що може бути й більше.
- А війна триває… Що станеться, якщо у Чорному та Азовському морях не залишиться дельфінів?
Якщо в Чорному морі не залишиться дельфінів, воно перестане бути живим. Як будь-яка екосистема, що втратила вершину в харчовій піраміді
– Чисельність дельфінів і до війни сильно впала. За оцінками фахівців, які працювали в рамках Міжнародної угоди АКОБАМС, в акваторії Чорного моря їх було 250 000. Найнижча популяція афалін, тому що вони найрідше розмножуються, - до 50 000. Азовок і білобочок приблизно по 10 000.
А в минулому столітті дельфінів було до 2 000 000 - ще до того, як їх стали ловити на м'ясо, жир, шкіру. На вилов наклали заборону, але далися взнаки інші фактори – хімічне, радіаційне забруднення води, наслідки нафтовидобутку в морі. Зменшилася кількість хамси, яка для дельфінів є основною їжею.
Якщо у Чорному морі не залишиться дельфінів, воно перестане бути живим. Як будь-яка екосистема, що втратила вершину в харчовій піраміді. Не буде здорових популяцій риб, тому що дельфіни виловлюють слабку, не буде достатньо кисню.
Після війни потрібен заповідник
- Просто апокаліптична картина. А все це можна якось виправити?
– Ми пропонуємо, щоб після війни президент видав указ про створення великого національного резервату – заповідника, де дельфінам буде забезпечено повний спокій. Ця зона має бути вільна від браконьєрства та рибальства. Офіс заповідника може розташовуватися на острові Зміїний, який став символом опору. Територію резервату охоронятимуть рейнджери.
– Ми знаємо, що до вас були прильоти ракет. Що ще страждає у вашому парку від війни?
Зникли колонії птахів, які летять через нас з Африки. Їх просто розбомбили або бомбардування порушили міграційні шляхи
- Зникли колонії птахів, які летять через нас із Африки. Їх просто розбомбили або бомбардування порушили міграційні шляхи. Від уламків ракет у ґрунт потрапляють токсичні хімічні елементи, страждає рослинність. Усі наслідки ми ще вивчатимемо та будемо документувати.
Але дельфіни – найуразливіші, інші істоти гинуть локально, є шанс відродитися. А тут ми спостерігаємо глобальний процес. І після війни для відновлення популяції дельфінів може знадобитися від 5 до 10 років.
- Якщо дельфіни такі вразливі до війни, як люди намагалися їх використовувати в бойових цілях?
– Ця програма була в Америці, СРСР, потім трохи велася в Україні. За своєю суттю вона дуже жорстока та неефективна. Вона немає права на життя. Я вважаю, що не повинно бути тренувань дельфінів навіть для терапії. Собака, кішка, коза, будь-яка інша тварина більш пристосована до людей, може дати такий же реабілітаційний ефект. Дельфінів обрали заради комерції. Тренований дельфін коштує кілька тисяч доларів, а тому є об'єктом маніпуляцій та корупції.
Я вважаю, що в Україні не повинно бути дельфінаріїв та театралізованих вистав із дельфінами. Для тих тварин, які там зараз, можна створити реабілітаційні морські загони, щоб підготувати для випуску у живу природу. А люди, коли буде створено резерват-заповідник, зможуть кататися лиманами на корабликах і милуватися дельфінами в природному середовищі.
Відомий не лише як науковець, а й як науковий журналіст, учасник багатьох екологічних експедицій.
Народився у лютому 1959 року у селі Дмитрівка Татарбунарського району Одеської області. Після школи закінчив Одеський державний університет ім. І.І. Мечнікова. Працював у протичумній станції, яку потім перетворили на науково-дослідний інститут.
У різні роки був керівником групи моніторингу природних осередків чуми, що діють, в зоні Аральського моря. Спостерігаючи за тим, як люди вбивають Арал, розпочав активну громадську діяльність із захисту дикої природи.
1988 року Іван Русєв захистив кандидатську, а 2013 року – докторську дисертацію за спеціальністю «Екологія». Є автором понад 550 наукових праць, співавтором 14 монографій.
У 2014 році працював у дельфінарії Міноборони України, який перевезли із Севастополя до Одеси. З грудня 2015 по грудень 2017 був керівником Національного природного парку «Тузловські лимани», з січня 2018 року очолює в парку науково-дослідний відділ.