Центральний державний історичний архів України в м. Києві за підтримки FamilySearch International розпочав оцифрування понад 13 мільйонів сторінок із метрик мешканців України за період з XVIII до початку XX століття. Цей проєкт дозволить уникнути повторення сумного досвіду Другої світової війни, коли було втрачено велику кількість документів. У планах співробітників – вже до кінця цього року оцифрувати близько 1 400 000 аркушів документів генеалогічного характеру.
Про те, як усе відбувається, «КП в Україні» розповів голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
Архів зберігає документи не лише Київської області
13 мільйонів метрик, про які йдеться, перебувають у Центральному державному історичному архіві України у Києві.
- Це документи різних релігійних конфесій, метричні книги переважно з XVIII століття і до початку XX століття. Вони стосуються людей, які жили не лише на території столиці, а й на всій Київщині у її широкому історичному сенсі. Тобто Черкащини, півночі України. Є й документи Право- та Лівобережжя України, – розповідає Анатолій Хромов. – Окрім метрик, зберігаються й інші цінні документи, генеалогічны джерела дослідження родоводу. Особисті справи студентів, викладачів, ну і так далі.
Ще два роки тому Державна архівна служба підписала меморандум про співпрацю із FamilySearch International. Це американська неурядова корпорація, світовий лідер у галузі генеалогічних досліджень. Вона працює у багатьох країнах та має свою команду і в Україні.
- FamilySearch International має безкоштовний сайт, де всі оцифровані копії виставляються у вільний доступ. Цього року ми на ньому зробили й українську версію також. Тобто все, що ми оцифруємо, буде доступне на FamilySearch International. А також наші архіви отримають цифрову копію та виставлять її на своєму сайті, - пояснює наш співрозмовник.
- 13 мільйонів – це орієнтовна кількість цифрових кадрів, а не окремого документа. В архіві може зберігатися трохи більше мільйона справ. Але вони всі різні. Наприклад, метричні книги можуть містити понад тисячу сторінок. І кожну із цих сторінок потрібно оцифрувати, – каже наш експерт. – Якщо ця метрика велася лише при церкві, то вона тонка. Але практикувалося таке: ці регіональні метрики відправляли до центру церковного управління. І їх там підшивали до однієї спільної книги (консисторський екземпляр). І на такий солідний екземпляр нам знадобиться більше часу на оцифровку.
На проєкт піде 7-10 років роботи
Взяти участь у проєкті з FS вже погодилися у 13 архівах (3 центральних та 10 обласних).
- Наша мета, щоб усі центральні архіви, що містять генеалогічну інформацію, та всі обласні архіви об'єдналися у цьому проєкті. Ми так плануємо: завдяки співпраці з FamilySearch International у перспективі найближчих 7-10 років усі документи, які можуть допомогти українцям у пошуках свого родоводу, будуть оцифровані та викладені у вільний онлайн-доступ, – каже Анатолій Хромов.
Тож кожен українець, за бажання, зможе досліджувати свій родовід. Звичайно, за умови, що документи про його предків збереглися.
Але є ще один величезний шматок роботи.
- Мало зробити якісну цифрову копію. Багато прізвищ написані дореформеною російською мовою або іншими мовами. Їх треба вичитувати. Для цього FamilySearch International має волонтерів, які розбирають прізвища і вносять їх до баз даних без помилок. У перспективі має бути створена єдина база, куди можна забити прізвище та пошукати пов'язані з ним документи, – розповідає Анатолій Хромов.
Механізм такий: архів готує документи та надає їх 6 працівникам для сканування. Копії проходять контроль якості. Після цього пересилаються в Америку, де їх публікують на сайті.
У планах щомісяця створювати 100 тисяч копій в одному архіві.
Включили до проєкту справи репресованих
Що таке метрична книга?
– Метричні книги фактично до встановлення радянської влади вели конфесійні установи: церкви, синагоги, костели.
Вони реєстрували факти хрещення, народження, розірвання та укладання шлюбу та смерті. Як правило, в цих записах можна знайти інформацію про прізвище, ім'я, по батькові, та аналогічну інформацію про батьків такої людини. Також про хрещених батьків, про дату та місце події. І незалежно від того, це був кріпак чи людина з царської знаті, – каже голова Державної архівної служби України.
Наприклад, в архіві зберігається запис про народження Тараса Шевченка.
Є й інші джерела інформації: записи із РАГСів, дані перепису населення.
- Але в рамках співпраці з FamilySearch International ми до цього проєкту включаємо будь-які масові джерела. У тому числі, наприклад, партійні документи. Дуже багато людей вступали у компартію. Включаємо і документи з особистих справ репресованих осіб, тобто документи радянських спецслужб. Різні особисті справи студентів, працівників тощо. Все, що збереглося, – пояснює Анатолій Хромов.
Тобто будь-яка інформація, яка дозволяє знайти прізвище, по батькові, місце проживання, включається до цього проєкту і оцифровуватиметься.
Зростає тренд на пошук родоводу
Загальний масив архівованих документів в Україні становить понад 86 млн одиниць зберігання. Як правило, ці документи підшиті у книги до 250 аркушів. Грубо кажучи, увесь український архів – це мільярди окремих аркушів.
- Звісно, ми не можемо оцифрувати абсолютно все. На першому етапі ми будемо працювати з документами генеалогічного характеру, які цікавлять FamilySearch International. І це десь десята частина всього архівного фонду, – каже голова Державної архівної служби України. – Тут уже нічого не поробиш: держава не має коштів, як і своєї програми, для оцифровування документів. Тож залучаємо міжнародних партнерів. Ми співпрацюємо з Музеєм Яд Вашем (Ізраїль) та американським Музеєм Голокосту. Нам допомагають поляки, чехи, якщо їх цікавить те, що стосується польської чи чеської історії. Для дружніх країн ми доступні.
І послуга дослідження генеалогічного походження має досить значний попит в Україні. Людям цікаво дізнатися, хто їхні прапрадіди та прапрабабусі. І з кожним роком цей інтерес набирає обертів.
- Я не можу назвати конкретні цифри: але щороку до всіх архівів України надходить близько 500 тисяч звернень. З них, гадаю, четверта частина – щодо підтвердження спорідненості чи пошуку своїх предків, – каже наш співрозмовник.
Але ведеться робота по-старому. Люди замовляють справи із архіву. Отримують їх у читальній залі та працюють із документами.
- Для архіву це витрати часу та грошей. І це негативно впливає на документ через багаторазове використання у читальній залі. Ми хочемо ключові документи оцифрувати та виставити онлайн. Особливо важливо це зараз, коли читальні зали на період війни для відвідувачів закриті, - каже співрозмовник.
У підсумку можна додати - проєкт оцифрування метрик дозволяє досягти одразу трьох цілей:
- Поліпшення сервісу державних архівів України – зробити послуги зручнішими для громадян.
- Оптимізація роботи архівів – зняти частину роботи в майбутньому (бо не буде звернень із генеалогічних питань, все можна буде подивитися самому).
- Забезпечення збереження матеріальних носіїв архівної інформації – документи повільніше зношуватимуться.