Глобальне потепління: в Україні з'явилися тропічні гриби

Азіатські їстівні та лікувальні гриби вже давно збирають в українських листяних лісах.

hiko matsudah з сайту Pixabay

Мухам подобаються, а людям - ні

Почалася грибна пора. Через війну багато лісів зараз закриті, але, на щастя, залишилися місця, куди можна ходити офіційно та безпечно.

Ось і несуть додому любителі тихого полювання повні кошики лісових дарів, вихваляючись один перед одним здобиччю. Трапляються серед звичних підберезників та білих і досить рідкісні знахідки – фото таких грибів викладають у групах грибників в інтернеті. Комусь трапився їстівний бронзовий гриб, хтось поклав у кошик припудреного моховика – теж піде на сковорідку разом із побратимами.

«КП в Україні» вирішила дізнатися у фахівців, чи варто бігти до лісу за ексклюзивними грибами. Раптом глобальне потепління підготувало нам на втіху подарунок, і тепер під Києвом (ми настійно рекомендуємо не ходити до лісу під Києвом, та й взагалі до лісів, де поряд проходили бойові дії. – Прим. ред.) або в Карпатах можна збирати азіатські еринги чи шиїтаке.

Розпал літа - гарячий час у мікологів. Фахівці роз'їжджаються експедиціями – зловити їх не так просто.

Науковий співробітник відділу мікології Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України Марія Зикова шукає поглядом по місцевості повалені дерева. Саме на них ростуть гриби, дослідженню яких вона віддає весь свій час.

– Деяким видам грибів згодом стає некомфортно в наших умовах, їхня кількість починає зменшуватись, – розповідає «КП в Україні» Марія Зикова. – Звісно, зміна клімату впливає на видовий склад грибів. Одних меншає, але з'являються нові види, які раніше були для наших широт нехарактерні.

Наприклад, у Миколаївській області виявили тропічні гриби Lysurusmokusin та Lysurussphaerocephalum. Це непридатні для їжі гриби. Вони мають різкий неприємний запах, який приваблює мух, - комахи розносять спори гриба на великі відстані. У нас вони, за словами міколога, активно розростаються і загалом почуваються як удома в тропіках. Раніше в Україні вони не траплялися. Міколог Марія Зикова підозрює, що спори могли потрапити з борту одного із кораблів, які прибули до миколаївського порту.

Лікувальні китайські гриби ростуть на вільсі та бузині

Створюючи в Україні комфортні умови для тропічних грибів, інші види, звичні для наших широт, глобальне потепління виживає. Наприклад, рідкісний для Європи та України гриб саркосома куляста (Sarcosomaglobosum) у нас єдиний раз бачили у далекому 1930 році. З того часу він більше не зустрічався, хоча занесений до Червоної книги України як рідкісний вид.

- Види, які активно спостерігалися у 1950 - 1960 роках, зараз зустрічаються рідко, - продовжує Марія Зикова. - Це пов'язано зі зміною біотопів у місцевості, де вони росли, зокрема через втручання людини. Але це нормальний процес – ніщо не може бути стабільним.

Як потепління впливає на кількість маслюків, білих та підберезників у лісах, ніхто статистики не веде. Але мікологи запевняють – грибів точно не меншає.
– Можна порівнювати з різними роками, – продовжує Марія Зикова. - Кількість грибів різних видів залежить від того, рання чи пізня була весна, більше чи менше опадів, інший температурний режим. Усе це впливає. Для грибів характерно, що вони плодоносять не щороку – можуть раз на три чи п'ять років, і для різних видів це різні дані.

Деякі екологи висловлюють побоювання, що через пару-трійку десятиліть південь України може перетворитися на напівпустелю. Про які вже опеньки та боровики в таких умовах може йтися? Значить, гриби в цих областях можуть зовсім зникнути… Але Марія Зикова заспокоює жителів півдня – переживати щодо цього не варто.

- Будуть трохи інші види, але що там взагалі не буде грибів - це неправда, - запевняє міколог.

Є й плюси. Деякі види популярних серед любителів східних грибів спокійно ростуть у наших умовах. Місця треба знати! Ось, наприклад, аурикулярія, яку подають у маринованому вигляді у закладах з азіатською кухнею, чудово почувається в українських лісах, обираючи ослаблені або відмерлі дерева листяних порід. Знали б ресторатори – вже обдерли б усі стволи з деревними грибами в окрузі! Аурикулярії, до речі, більше подобається бузина та вільха. Це популярний гриб в азіатській кухні, особливо китайській, обов'язковий інгредієнт для приготування деяких супів та салатів. Страви з цього гриба вважаються у Китаї лікувальними.

– Аурикулярія є типовим мешканцем наших листяних лісів, – розповідає Марія Зикова. - Те ж стосується лікарського гриба ганодерми – це дуже популярний в Азії гриб, трутовик, який використовується з медичною метою. Його лікувальні властивості на Сході відомі давно. В нас це не так популярно.

А ось в Азії цьому грибу відводять навіть роль можливих ліків від онкологічних захворювань. Вважається, що він активізує дію клітин-макрофагів, що пожирають ракові клітини, а також знімає запалення.

Нові види з'являються щороку

Хвилюватися, що глобальне потепління так висушить землю, що на ній перестануть рости печериці та лисички, не варто. Як і неймовірною вважають вчені таку мутацію грибів внаслідок змін клімату, що в результаті їстівні гриби стануть отруйними. Або, навпаки, що з'являться безпечні мухомори чи поганки.

– Мутагенні процеси відбуваються у всіх живих організмах, і у нас із вами теж, – усміхається Марія Зикова. - Просто вони дуже маленькі і тому непомітні. Якщо говорити про перетворення внаслідок мутацій гриба з отруйного до їстівного – ні, такого статися не може. Може, в якійсь довгостроковій, тисячолітній перспективі таке і може бути, але не варто на цьому зосереджуватись – від того, що стає спекотніше, наші їстівні гриби отруйними не стануть. Треба дотримуватись правил збору та переробки, чітко знати, що можна вживати в їжу, і тоді все буде добре.

Внаслідок мутацій гриби можуть почати синтезувати більше різних речовин. Це може залежати від умов, у яких вони зростають, але бувають і спонтанні мутації. Але це не зробить гриби непридатними навіть через багато років.

- Якщо провести біохімічне дослідження одного і того ж гриба, але зібраного у різних регіонах України, він матиме різний вміст біологічних речовин, – пояснює Марія Зикова. - Наприклад, трутовик траметес різнокольоровий може змінювати колір. Він використовується як лікарський засіб і в нашій народній медицині, і на Сході. Умови, в яких росте гриб, впливають на те, які речовини він продукує та яку харчову цінність має.

Деякі люди використовують цей дерев'яний гриб для боротьби з цукровим діабетом, від ревматизму та гіпертонії. Кажуть, він здатний знизити біль та температуру.

Нові види грибів, за словами Марії Зикової, в Україні вчені описують щороку. Останні - це тропічні гриби з неприємним запахом, що так подобаються мухам, але, можливо, незабаром на півдні дозріє щось більш придатне і для людей.