Ідейний лідер команди - Ігор Логвінов, він викладає французьку мову у Чернівецькому національному університеті. А принагідно тримає невеликий бізнес: бюро перекладів та клінінгову компанію. Але 24 лютого змінило не лише його життя, а й покликання. Ігор пішов у волонтери та присвятив себе порятунку та евакуації малорухливих та лежачих хворих людей, які опинились у зоні обстрілів.
Читає лекції з авто
Практично кожен ранок Ігоря починається з того, що він разом із друзями-волонтерами їде запланованим маршрутом, щоб допомогти тим, хто самостійно не може пересуватися. А дорогою встигає прочитати студентам лекції в онлайн-форматі та вирішити свої бізнес-питання. Далі починається найскладніше та ризиковане...
– Кожна евакуація екстремальна. Щоразу доводиться стикатися з новими труднощами. Це може бути пробите колесо. А можна приїхати - будинку вже нема, бо вранці чи вночі в нього потрапив снаряд. І там уже немає нікого в живих, – розповідає «КП в Україні» Ігор Логвінов. – Або приїжджаєш, а людина вже виїхала. Або їй стало погано. Або до неї не потрапити, бо двері зачинені, а родичі з ключами кудись пішли. Загалом, кожна поїздка екстремальна і тримає в тонусі.
Порятунок людей, які не мають фізичної можливості пересуватися самостійно, - справа вкрай складна та відповідальна.
- Дуже легко посадити в машину людей ходячих, спокійних та здорових. Домовитися, щоб вони зібралися усі в одному місці, звідки їх можна забрати. Хоча і тут є труднощі. Все може відбуватися під бомбардуванням, обстрілом тощо, - продовжує волонтер. - Інша справа, коли треба доїхати до людини, з якою немає зв'язку. Або немає можливості попередити про виїзд. Або людина безпомічна, лежить повністю роздягнена, навіть без памперса. І треба швидко одягти хворого, завантажити в машину і поспішати на наступну адресу далі рятувати людей.
І одна справа, коли людина важить 60-70 кілограмів, і зовсім інша, коли це 110-130. Усіх їх потрібно покласти на ноші і винести сходами, адже ліфт будь-якої хвилини може застрягти, якщо взагалі працює.
Залишив 200 літрів вина
Ігор Логвінов разом із друзями та колегами вивіз із гарячих зон вже 1300 людей. Тільки за останній рейд за підтримки колег-волонтерів вдалося врятувати 250 людей. Кожна складність, яка зустрічається на шляху волонтерів, стає серйозним психологічним випробуванням.
- Були випадки, коли ми наїжджали на гострі уламки, і доводилося міняти колесо. І це важко не фізично, а психологічно. Поки крутиш гайки, час іде. А в тебе ще 5 або 6 адрес, де чекають 15-20 осіб. І ти до них не встигаєш. День закінчується. Евакуації проводяться до 16.00, бо потім стає гаряче від обстрілів і треба рятуватися, – розповідає Ігор.
Загалом із Ігорем Логвіновим працюють чотири волонтери, у кожного з них свої завдання. Один із них - Дмитро Максимович: поки Ігор їздить в зону бойових дій, Дмитро приймає евакуйованих та займається їхнім подальшим розміщенням. Якось їм довелося евакуювати 92-річного дідуся із лежачою бабусею.
- Ми їх зустріли, жінку вже поклали в карету швидкої допомоги, і раптом дідусь «вибухає»: «Блін, уявіть, я цим піда**сам залишив удома 200 літрів вина, хоч би вони його, бл**ь, не знайшли», – сміється наш співрозмовник.
Як відбувається евакуація лежачих людей? Існує спеціальний номер гарячої лінії. Виїзд заплановано заздалегідь, попереджаються держоргани. А далі публікують інформацію в медіа, щоб не їздити напівпорожнім, а забрати максимальну кількість тих, хто потребує допомоги.
- Нам не вистачає напівпасажирських та пасажиро-вантажних автобусів. Щоб розмістити в салоні і лежачих, і їхніх родичів, не розділяти сім'ї по різних авто. Психологічно їм значно легше евакуюватися, тримаючись разом, плюс близькі знають, що робити, якщо їхньому родичу погано. Нам не вистачає таких машин, і ми шукаємо спонсорів, щоб купити техніку, - продовжує наш співрозмовник.
Є й друга проблема. Добре, якщо евакуйованим людям є де зупинитися. Їх вивозять у безпечне місце, і далі вони вже роз'їжджаються самостійно. А якщо ніде жити?
- Для розміщення таких людей гостро потрібна підтримка уряду. Ми розуміємо, що малорухливі люди, хоч би як гірко це не звучало, – «найслабша ланка», вони державі не потрібні, їй є куди зараз витрачати кошти і т. д. Це якщо говорити з меркантильної точки зору, – зізнається волонтер. - Але давайте будемо відвертими: ми ж не москалі, ми ж не кидаємо своїх на полі – ми їх забираємо, намагаємось витягнути всіх. І моє, зокрема, завдання - вивести Україну на абсолютно інший рівень, щоб у людей і влади виробилося розуміння того, що ми повинні підтримувати абсолютно кожного українця.
Усі хоспіси, геріатричні пансіонати та інші заклади вже зараз переповнені, багато хто заповнений на 150%.
Незалежно від того, заберуть людину рідні чи відправиться вона до спеціалізованої установи, їй нададуть допомогу у лікарнях. Далі їх відпускають, лише переконавшись, що з ними все нормально. У кого рідних немає, тим шукають місця за кордоном. Із цим допомагають уже закордонні волонтерські організації.
Якщо ви хочете підтримати волонтерів, які займаються евакуацією людей з обмеженою рухливістю:
БО «БФ «ФРІДОМ ТРАСТ»
UA873395002600001199226000001
Код банку 339500
АТ «ТАСКОМБАНК»
ЄДРПОУ 44825741
PayPal: igor.logvinov@ukr.net