Паралельно з обстрілами України Росія шантажує світ застосуванням ядерної зброї. Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем світу (SIPRI) повідомляє, що глобальний ядерний арсенал збільшився вперше після «холодної війни».
Ризик застосування такої зброї буде найвищим за останні десятиліття, оскільки російське вторгнення в Україну та підтримка Києва Заходом посилили напруженість серед дев'яти ядерних держав.
- Усі держави, які мають ядерну зброю, збільшують або модернізують свої арсенали. Більшість із них загострюють ядерну риторику та посилюють роль, яку відіграє ядерна зброя у їхніх військових стратегіях. Це дуже тривожна тенденція, – заявив директор програми SIPRI зі зброї масового знищення Вілфред Ван у звіті інституту за 2022 рік.
Ризик застосування ядерної зброї зростає
Що ж думають на Заході з цього приводу? Як повідомляє «Голос Америки», експерти згодні з тим, що сьогодні є різке збільшення ризиків застосування ядерної зброї.
Колишній співробітник Ради національної безпеки США Фіона Хілл вважає, що вперше за останні десятиліття про можливість використання тактичної ядерної зброї говорять відкрито як одну із цілком можливих опцій.
За словами Хілл, світ уже опинився в стані Третьої світової війни, незалежно від того, чи це усвідомлюється чи ні.
- На жаль, ми повертаємося до старих історичних моделей, про які ми говорили, що ніколи не допустимо їхнього повторення. Те, що робить Путін – дестабілізує весь ядерний стратегічний баланс у глобальному масштабі, вважає Фіона Хілл. Вона нагадала, що, відмовляючись від свого ядерного арсеналу після розпаду СРСР, Україна, як і інші колишні радянські республіки, мала на увазі гарантії безпеки з боку Росії. Тепер, коли від цих гарантій не залишилося і сліду, і вони перетворилися на свій антипод - агресію та ядерні загрози, для багатьох постає питання про доцільність збереження без'ядерного статусу.
- Це очевидно, що країни, схоже, прямують до нарощування своїх ядерних арсеналів. Наприклад, Китай лідирує у цій галузі. Північна Корея залишається дуже активною. Можливий розрив "ядерної угоди" з Іраном. Можливо, настає дуже небезпечний час, вважає старший аналітик вашингтонського Інституту Катона Даг Бендоу.
Страх перед великою війною стримує США
Професор політології та старший науковий співробітник інституту міжнародних досліджень Стенфордського університету Девід Холлоуей вважає, що питання має ставитися, чи не «застосує Путін ядерну зброю?», а «за яких умов він його застосує?».
В указі президента РФ «Про основи державної політики Російської Федерації в галузі ядерного стримування» є чотири приводи для застосування Росією ядерної зброї:
- Надходження достовірної інформації про старт балістичних ракет, що атакують території Російської Федерації та (або) її союзників;
- Застосування противником ядерної зброї або інших видів зброї масової поразки територіями РФ та (або) її союзників;
- Вплив противника на критично важливі державні або військові об'єкти РФ, виведення з ладу яких призведе до зриву дій у відповідь ядерних сил;
- Агресія проти РФ із застосуванням звичайної зброї, коли під загрозу поставлене саме існування держави.
- Страх перед війною з Росією, що включає, звичайно, і ядерний вимір, стримував США та НАТО, які наголошують на небезпеці ескалації до застосування ядерної зброї, - вважає Девід Холлоуей. Путін прямо погрожував: якщо хтось втрутиться у його війну проти України, то «Росія відповість негайно і наслідки будуть такими, яких ви ще не бачили за всю свою історію».
Зрозуміло, що ця загроза адресувалася не Україні, а Сполученим Штатам та НАТО. - Вона поставила Захід перед дилемою, у певному сенсі незручною. Серед обмежень, які вже прийняли НАТО та США, - відсутність їх військовослужбовців на території України, відсутність безпольотної зони та ненадання бойової авіації. Плюс – жодних ракет великої дальності, які можуть вразити російську територію, – вважає експерт.
Кремль дещо зменшив «брязкання ядерною зброєю»
Професор політології Стенфордського університету, колишній спеціальний помічник в Об'єднаному Комітеті начальників штабів у Пентагоні Скотт Саган пояснює, що демонстративний ядерний удар може мати сенс, якщо ви намагаєтеся продемонструвати, що у вас є можливості, у наявності яких противник не був упевнений, і тоді це може призвести до припинення війни. Саме це сталося 1945 року в Японії.
2022 року ситуація інша: ніхто не сумнівається в наявності у Росії ядерного потенціалу, але якщо Кремль його використовує, то це буде «дуже безглуздо», вважає Скотт Саган, і лише «ще більше мобілізує міжнародне співтовариство проти російського режиму». Відповідь піде, але в епоху надточних озброєнь вона не обов'язково має бути ядерною. Набір цілей у відповідь «може включати військові об'єкти на території Росії з ескалацією прямого військового втручання для деескалації видів використовуваної зброї, передбачає аналітик.
Колишній заступник генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер вважає, що Кремль дещо зменшив «брязкання ядерною зброєю в останній місяць, і 9 травня під час свого виступу, присвяченого Дню перемоги в Москві, Путін не став, попри очікування, займатися ядерною риторикою.
- Його доповідь відрізнялася набагато більш виваженою позицією – як і реакція на заявки Стокгольма та Гельсінкі на членство в НАТО. Ми чекали від нього набагато більш вогнедишної відповіді, - вважає експерт. Відповідаючи на питання про ймовірність застосування Росією ядерних засобів, Роуз Геттемюллер зауважила, що вона «вища за один відсоток, але це точно не 10%».
Коментар експерта
Вадим Карасьов, політолог:
- Такої ймовірності взагалі виключати не можна, але поки що вона не загрожує світові. Росіяни ж кажуть, що, за їхньою концепцією, ядерна зброя застосовується лише тоді, коли є загроза їхньої територіальної цілісності. Тоді вони мають доктринальне право застосовувати його. На жаль, це зараз (за їхньою ж версією) стосується й Криму. Але якщо до цього все ж таки дійде, вони битиму ядерною зброєю не по Україні, а по центрах ухвалення рішення в Європі. Але Захід робить все, щоб наголосити, що війна не повинна вийти за територію України. Щойно це станеться, це означатиме конфлікт НАТО з Росією. А це не виключає застосування ядерної зброї.
Росія має найбільший у світі ядерний арсенал, що налічує 5977 боєголовок, що приблизно на 550 більше, ніж у США. На ці дві країни припадає понад 90 відсотків усіх боєголовок світу, хоча, за оцінками SIPRI, Китай перебуває у середині процесу розширення свого арсеналу, до якого додалося понад 300 нових ракетних шахт.
2023 року очікується проведення модернізації американських ядерних ракет, що знаходяться на військовій базі в Німеччині. Планується провести заміну наявних бомб на сучаснішу модель В61-12, пристрій якої передбачає можливість регулювання потужності вибуху. На думку експертів, це може створити умови для зниження порога їхнього можливого застосування. Очікується, що для проведення модернізації США виділять близько 10 млрд. доларів. При цьому з бюджету Німеччини буде виділено кілька мільярдів євро на закупівлю сучасних винищувачів-бомбардувальників F-35, призначених для запуску ракет.