Неготовність світу до масштабних воєнних конфліктів у третьому тисячолітті призвела до того, що інші авторитарні режими готують нові війни на планеті. Так, Китай налаштований повторити російський сценарій із своїми сусідами. Пекін хоче захопити острів Тайвань, який вважає своєю територією.
«Споконвічно китайська територія»
Пекін вважає Тайвань своєю провінцією, що відокремилася і повинна возз'єднатися з материковою частиною країни, навіть при необхідності за допомогою військової сили.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав документ, який дозволяє "невоєнне" використання китайської армії. Як повідомляє Radio Free Asia, такі дії викликають побоювання, що Пекін готується до вторгнення на острів Тайвань під виглядом "спеціальної операції", щоб приєднати його до Китаю.
"Вона здебільшого систематично регулює основні принципи, організацію та командування, види операцій, оперативну підтримку та політичну роботу, а також їх виконання військами. Вона закладає правову основу для проведення військових операцій без війни", - йдеться у повідомленні.
Серед цілей документа – підтримання національного суверенітету, регіональної стабільності та регулювання організації й проведення мирних військових операцій. Цей документ набирає чинності 15 червня.
А міністр оборони КНР Вей Фенге 10 червня 2022 року на Азіатському саміті з безпеки у Сінгапурі попередив главу Пентагону Ллойда Остіна, що якщо хтось наважиться відокремити Тайвань від Китаю, то у Народно-визвольної армії не залишиться іншого вибору, як вступити у бій, припинити будь-яку спробу проголошення незалежності острова та захистити національний суверенітет і територіальну цілісність.
"Ми заплатимо певну ціну (щоб окупувати острів силою, якщо доведеться), але врешті-решт ми зможемо повністю вирішити тайванське питання. Сигнал, який Китай дав у даний момент, полягає у тому, щоб повідомити США, що результат буде таким самим - возз'єднання неминуче, тож у США ще є час зробити правильний вибір", - сказав китайський міністр, додавши, що КНР готова до "возз'єднання" як мирним, так і силовим шляхом.
Тайвань бере Україну як приклад
У відповідь на ці погрози військові стратеги Тайваню вивчають опір України та відсіч військам Росії для вдосконалення власної бойової тактики у разі, якщо Китай почне силове захоплення острова.
"За використанням Росією високоточних ракет, а також тактично продуманим опором України, незважаючи на те що Росія перевершує її в чисельності та озброєнні, уважно спостерігають у тайванських колах служби безпеки", - повідомляє Reuters.
У середині квітня Тайвань провів навчання на випадок війни з Китаєм. Міністр оборони Тайваню Чіу Куо-чен заявив, що "приклад України його надихає" і острів теж має готуватися до оборони.
У день навчань оборонне відомство острова випустило брошуру з цивільної оборони з інструкцією щодо виживання у разі нападу китайської армії. Наприклад, що робити, якщо розпочнеться бомбардування.
Міністр закордонних справ Тайваню Джозеф Ву також пов'язав військові приготування на острові з війною Росії проти України.
США готові захищати острів силою
Напад Китаю на Тайвань може спровокувати масштабний конфлікт ще більше, ніж війна в Україні. Справа в тому, що на відміну від нашої країни США готові захищати Тайвань військовим способом.
Президент Джо Байден уже заявив, що США готові до прямого військового втручання у разі агресії Китаю проти Тайваню. Коли президенту США поставили уточнююче запитання: "Ви з очевидної причини не хотіли вплутуватися в український конфлікт військовим шляхом. Чи готові ви захищати Тайвань військовим шляхом, якщо до цього дійде?" - Байден сказав : "Так. Це зобов'язання, яке ми на себе взяли".
Президент США також зазначив, що Китай "грає з вогнем" і вже нині робить небезпечні маневри, авіація країни близько підлітає до острова. Байден підкреслив, що Штати віддані принципу "Єдиного Китаю", проте це не означає, що КНР має право "застосовувати силу для захоплення Тайваню".
