Стерти з лиця землі Авдіївку, перетворити її на випалене місце, порівняно з яким Маріуполь у його нинішньому стані здасться зеленою оазою, - схоже, саме такі завдання стоять перед рашистами. Останніми днями вони вбивають Авдіївку всіма можливими снарядами та ракетами як з території Донецька, так і з повітря.
Околиці розбиті повністю
Авдіївка для Донецька – як Ірпінь чи Буча для Києва. Тихе передмістя за 20 хвилин їзди від обласного центру. До 2014 року в Авдіївці часто купували своє перше житло молодята: ціни були дуже доступні, до місця роботи чи навчання в Донецьку не так далеко, автобуси бігали швидко і часто. Містечко зелене й гарне, а те, що Авдіївський коксохімзавод трохи димив – ну так це Донбас, тут у кожному місті щось димить, плавить сталь чи видобуває вугілля.
Але зараз росіяни голосами «денеерівців» призначили Авдіївку відповідальною за обстріл Донецька. Взяти місто вони намагаються ще з 2014 року, але результат один – гори тіл, які так і не встигли зрозуміти, навіщо їх послали в бій. Українська армія збудувала кілька ліній оборони міста, але зараз тут дуже тяжка ситуація.
- Судячи зі звуків, які ми чуємо вже кілька днів, «орки» вирішили штурмувати Авдіївку за підтримки авіації. У центрі Донецька ми чуємо, як у той бік йдуть пакетами «Гради», бачили, як центральною вулицею провезли «Тюльпан» у північну частину міста, літали літаки. Не можу уявити, що зараз відбувається в Авдіївці, – знаю, що околиці там уже розбиті вщент. Авдіївку вбивають із суші та з повітря, адже вона як форпост між «російським світом» та Україною, вона вже символ протистояння, - каже донеччанин Олександр Кононенко (ім'я змінено).
Дісталося і «розмальовці»
- У старій частині міста з 4 години ранку почалися "прильоти" - ми нарахували більше ста по окрузі і збилися. Літало все поспіль, десь танк стріляв впритул. Ми чули, як він їхав, - розповідає про те, як почалася минула середа мешканець Авдіївки Юрій. – Судячи з усього, до міста підійшли якісь штурмові загони бойовиків, їх прикриває авіація та артилерія, а піхота у свою чергу коригує вогонь. Луплять по всьому без розбору, родзинкою для них, звичайно, буде Авдіївський коксохімічний завод. Ось як їм було важливо відбити Донецький аеропорт у 2015 році, так зараз – Авдіївку та завод.
У місті немає району, який би не постраждав. Особливо дісталося 9-му кварталу, Центральному проспекту, вулицям Червоній, Чапаєва, Воробйова, Молодіжній… До речі, саме на Молодіжній знаходиться знаменита «розмальовка» - будинок № 20 з муралом, на якому зображено обличчя авдіївської вчительки української мови Марини Марченко. Вона до останнього - всі вісім років перебувала в Авдіївці, але в березні разом із пораненим чоловіком була змушена переїхати до Дніпра. Будинок із її обличчям знову, як на початку війни, побитий осколками від снарядів, квартири розбиті, вилетіли вікна.
– За останні два дні пожежі від «прильотів» спалахували майже у кожному будинку, рятувальники та мешканці не встигали гасити. Сказали, що по нам працювали і «Іскандери», і «Сонцепеки», лише за 27 липня по місту прилетіло майже 400 снарядів. Є поранені та вбиті. Люди бояться вийти за продуктами чи за водою, бо ризик потрапити під обстріл – майже стовідсотковий. Дивно, що ще є мобільний зв'язок та інтернет, працюють нестабільно, але є. Ми виживаємо на деяких запасах, нам допомагають поліція, міжнародні гуманітарні організації, хто ще не боїться приїжджати. Нещодавно роздавали людям бензинові електрогенератори, ковдри, продуктові набори, – продовжує розповідь місцевий мешканець.
Тривога, паніка та… прибирання вулиць
При цьому кілька тисяч людей, які ще залишаються в Авдіївці, відмовляються евакуюватись. Їх не лякає відсутність електрики та води, вони весь час перебувають у укриттях та підвалах – але залишати місто не готові. Мало того, місцева влада говорить про те, що ті, що поїхали… повертаються до Авдіївки.
- Ми чули про такі випадки, але важко сказати, навіщо вони це роблять. Якась частина в глибині душі, мабуть, бажає бачити тут «російський світ» і думає, що посилення бойових дій приведе їх до мрії. Комусь, напевно, не вдалося облаштуватись на мирній території – може, не знайшли житла чи роботу, плюнули та вирішили повернутися хоч під снаряди, але у рідні мури. Таких епізодів із 2014 року було дуже багато. Я, наприклад, зараз відправив сім'ю до Покровська – теж не найбезпечніше місце, але там є хоча б елементарні блага. Потім подивимося, куди рухатимемося. Попереду осінь та зима, а опалення в Авдіївці явно не буде, та й із продуктами, швидше за все, теж розпочнуться перебої, – каже Юрій.
Тривога та паніка зараз головні супутники мешканців Авдіївки. На цьому фоні лідерами спокою та справжніми героями виглядають співробітники комунальних служб, які при можливості виїжджають на ліквідацію аварій і навіть намагаються чистити вулиці. Працюють у бронежилетах та касках, кажучи війні «ні!». Поліція, окрім своїх прямих обов'язків, розвозить гуманітарну допомогу та воду. За інформацією правоохоронців, в Авдіївці залишилося близько 2000 мешканців (а до війни було понад 30 000!). За вісім років місто практично зникло.
В Авдіївці залишилося кілька лікарів, але немає аптек, що працюють. Медики справляються з наданням першої допомоги пораненим, але для операцій вони не мають жодної можливості. Таких пацієнтів відправляють до інших міст Донецької області.
– Ми знову стали гарячою точкою, знову нас намагаються вбити, називаючи це «визволенням». Але Авдіївка на сьогодні, четвер, 28 липня 2022 року, залишається під контролем України. Сподіваємось, що так і залишиться назавжди! – передає слова мешканців Авдіївки наш співрозмовник.
У другій половині дня на Авдіївку знову полетіли ракети з Донецька та Ясинуватої. Противник не залишає спроб захопити місто.