Днями до Львова доставили 100 велосипедів із Данії в рамках ініціативи Bikes4Ukraine: великі – для дорослих, маленькі – для дітей. Привіз їх урбаніст Мікаель Колвіл-Андресен, який багато років розробляє велоінфраструктуру для різних міст світу. А зараз у себе на батьківщині Мікаель запустив кампанію зі збирання непотрібних велосипедів для українських переселенців та мешканців деокупованих територій.
Ми зв'язалися з Мікаелем, щоб дізнатися, куди попрямують велосипеди, хто їх дарував і чи чекати наступних.
Від поліції Копенгагена з любов'ю
– Першу сотню велосипедів я привіз минулого тижня до Львова, Чернігова, Бучі. Тепер моя наступна найближча мета – тисяча велосипедів для України, – розпочав свою розповідь Мікаель Колвіл-Андресен. - Нашому проєкту допомогла компанія Carlsberg Ukraine, вона має офіс у Львові. Звідти прислали в Данію вантажівку, в яку ми завантажили велосипеди і відправили машину назад.
За словами Мікаеля, щороку жителі Данії викидають близько 400 тисяч велосипедів, а це безглуздо – вони наразі потрібні в Україні. Люди в Данії, як і в багатьох країнах Європи, повністю підтримують нашу країну. Але зараз через літні канікули та втому від війни ця підтримка, на думку Мікаеля, трохи знизилася. Проте 3 липня на головну площу Копенгагена прийшло багато людей, щоб передати свої велосипеди для України.
Наразі до акції урбаніста підключилася місцева поліція: у її розпорядженні – понад тисячу велосипедів без господаря.
- Поліцейські вже подарували нам 40 велосипедів, що були позначені стікерами: «Від поліції Копенгагена з любов'ю». Також на всі велобайки ми помістили стікери з іменами власників, щоб українці знали їх, - продовжує Мікаель.
В Україні техніку зустрічала керівниця Львівського муніципального культурного центру Ляна Мицько. Вона пояснила, як народилась ідея такої благодійної акції.
- Десь на другий місяць війни я говорила із переселенцями, і вони розповіли, що із задоволенням пересувалися б велосипедами. Я подумала, що це може бути гарна ідея для благодійності. Для тих людей, котрі хочуть допомагати з Європи, – згадує Ляна.
Для соцпрацівників Бучі
Половина велосипедів з першої партії залишилася у Львові: тут розробляють систему велошерингу для переселенців. Щоб люди могли їздити містом, до супермаркета, до лікаря.
- У Львові велосипеди призначалися для внутрішньо переміщених осіб, тому що в місті - 150 000 вимушених переселенців (200 000. - Прим. ред.), - продовжив Мікаель. - Більшість велосипедів, які я подарував цього й минулого тижня, використовуються вже зараз.
50 велосипедів, що залишилися, Мікаель відвіз в інші міста України. Вони стануть у нагоді для доставки медикаментів та їжі в постраждалі від бомбардувань райони та сільську місцевість.
– Частину ми відвезли до Бучі для команди соціальних працівників. Це надзвичайно сильні жінки. Їм потрібні велосипеди для доставки їжі, пошти та медикаментів людям похилого віку та всім тим, хто не зміг виїхати. Там же не ходять автобуси, дороги перебувають у жахливому стані, ну і, звичайно, великі проблеми з бензином, – каже урбаніст.
Російські стандарти – йдіть за кораблем
Восени Мікаель планує привезти до України чергову партію велосипедів із Данії. Частина з них для Львова, решта - у постраждалі від війни міста: Бородянку, Гостомель, Чернігів.
- Я повернуся до України з ще більшою кількістю велосипедів. Багато міст України потребують нашої допомоги. Зараз я над цим працюю, – продовжує Мікаель. – Але якщо все вийде, зупинятися на цьому не збираюся. Я маю заповітну мрію – 1 мільйон велосипедів для України не лише з Данії, а й з інших міст Європи: Берліна, Варшави, Парижа...
Мікаель мріє, щоб акція Bikes4Ukraine стала початком глобального проєкту - «копенгагенізації»: за задумом урбаніста, відновлювані після війни міста України мають стати зручними для людей.
- Ми всі чули про солдата з острова Зміїний і про те, куди він послав російський військовий корабель. Я вважаю, що зараз Україна теж має сказати: «Російські стандарти планування міст, вирушайте за кораблем», - пояснює датський урбаніст. - Настав час трансформувати українські міста для людей, а не для великих автомагістралей та шаленої забудови. І, якщо це буде моє наступне завдання після доставки велосипедів, – я готовий цим зайнятися.
Спасибі, Мікаелю! Україна цінує допомогу таких небайдужих людей, як ти.