Принцип "Єдиного Китаю" - принцип зовнішньої політики держав, в основі якого лежить визнання існування на карті світу тільки однієї китайської держави незважаючи на те, що існують дві держави, які претендують на назву "Китай": Китайська Народна Республіка (материкова частина Китаю) та Китайська Республіка (острів Тайвань).
Досі США слідували щодо Тайваню принципу "стратегічної двозначності". З одного боку, Вашингтон допомагав Тайваню розвивати свою обороноздатність. З іншого - визнають керівництво у Пекіні як єдиний уряд Китаю з 1979 року. Однак, як наголосив Байден, це не означає, що Китай може захопити Тайвань силою.
Реагуючи на слова Байдена, влада у Пекіні заявила про "захист національних інтересів". "Не слід недооцінювати рішучість, волю та здатність китайського народу захищати суверенітет і територіальну цілісність", - сказав при цьому представник МЗС КНР Ван Веньбінь.
Наслідки будуть гіршими, ніж від війни в Україні
Тема можливої спроби Пекіна скористатися українською кризою, щоб силовим шляхом покінчити з проблемою незалежності Тайваню та ліквідувати Китайську Республіку на острові, яку в Пекіні вважають бунтівною провінцією КНР, є однією з найгарячіших у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні.
Reuters прогнозує, що напад Китаю на Тайвань вплине на світові торговельні потоки більше, ніж війна в Україні, оскільки призведе до гострої нестачі напівпровідникових схем, які виробляються на острові. Адже світ залежить від чіпів, що використовуються в електромобілях та мобільних телефонах.
«Порушення міжнародних ланцюжків поставок, порушення міжнародного економічного порядку та шанси на зростання будуть набагато вагомішими, ніж війна в Україні. У всьому світі буде брак постачання», - заявив представник Тайваню Джон Деєн.
Одним словом, Тайвань після України стає найнебезпечнішою гарячою точкою у світі, де можливий початок війни, в яку будуть втягнуті США, Китай і навіть інші великі країни. Як зазначає старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Роберт Блеквілл, стратегічна мета Вашингтона щодо Тайваню має полягати в тому, щоб зберегти його політичну та економічну автономію, не спровокувавши на нього нападу Китаю.
Ну й, крім того, експерти мають побоювання, що у разі військових дій в Азії наша війна відійде на другий план в очах наших західних партнерів, тож фінансова допомога Україні може скоротитися в рази.
Думка експерта
Ілля Куса, експерт з питань міжнародної політики аналітичного центру «Український інститут майбутнього»:
- Військовий конфлікт між Китаєм та Тайванем завжди можливий. Цей варіант завжди лежить на столі китайських лідерів. Але найближчим часом обидві сторони намагатимуться уникати зіткнення. Пекін чекатиме на результати виборів президента на Тайвані у 2024 році. Якщо переможе кандидат від опозиційної партії Гоміньдан, то він виступає за мирну реінтеграцію Тайваню до Китаю. І це був би ідеальний варіант розв'язання кризи. А якщо в Пекіні відчують, що Тайвань домагатиметься незалежності чи США готуються визнати його незалежність, то ризик збройного зіткнення значно зросте.
Відокремлення Тайваню (офіційна назва Китайська Республіка) відбулося за підсумками громадянської війни у Китаї 1946-1949 років. Під натиском комуністів на чолі з Мао Дзедуном залишки урядових військ та президент Китайської Республіки Чан Кайші перебралися на Тайвань. Китайська Республіка існувала задовго до приходу до влади комуністів у континентальному Китаї, а Тайвань був однією з її провінцій. Острів ні від кого не відокремлювався, а став останнім оплотом легітимного уряду. 1949 року в Китаї встановилося двовладдя: комуністи проголосили Китайську Народну Республіку, а на Тайвані збереглася Китайська Республіка з урядом партії Гоміндан.
Але Пекін вважає, що в 1949 році провінція Тайвань відкололася від континентального Китаю, а його влада є сепаратистами на кшталт «ДНР» і «ЛНР» або спонсорованих Росією маріонеткових режимів в Абхазії та Південній Осетії, які визнали лише 5 зі 193 країн - членів ООН.. І зараз Тайвань визнали лише 14 держав світу. України з-поміж них немає.